Трамп стверджував, що зможе завершити конфлікт всього за день, але для українців ситуація лише ускладнилася, - повідомляє NYT.
Відомо, що у 2025 році допомога США Україні скоротилася на 99% порівняно з попереднім роком.
Президент США Дональд Трамп під час своєї передвиборчої кампанії неодноразово обіцяв, що закінчить війну в Україні за один день. Однак з моменту повернення політика до Білого дому війна для українців не покращилася, а навпаки погіршилася. Про це пише The New York Times.
Журналісти відзначили, що у 2025 році кількість загиблих та поранених цивільних осіб перевищила показники 2024 року. Зростання атак ракетами та безпілотниками призвело до руйнувань у міських центрах, а також у 2025 році Російська Федерація захопила більше території, ніж у будь-який інший рік з початку масштабного вторгнення. Як повідомляє NYT, під час найхолоднішої зими за останнє десятиліття Росія практично знищила енергетичну інфраструктуру України.
"Це був важкий рік - як інакше його можна уявити? Обстріли, необхідність ходити на роботу, вирішення побутових питань, відсутність електрики, відсутність опалення. Я думаю, що це було дуже важко, надзвичайно важко", - заявив Олександр Поліщук, чия дружина загинула у Києві від ракетного удару РФ у квітні.
Одночасно з цим, після свого вступу на посаду в січні 2025 року, Трамп відмовився від американської стратегії в конфлікті. Він вирішив піти на зближення з російським лідером Володимиром Путіним, що призвело до зменшення підтримки США для України.
Німецький "Кільський інститут світової економіки" провів дослідження, в результаті якого виявилося, що у 2025 році американська допомога Україні зменшиться на 99% у порівнянні з 2024 роком. Трамп зупинив постачання американської зброї Україні, якщо країна або її західні партнери не виконували фінансові зобов'язання.
Відступивши від курсу адміністрації Байдена, спрямованого на ізоляцію Путіна, Трамп домігся того, щоб Росія та Україна розпочали переговори про умови угоди, зокрема на нещодавніх особистих зустрічах. Трамп, фактично відмовившись від традиційних дипломатичних норм, які, на його погляд, не призвели до завершення конфлікту, вирішив залучити до переговорів осіб, яких вважає досвідченими бізнесменами. Крім того, він запровадив санкції, які зменшили доходи від продажу нафти, що підтримують військові дії Москви, як зазначає NYT.
Проте, як зазначають журналісти, Путін повільно просувався впродовж місяців переговорів, використовуючи їх, аби виграти час для продовження наступу на фронті.
"Рік після початку другого терміну Трампа і майже чотири роки після російського вторгнення, Путін не продемонстрував жодних намірів відмовитися від своїх амбіцій щодо захоплення значних територій України та встановлення контролю Росії", - зазначили автори матеріалу.
В свою чергу, українська активістка з прав людини Олександра Матвіюк зазначила, що питання людських втрат було усунене з процесу мирних переговорів, оскільки адміністрація Трампа сприймає ці переговори як угоду з нерухомості, що має на меті поділ України та її природних ресурсів.
"Для Путіна немає жодних меж, адже людський аспект не є головним у цих переговорах. Політики зосереджуються на природних ресурсах, територіальних амбіціях Росії та навіть на поглядах Путіна щодо української історії, але питання людей залишаються поза увагою," - підкреслила вона.
Внаслідок постійних атак з боку Росії, більшість українців не вірять, що російський диктатор готовий найближчим часом зупинити військові дії.
Росія неодноразово завдавала ударів по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до її значних руйнувань, напередодні перших тристоронніх переговорів про війну, які відбулися 23 та 24 січня в Об'єднаних Арабських Еміратах. 3 лютого, за день до відновлення цих переговорів, Росія здійснила рекордний запуск балістичних ракет по Києву, серед яких було не менше п’яти, націлених на електростанції. Протягом останніх тижнів жителі столиці змушені були жити в умовах, коли на день отримували лише дві години електрики та опалення, - зазначили у NYT.
Раніше ЗМІ повідомили, що на переговорах у Женеві присутні представники ще чотирьох країн, а саме Італії, Німеччини, Франції та Великої Британії.
Тристоронні переговори з України охоплюють п’ять ключових аспектів: територіальні, військові, політичні, економічні та питання безпеки.
Журналісти також отримали інформацію про те, що до складу американської делегації на переговорах у Женеві приєдналися ще двоє високопрофесійних представників: верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич та міністр армії Ден Дрісколл.
Одночасно один із представників уряду США зазначив, що країна зберігає оптимістичний настрій і сподівається на швидке врегулювання конфлікту.
