У Європейському Союзі вирішили припинити підтримку українських біженців: коли буде скасовано тимчасовий захист?

Європейські держави поступово ужесточують вимоги щодо підтримки українських біженців. Польща, що з самого початку повномасштабного конфлікту стала однією з перших країн, яка відкрила свої двері для українців, вже оголосила про намір не продовжувати надавати допомогу біженцям з України.

Залежна від політики Європейського Союзу, можливо, сприятиме поверненню більшої кількості біженців на батьківщину після закінчення конфлікту.

Дізнайтеся, хто і яким чином змінює правила гри, а також які наслідки це може мати, у статті на OBOZ.UA.

Правила для українців стають суворішими.

"Ми ухвалили рішення забрати маму з України, щоб вона могла доглядати за дитиною, поки я працюватиму," - ділиться з OBOZ.UA біженка Аня, яка після початку повномасштабного конфлікту виїхала з Херсона до Польщі разом з однорічним сином.

"Мій чоловік працює і заробляє близько шести тисяч злотих (67,5 тисяч гривень - Ред.). Ми орендуємо житло, і нам цього вистачає. Допомоги від держави нам не потрібно. Проте, чула, що якщо я не матиму роботи, то після завершення війни в Україні мене можуть визнати безробітною і попросити піти. Ми не потребуємо фінансової підтримки, але повернутися в Україну нам немає куди", - ділиться Аня. У Херсоні вона разом із чоловіком знімала квартиру.

З теоретичної точки зору, родина могла б повернутись в Україну, але наразі вони не бажають, щоб чоловіка мобілізували (жінка не деталізує, яким чином він виїхав до Польщі під час повномасштабної війни). Після завершення війни вони переживають, що у чоловіка можуть виникнути труднощі вдома через незаконний перетин кордону.

"Ми вже не хочемо повертатись в Україну. У нас дитина польською краще володіє, ніж українською. Чоловіка цінують на роботі, я просто не хочу, щоб нас чіпали", - розповідає Аня.

В Україні зараз проживає більше 900 тисяч громадян України. Це друга країна за кількістю біженців, поступаючись лише Німеччині.

За роки війни для поляків така велика кількість новоприбулих українців перетворилась на проблему. Нещодавно Національне статистичне управління Польщі (CBOS), провівши соцопитування, заявило: за час війни кількість поляків, які підтримують прийняття українських біженців, знизилось із 94% (у 2022-му) до 53% (зараз).

Настрої серед польського керівництва зазнали змін. Марцін Пшидач, представник Канцелярії президента Польщі, зазначив: "Якщо масштаби перевищують наші можливості інтеграції, виникають труднощі. Ми не прагнемо таких викликів у Польщі. Вважаю, що ми вже на межі - більше не можемо прийняти". Тим часом президент Кароль Навроцький оголосив, що він востаннє підписав закон, що стосується підтримки українських біженців.

Термін дії цього закону закінчується 4 березня 2026 року, що є навіть коротшим, ніж рекомендовано Європейським Союзом. Проте політична ситуація в Польщі зазнає змін. З одного боку, польський уряд зацікавлений у збереженні робочої сили, яка, навіть після завершення війни, продовжуватиме сприяти розвитку економіки країни. Варто зазначити, що податки, сплачені українськими громадянами, вже покрили видатки на допомогу біженцям. З іншого боку, Польща має намір, щоб українці інтегрувалися в суспільство і не ставали тягарем для державного бюджету. Схоже, що така політика є спільною рисою для багатьох європейських країн.

Зокрема, у Німеччині планується припинити надання допомоги тим, хто прибув після 1 квітня 2025 року. Німецький уряд вже підтримав законопроєкт, запропонований міністром праці Бербель Бас, однак його ще повинні затвердити законодавці.

Директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі для OBOZ.UA роз'яснив цю політику, стверджуючи, що "баласт нікому не потрібен". Він зауважив: "В усіх країнах потрібні робочі руки, а також мігранти, які можуть стати основою для розвитку та наповнення бюджетів".

Після завершення війни не всі зможуть повернутися додому: значна частина цього процесу залежатиме від позиції Європейського Союзу.

В даний момент на території Європейського Союзу перебуває приблизно 4,7 мільйона українців, які мають статус тимчасового захисту. Кількість цих людей продовжує зростати. Соціологи постійно проводять дослідження, щоб визначити, скільки українців можуть повернутися додому після закінчення війни. Ясно одне: не варто сподіватися, що всі біженці повернуться.

Протягом кількох років багато біженців, серед яких переважно молоді жінки з вищою освітою, змогли налагодити свою кар'єру, освоїти місцеву мову та навіть створити особисте життя. Вони матимуть змогу отримати легальний статус перебування й після завершення терміну тимчасового захисту, який закінчується у березні 2027 року.

Якщо війна завершиться раніше або пізніше, можливе перегляд рішення про тривалість тимчасового захисту. Наразі українці, що перебувають в країнах ЄС, мають можливість працювати, навчатися, отримувати медичні послуги та соціальні виплати. Вони фактично користуються практично тими ж правами, що й місцеві громадяни.

До початку війни українці могли перебувати в країнах ЄС без спеціальних дозволів лише протягом трьох місяців і лише з метою туризму. Для легального працевлаштування їм потрібно було отримати робочий дозвіл. При цьому бюрократичні процеси ставили перед роботодавцями чималі труднощі в оформленні іноземних працівників.

Якщо після завершення війни у ЄС ухвалять рішення повністю скасувати всі особливі права, які отримали українські біженці, і стимулюватимуть їхнє повернення додому, відсоток тих, хто повернеться, буде значно вищим. Однак навіть у такому випадку законні права на перебування у країнах ЄС (через дозволи на роботи, шлюби з громадянами, навчання тощо) отримає значна частка українців.

Термін дії директиви про тимчасовий захист в Європейському Союзі закінчиться у березні 2027 року. Якщо до цього часу війна завершиться, частина біженців буде змушена повернутись на батьківщину. Важливо підкреслити, що українці, які приїхали до країн ЄС, не лише з районів активних бойових дій або з окупованих територій.

На початку великої війни прогнози щодо повернення українців були досить оптимістичними, але нині все більше фахівців вважають, що "позитивним" результатом стане лише повернення приблизно 30% біженців.

У звіті Центру міграції та економічного розвитку ifo зазначається: "Навіть у разі, якщо Україні не вдасться визволити окуповані землі, надійні гарантії безпеки, можливість вступу до ЄС та інституційні реформи для подолання корупції, разом з позитивними економічними змінами, можуть спонукати приблизно 30% біженців повернутися додому".

Проте реальний розвиток подій буде залежати від багатьох факторів: стану безпеки після завершення конфлікту, економічної ситуації, позиції Європейського Союзу, а також від дій українського уряду, який повинен створити умови для повернення біженців на батьківщину.