У Києві спостерігається значне скорочення кількості вуличних кав'ярень та закладів стрітфуду: що ж залишиться?
У Києві відзначається значне зменшення кількості кав'ярень та вуличних їдалень. Лише протягом минулого місяця закрилися близько 300 таких закладів, а багато з них зараз пропонуються на продаж.
За інформацією Ольги Насонової, експертки у ресторанній галузі та аналітикині, процес закриття ресторанів має характер епідемії: наразі на продаж виставлено щонайменше 215 закладів.
"Існує помітна тенденція: перед закриттям закладу багато підприємців намагаються реалізувати свій бізнес, щоб отримати хоч частину інвестицій назад. Кав'ярні виставляються на продаж за різними цінами: деякі прагнуть отримати астрономічні 50 тисяч доларів, інші - 20 або 10 тисяч. Однак більшість все ж закриваються без спроби знайти покупця – просто приймають рішення і закривають свої двері. За моїми оцінками, у березні в Києві припинили свою діяльність або знаходяться на етапі закриття майже 300 таких закладів," – повідомила Ольга Насонова для ТСН.ua.
Експерт підкреслює, що мова йде в основному про кав'ярні, які знаходяться в компактних архітектурних структурах (МАФах).
"Капучино-індекс" та маркетингові розрахунки
Щодо причин закриття вуличних кав'ярень, експертка виділяє кілька ключових факторів. Перший -- це різке зменшення платоспроможності населення на тлі зростання цін.
"Ще з минулого року ціни на каву почали підвищуватися в усьому світі, що не оминули й київські кав'ярні, які також підняли свої тарифи. Оскільки я насолоджуюсь кавою практично щодня, я вирішила відстежувати "індекс київського капучино". Вартість цього напою торік становила 60 гривень, потім зросла до 70, а наприкінці 2025 року досягне 80 гривень. Це майже 2 долари, що є досить високою ціною," – підкреслює фахівець.
Ціни на каву зросли по всьому ринку: це стосується не тільки великих кафе з елегантними інтер'єрами, а й звичайних кіосків. Однак рівень обслуговування у таких місцях часто не відповідає підвищеним цінам.
На мою думку, загальне зростання цін стало серйозною маркетинговою помилкою. Багато власників бізнесу не розуміють, як працює маркетинг та як взаємодіяти з покупцями, які стикаються з фінансовими труднощами. Вони просто підняли ціни в надії на більший прибуток, що призвело до зменшення кількості відвідувачів. Виник певний психологічний бар'єр: чому людина повинна витрачати 70-80 гривень на капучино чи лате в старому кіоску з обдертою вагонкою, де навіть немає стільців чи столиків? А тих, хто готовий насолоджуватися кавою під дощем чи снігом, зовсім небагато. Це було неадекватне підвищення цін, -- зазначає Ольга Насонова.
Конкуренція з ритейлом та "кава вдома"
У цій ситуації перевагу отримали "кавові куточки" в невеличких крамницях та великих супермаркетах, де вартість напою становить приблизно 30-49 гривень. Ці заклади не відлякали споживачів завищеною ціною і продовжують успішно працювати. Крім того, вуличні кіоски зазнають труднощів через велику кількість кавових автоматів, які розташовані у несподіваних місцях.
"Конкуренція відчутна з боку ритейлу, адже в усіх великих супермаркетах біля кас стоять кавомашини. Більше того, вони з'явилися в салонах краси та навіть у під'їздах житлових будинків. Усе це -- прямі конкуренти вуличним кав'ярням. У супермаркетах кава зазвичай дешевша, наприклад, лате за 49 гривень. Це цілком прийнятна ціна та якість", -- пояснює експертка.
Саме з цієї причини, за словами Насонової, черги біля вуличних кав'ярень вже зникли, оскільки ціни на каву в них стали надто високими.
Тим часом, справжні кав'ярні з власним обсмажуванням, привабливим дизайном та високоякісним обслуговуванням продовжують функціонувати. У таких закладах клієнти отримують чітке уявлення про те, за що віддають свої гроші: за атмосферу, елегантний посуд та комфорт. Натомість вуличні кав'ярні не пропонують такої цінності — це всього лише дорога кава в паперовому стаканчику, яку доводиться споживати на ходу, — зазначає експерт.
Окрім того, зростання популярності домашнього приготування стало суттєвим викликом для ринку. Мешканці Києва активно придбали компактні кавомашини.
"Варити каву вдома стало трендом -- людям це подобається. Можна експериментувати й не витрачати кошти на вулиці. Ті, хто придбав власну кавомашину, до вуличної кав'ярні вже навряд чи повернуться. Це ще один фактор, який відбирає клієнтів у малого бізнесу", -- каже експертка.
Зменшення кількості чоловіків: як мобілізація позначається на індустрії вуличної їжі.
Іншим аспектом, що справив вплив на ринок, є зміна ставлення чоловіків у зв'язку з діяльністю ТЦК та правоохоронців.
В даний час багато чоловіків прагнуть менше виходити з дому, і ця тенденція стала досить поширеною. Вони припинили відвідувати кав'ярні, які раніше були популярними серед них. Як результат, ми спостерігаємо зменшення кількості відвідувачів. Цікаво, що в Києві також спостерігається закриття численних кіосків, які пропонують шаурму. Оскільки жінки зазвичай рідше вживають таку їжу, а чоловіків на вулицях помітно поменшало, цей сегмент бізнесу також зазнає труднощів, -- зазначає Ольга Насонова.
Витрати на електрику та генератори "кладуть на лопатки"
За словами фахівця, вуличні кав'ярні нині стикаються з посиленим економічним тиском, викликаним підвищенням тарифів та нестабільною ситуацією в енергетичному секторі. Упродовж останніх місяців ціна електроенергії для підприємств зросла практично вдвічі, досягнувши приблизно 20 гривень за кіловат.
"Професійні кавомашини споживають значну кількість енергії: їхня витрата складає приблизно 3,5-4 кіловати на годину. Якщо додати до цього витрати на кавомолки, освітлення та паливо для генераторів у періоди відключень електрики, то навіть невелика кав'ярня може стикатися з рахунками на електроенергію та паливо до 100 тисяч гривень. Ось чому в результаті аналізу лютого та березня власники прийняли рішення закрити заклади", -- підкреслює Ольга Насонова.
Демонтаж МАФів як остаточний етап.
Крім економічних факторів, на цю ситуацію також істотно впливають політичні рішення місцевої адміністрації щодо регулювання торгівлі на вулицях.
"У березні в столиці почався масовий демонтаж МАФів. Кіоски прибрали навіть із Хрещатика та Майдану Незалежності, де вони стояли по 15 років. Прибирають об'єкти в парках та вздовж доріг. Гадаю, що половина точок стритфуду могла закритися саме через демонтаж, ініційований КМДА", -- пояснює експертка.
Які перспективи чекають на кавовий ринок у найближчі роки?
За словами Ольги Насонової, високоякісні та оригінальні заклади залишаться на місці, однак бізнес-модель зазнає значних змін. Все більше популярності здобуває концепція "кав'ярня+".
"Це заклади, що пропонують не лише каву, але й повноцінні страви на сніданок і обід. Цей тренд запозичений з Польщі. Людям психологічно приємніше відвідати кав'ярню для обіду в повсякденному одязі, ніж йти в елітний ресторан. Такі формати мають потенціал для розвитку в Києві," – коментує експерт.
Кав'ярні все частіше залишають свої кіоски і відкриваються в стаціонарних приміщеннях на перших поверхах житлових будівель.
"Квартири викуповують, ремонтують і відкривають там заклади. Гадаю, що у перспективі кількість точок стритфуду та вуличних кав'ярень зменшиться до мінімуму, а основна активність переміститься на перші поверхи житлових будинків", -- підсумовує Ольга Насонова.
