Транзит російського газу до Словаччини: які угоди уклав Роберт Фіцо з Путіним?
Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо вперше після повернення до влади у 2023 році провів очні переговори з Путіним, попередньо заявивши, що цей крок обумовлений позицією президента Зеленського щодо припинення транзиту газу з РФ. Як після цього можуть розвиватися відносини офіційних Києва та Братислави, з'ясовував Фокус.
Прем'єр-міністр Словаччини минулого уїк-енду здійснив візит до Москви для обговорення питань, пов'язаних із газопостачанням, на фоні заяв України про завершення транзиту російського газу через свою територію починаючи з 1 січня 2025 року. Варто зазначити, що це був перший візит Роберта Фіцо до Росії після його повернення на політичну сцену у 2023 році. Таким чином, Фіцо став третім європейським лідером, який відвідав Росію після початку військових дій в Україні, після канцлера Австрії Карла Негаммера та прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Словаччина неодноразово намагалася продовжити угоду про транзит російського газу між Україною та РФ, яка закінчує свою дію у 2024 році. Після зустрічі з прем'єром Словаччини минулого тижня, український прем'єр Денис Шмигаль підтвердив, що Київ не планує продовжувати угоду з "Газпромом", проте відкритий до транспортування газу через свою газотранспортну систему, якщо він не буде російського походження. Водночас, видання Politico повідомило, що президент Зеленський, як повідомляється, запропонував Фіцо продовжити транзит російського газу до Словаччини в обмін на підтримку вступу України до НАТО. Під час нещодавньої закритої зустрічі у Брюсселі Фіцо закликав українського лідера не зупиняти транзит газу з Росії, на що Зеленський відреагував різкою критикою, зазначивши: "Соромно говорити про гроші, коли ми втрачаємо людей", — вказує Politico. Офіційні представники з Банкової не коментували цю інформацію, а Фіцо охарактеризував пропозиції Зеленського, висловлені під час закритих переговорів, як "абсурдні".
Розповідаючи ж про свою нинішню зустріч із Путіним, словацький прем'єр наголосив, що лідери ЄС попередньо були поінформовані про його поїздку до Москви та її мету. "Моя зустріч була відповіддю на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що він виступає проти будь-якого транзиту газу через Україну на нашу територію. Так само український президент виступає за санкції проти російської ядерної програми. Такою позицією він завдає фінансової шкоди Словаччині та ставить під загрозу виробництво електроенергії на атомних електростанціях Словаччини, що є неприйнятним", -- зазначив Фіцо.
Він також додав, що Путін підтвердив готовність РФ продовжувати постачати газ на Захід і до Словаччини, "що практично неможливо після 1 січня 2025 року, враховуючи позицію українського президента". Крім того, очільник словацького уряду зауважив, що у тривалій розмові з Путіним вони "обмінялися думками про військову ситуацію в Україні і можливість якнайшвидшого мирного завершення війни".
Своєю чергою спікер Путіна Пєсков, якого цитують росЗМІ, зауваживши, що розмова відбувалася в форматі "один на один", додав: "Ви, напевно, чули заяви української сторони та знаєте про позицію європейських країн, які продовжують купувати російський газ і вважають це необхідним для нормальної роботи своєї економіки. Тут є дуже складна ситуація, яка потребує підвищеної уваги". Речник Кремля також наголосив, що "президент Росії довів до співрозмовника своє бачення нинішньої ситуації на полях битв в Україні".
Коментуючи візит прем'єр-міністра Словаччини до Москви, екснардеп та аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Попов висловив свою думку: "Я спостерігав за виступом президента України у Брюсселі, де він, обговорюючи питання транзиту російського газу, чітко окреслив важливі моменти. Зокрема, Зеленський підкреслив, що ми не дозволимо Росії заробляти, використовуючи український транзит. Він також зазначив, що варіант заміни російського газу на азербайджанський не розглядається, адже це також дозволило б Росії отримувати фінансові надходження, чого він не допустить. Проте основним меседжем було те, що РФ не повинна отримувати гроші під час війни. Це, в свою чергу, стало певним сигналом для Фіцо: якщо ти ведеш переговори з Росією і сплачуєш за транзит, але Москва не отримує кошти за газ до завершення конфлікту, то це може бути прийнятною ситуацією."
Експерт, припустивши, що саме з цим був передусім пов'язаний візит прем'єра Словаччини до РФ, резюмував: "Ймовірно, під час розмови з Путіним Фіцо говорив про те, чи може РФ давати газ в кредит із повною оплатою вже після закінчення російсько-української війни. Переговори про такі сенситивні речі, як зброя, газ чи ядерна енергія завжди секретні, тому в процесі ми жодних деталей не знатимемо. Однак, якщо прокачка таки буде, то інформацію про контракт приховати не вдасться. Цілком можливо, словацька сторона поки що буде вкладати "газові гроші" в якийсь європейський траст, який гарантуватиме виплату росіянам після завершення війни".
Висловивши думку, що Україна має повне моральне право емоційно реагувати на ситуації, пов’язані з іноземними доходами Російської Федерації, політолог Ігор Петренко у бесіді з Фокусом зазначив: "Не варто сподіватися, що наші емоційні висловлювання приведуть до бажаних результатів. Проте це зовсім не означає, що ми повинні залишатися бездіяльними. Безумовно, нам потрібно формувати власний порядок денний та звертатися до Європейського Союзу. Багато європейських країн сприймають РФ як загрозу. Нині численні держави, зокрема Німеччина, яка раніше сильно залежала від російського газу, активно працюють над диверсифікацією своїх енергетичних джерел. Тому важливо звертати увагу на ці позитивні приклади пошуку альтернатив російському блакитному паливу".
Пояснюючи важливість співпраці з Російською Федерацією, політолог підкреслює, що Київ повинен також інформувати своїх партнерів про причини "особливої" позиції Словаччини та Угорщини щодо Москви. Він зазначає, що в умовах формування багатополюсного світу політики Фіцо та Орбан намагаються діяти за принципом «Фігаро», прагнучи угод з кількома державами одночасно. Наприклад, угорський прем'єр активно підтримує зв'язки з Трампом, але водночас розвиває відносини з Китаєм та Росією. Таким чином, уряди Словаччини та Угорщини намагаються балансувати між трьома-чотирма впливовими гравцями. Однак така стратегія може розглядатися як підтримка Путіна, що суперечить основним принципам політики ЄС.
З огляду на зазначене, Ігор Петренко акцентує на необхідності систематичної апеляції Києва до ЄС задля проведення внутрішньої дискусії з "ухваленням відповідних точкових рішень". Водночас, додає політолог, Україна все ж таки має підтримувати з Братиславою та Будапештом "прямий і безпосередній трек" і, оминаючи гострі політичні кути, максимально переводити відносини у прагматичну площину.
Ключовими елементами цієї площини, на переконання експерта, окрім цілого пласту економічних моментів, можуть бути питання меншин, культури та освіти. Водночас, наголошує Ігор Петренко, таку лінію Київ має проводити, апелюючи передусім до словацького і угорського суспільств з тим, щоби продемонструвати їм, що Фіцо та Орбан ведуть свої країни "точно не в той бік", в який було б варто. Відповідна "багатошарова політика", підсумовує експерт, має бути надзвичайно обережною і до її проведення слід залучати не лише дипломатів самого різного рівня, а й профільних експертів, культурних діячів, зокрема й "зірок".
Читайте також аналітичну думку Володимира Омельченко: "Газова схема Орбана і Фіцо: як РФ заробляє на війну за допомогою своїх європейських проксі" -- як "Газпром" заробляє 6,5 мільярда євро на рік на транзиті газа через Україну.
