Трамп надіслав військові кораблі до узбережжя Венесуели: яке це має значення?
Сполучені Штати опинилися на межі військового протистояння з Венесуелою, як ніколи раніше.
Ситуація навколо Венесуели стрімко загострюється. Сполучені Штати фактично підійшли впритул до збройного конфлікту з Каракасом: біля узбережжя країни перебуває ціла флотилія американських військових кораблів із 4500 військовими на борту, пише Axios. Тим часом диктатор Ніколас Мадуро став мішенню Вашингтона -- за його голову оголошено винагороду у 50 мільйонів доларів.
Офіційні представники Білого дому стверджують, що мета операції полягає у боротьбі з наркотрафіком. Проте навіть найближчі помічники Дональда Трампа мають сумніви, чи йдеться лише про протидію наркотикам, чи це може бути прихована спроба усунути Мадуро від влади.
Флотилія налічує сім кораблів, серед яких три есмінці, оснащені крилатими ракетами, а також принаймні один підводний човен. Особливо варто відзначити участь 2200 морських піхотинців, яких прозвали "чобіт на березі", оскільки їхня роль суттєво відрізняється від типових антинаркотичних операцій.
Прес-секретар Каролайн Левітт підкреслила, що Сполучені Штати не визнають Мадуро як президента, вважаючи його "втікачем, який очолює наркокартель".
Один із представників адміністрації висловив свою думку більш прямо: "Це на 105% є боротьбою з наркотероризмом. Проте, якщо Мадуро втратить свою владу, ніхто не буде сумувати".
Один із учасників порівняв цю ситуацію з військовою операцією проти панамського диктатора Мануеля Норьєги в 1989 році, зазначивши: "Це може бути щось на кшталт 'Норьєга 2.0'".
Ще один з радників Трампа висловив свою думку так: "Залишати Мадуро на чолі Венесуели – це те ж саме, що призначити Джеффрі Епштейна директором дитячого садка".
Ніколас Мадуро прямо звинувачує США у "кримінальних та незаконних намірах щодо зміни влади" і закликає громадян Венесуели приєднуватися до ополчення, щоб захистити свою батьківщину від потенційного вторгнення.
Підтримку йому висловив президент Колумбії Ґуставо Петро, який заявив, що так званий "Картель Сонць" (Cartel de los Soles), у причетності до якого звинувачують Мадуро, "не існує". Він також розкритикував Вашингтон за "полювання на нафту" Венесуели та посилив військову присутність на кордоні.
Венесуела володіє найбільшими у світі доведеними запасами нафти, і це робить країну стратегічно важливою для США. Лише нещодавно Вашингтон дозволив Chevron відновити видобуток у Венесуелі, намагаючись балансувати між тиском і вигодами від співпраці.
Політика Білого дому щодо Венесуели зараз значною мірою формулюється держсекретарем Марко Рубіо, який є давнім опонентом режиму Мадуро та представляє антикомуністичну кубинську спільноту в Маямі.
На даний момент можливі сценарії подій залишаються невизначеними. У Вашингтоні не виключають можливість перехоплення наркотрафіків біля узбережжя Венесуели або навіть проведення авіаударів по джунглевим районам, де функціонують нарколабораторії. Деякі особи в оточенні Трампа навіть припускають варіант удару дронів по самому Мадуро, хоча офіційно цей сценарій вважається малоймовірним.
Управління США сподівається, що диктатор або погодиться на відставку, або його скинуть власні військові, зацікавлені в обіцяному вознагражденні. Проте в разі, якщо він зможе зберегти свою владу, варіант з силовим усуненням може стати для Вашингтона небезпечним ризиком.
Посадовці Білого дому визнають, що деякі їхні припущення про можливість втечі Мадуро чи про те, хто може стати його наступником, мають значний ступінь спекуляції. У результаті, під час свого першого терміну Трамп намагався змінити режим у Каракасі, але його зусилля не увінчалися успіхом.
