Трамп зупинив надання міжнародної допомоги від США. Яким чином це вплине на Україну?
Гуманітарні та неурядові організації, підприємці, фермери та уряди по всьому світу із занепокоєнням спостерігають за новинами з Вашингтона після рішення президента США призупинити всю іноземну допомогу.
Представники українських проектів, що отримують підтримку з боку США, зазвичай уникають робити прогнози. Дехто вважає, що це може затримати процес відновлення України після конфлікту з Росією.
Тим часом у ряді країн починають піднімати тривогу, вказуючи на можливі наслідки як катастрофічні.
Журналісти Радіо Свобода в Києві дослідили потенційні наслідки, які можуть виникнути внаслідок рішення адміністрації президента США, а також реакції на це рішення.
Одним з перших кроків Дональда Трампа стало підписання указу, що призупиняє на 90 днів надання зовнішньої допомоги США для програм розвитку. Це рішення обґрунтовується тим, що "жодна наступна зовнішня допомога не буде надаватися в порядку, який не відповідає повністю" зовнішньополітичним курсом президента США.
Пряма цитата з тексту указу: "США вводять 90-денну перерву в наданні міжнародної допомоги на розвиток для оцінки її ефективності та відповідності зовнішній політиці Сполучених Штатів. Усі керівники департаментів і агенцій, які відповідають за програми допомоги іноземному розвитку, зобов'язані терміново призупинити нові фінансові зобов'язання та виплати допомоги іноземним країнам, неурядовим організаціям, міжнародним організаціям і підрядникам до завершення перегляду цих програм на їхню ефективність та відповідність зовнішньополітичним цілям США".
Президентський указ Дональда Трампа, що запроваджує 90-денну перерву в міжнародній підтримці, не вплине на програми військової допомоги Україні. Цю інформацію підтвердили представники Пентагону в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки.
"Згідно з інформацією Міноборони США, безпекова підтримка України не підлягає обмеженням, які були встановлені нещодавнім указом щодо іноземної допомоги, оскільки цей указ стосується виключно програм розвитку, а не військової допомоги."
Це свідчить про те, що контракти на виробництво зброї для України в рамках програми USAI, затверджені адміністрацією Байдена, залишаються дійсними. Крім того, конкретний указ Трампа не має впливу на будь-які залишкові або раніше заплановані поставки озброєння зі складів США за програмою PDA, оголошені Джо Байденом.
Напередодні Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України так пояснював рішення адміністрації Трампа:
"Насправді указ Трампа стосується міжнародної допомоги в межах "Програм розвитку", що стосуються діяльності агентств ООН, миротворчих ініціатив, програм підтримки біженців тощо. Україна отримує допомогу від США в рамках програм Presidential Drawdown (PDA), Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) та Foreign Military Financing (FMF). Указ президента США цих програм не стосується", - йшлося в повідомленні ЦПД.
Наразі невідомо, як саме президентський указ Трампа може вплинути на невійськову допомогу для України. Посольство США в Україні додаткових пояснень з цього приводу не дає і посилається на оприлюднений текст указу президента Трампа.
Зовнішнє фінансування з боку США складає приблизно один відсоток від федерального бюджету. У своєму виступі на засіданні ООН у 2018 році, під час першого терміну президентства, Дональд Трамп заявив, що "ми будемо надавати іноземну допомогу тільки тим країнам, які поважають нас і, чесно кажучи, є нашими союзниками".
У заяві від 22 січня цього року новий держсекретар Трампа Марко Рубіо сказав:
"Кожен долар, який ми витрачаємо, кожна програма, яку ми фінансуємо, і кожна політика, яку ми проводимо, повинні бути виправдані трьома простими запитаннями: "Чи робить це Америку безпечнішою? Чи робить це Америку сильнішою? Чи робить це Америку процвітаючою?".
За даними з офіційного сайту USAID, від початку повномасштабної війни Агентство з міжнародного розвитку (USAID) надало Україні 2,6 мільярда доларів гуманітарної допомоги, 5 мільярдів доларів допомоги на розвиток та понад 30 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки.
Ці фінанси спрямовуються на підтримку різних напрямків: від державних установ, які забезпечують життєво важливі послуги, до антикорупційних структур, від допомоги людям, які вимушені були покинути свої домівки, до сфер освіти та охорони здоров'я.
Як мовиться у звіті Офісу урядової підзвітності США, пряме бюджетне фінансування уряду України головним чином йшло через USAID для відшкодування уряду допустимих витрат, таких як заробітні плати вчителям, державним службовцям та працівникам охорони здоров'я.
Крім цього, як свідчать звіти USAID, фінансування отримують енергетична галузь, сільськогосподарські виробники, служби з транспортування та логістики, а також програми, що сприяють працевлаштуванню українських жінок.
Народна депутатка Інна Совсун зазначає, що підтримка USAID з моменту початку повномасштабного вторгнення відіграла ключову роль у фінансуванні українського бюджету. У разі, якщо президент США прийме рішення про скасування невійськової допомоги Україні, цей важливий напрямок може зазнати серйозних втрат.
"Це ті кошти, за які ми підтримували наших внутрішньо переселених осіб, відбудовували деокуповані території, посилювали енергетичну систему в країні.
У вересні 2024 року Україні було виділено 325 мільйонів доларів для підтримки енергетичного сектору. "Зупинка невійськової допомоги з боку США може суттєво уповільнити наше відновлення, яке є критично важливим в умовах війни з Росією", - зазначила депутатка з комітету Верховної Ради України з питань енергетики.
Совсун наголошує, що замороження фінансування USAID - це тимчасове рішення. "Як державі нам зараз необхідно зробити все можливе, щоб воно не стало довготривалим", - зауважує депутатка.
Згідно з інформацією USAID, з 2022 року близько 33% українських аграріїв отримали різноманітну підтримку від агентства, що принесло українській економіці прибуток у розмірі одного мільярда доларів.
У відповідь на запит Голосу Америки, представник USAID рекомендував звернутися до адміністрації Білого дому для отримання додаткових роз'яснень.
Представники Всеукраїнської аграрної ради повідомили Радіо Свобода, що "до тих пір, поки не з'являться офіційні заяви про те, що фінансування дійсно буде зупинено", вони не можуть коментувати ситуацію. Подібні думки висловлювали також фермери та власники аграрних підприємств, які отримували цю підтримку.
Представники деяких організацій, які отримують допомогу, в неформальних бесідах висловлюють надію на продовження фінансування, тому утримуються від публічних коментарів.
Світлана Мусіяка, асоційована старша наукова співробітниця Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), поділилася з Радіо Свобода, що зупинка фінансування для України може призвести до серйозних негативних наслідків.
"Визначальні результати залежать від специфіки ситуації. Проте ключовим моментом є сигнал, що виникає внаслідок остаточного рішення. Це може бути сприйнято як зниження підтримки Сполучених Штатів демократичним реформам і економічній стабільності в Україні", - зазначає Мусіяка.
На думку Світлани Мусіяки, українське громадянське суспільство не раз демонструвало свою енергію та витривалість. Саме тому вона не сумнівається, що це не здатне зупинити процеси реформування.
Андрій Кравчук, представник правозахисного центру "Наш світ", відзначає, що підтримка Сполучених Штатів для українського суспільства є "вкрай важливою, проте не є остаточною". Кравчук активно займається адвокацією прав ЛГБТК+ спільноти.
Безперечно, питання фінансування нашої діяльності викликає у нас занепокоєння. Проте, варто зазначити, що уряд США ніколи не виступав значним та активним учасником у питаннях ЛГБТК за межами своєї території. Лише протягом останнього року президентства Барака Обами уряд США та американське посольство в Києві почали виявляти інтерес до цих тем. Тим не менш, їхня активність та залученість залишались далеко позаду порівняно з європейськими країнами, такими як Нідерланди, скандинавські держави, Німеччина і Великобританія, - зазначає Андрій Кравчук.
Кравчук вірить, що Державний департамент США й надалі буде надавати підтримку українським активістам у їхній діяльності.
"В кінцевому підсумку, фінансування від них ми отримували вже в період першого президентського терміну Трампа," - зазначає він.
Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації та експертка у медійній сфері, зазначає, що ризики втрати фінансової підтримки з боку США не перешкоджають ані діяльності, ані прогресу українських засобів масової інформації.
"Завжди існують загрози. Безумовно, хотілося б більш активної участі європейських партнерів у підтримці українського громадського сектору та країни в цілому," - зазначила Романюк.
Проте Україна не одинока у своїх роздумах стосовно можливих наслідків припинення американської допомоги.
Однією з країн, що може найбільше постраждати від зупинки міжнародної підтримки з боку США, є Афганістан.
Ян Егеланд, секретар Норвезької ради у справах біженців, висловлює надію на те, що гуманітарна підтримка для Афганістану не буде призупинена.
"У разі, якщо це трапиться, наслідки можуть стати катастрофічними для більше ніж 22 мільйонів афганців, які перебувають у потребі, - зазначив Егеланд в інтерв'ю для Радіо Свобода."
За інформацією Спеціального генерального інспектора з питань відновлення Афганістану, після того як владу в країні захопив Талібан, США надали афганському народу близько 3 мільярдів доларів гуманітарної допомоги. Це сталося незважаючи на те, що американські війська залишили Афганістан у серпні 2021 року, коли ісламісти знову взяли контроль над державою.
"Допомога, що надається для розвитку, не адресована режиму чи керівництву. Вона призначена для тих, хто найбільше цього потребує — для бідних людей, які потребують підтримки, щоб забезпечити свої базові потреби," - підкреслив Егеланд.
Під загрозою опинилися, зокрема, ініціативи, які підтримують права жінок та забезпечують їм захист у цьому регіоні, зазначають у цій країні.
"Ця ініціатива стала справжньою підтримкою для багатьох жінок у нашому селі та навколишніх районах міста Хост," - поділилася Зайнаб у розмові з Радіо Свобода. Вона зазначила, що програма, реалізована за сприяння USAID, відкрила жінкам нові можливості для самозабезпечення та покращення якості їхнього життя.
"Цю ініціативу не можна призупиняти," - зазначає Зайнаб.
Ще один край, який зазнає зупинки американської підтримки, - це Косово.
USAID повідомляє, що з 1999 року інвестувало понад мільярд доларів у розвиток Косова, держави на Балканах, яка проголосила незалежність від Сербії у 2008 році.
Крешнік Шеху, виробник деревини з центру Косова, повідомив Радіо Свобода, що якби американської допомоги не було, регіон відставав би в економічному розвитку на багато років. Шеху зізнається, що "не хоче вірити, що USAID відвернеться" від Косова.
"Наш розвиток ще не досяг такого рівня, щоб змагатися з потужною конкуренцією на світовій арені," - зазначив він.
Радіо Свобода 22 січня надіслало прохання про коментар на цю тему до Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Адміністративно-бюджетного управління та пресслужби Білого дому. До моменту публікації цієї статті не було отримано відповідей на ці запити.
