Трамп дав згоду на поїздку до Пекіна в квітні, повідомляє NYT.
Президент США заявив, що його бесіда з китайським керівником відбулася "дуже успішно".
24 листопада президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що прийняв запрошення від китайського лідера Сі Цзіньпіна відвідати Пекін у квітні. Ця інформація з'явилася після телефонної розмови, ініційованої Сі, повідомляє The New York Times.
Як повідомляється в статті, дзвінок відбувся після тривалого періоду напружених відносин між Китаєм і Японією, пов'язаних із ситуацією навколо Тайваню. Крім того, розмова мала місце після того, як радники Трампа в Женеві закликали українських чиновників активізувати зусилля щодо реалізації мирного плану по відношенню до Росії.
Президент США в своєму повідомленні на Truth Social зазначив, що його бесіда з китайським лідером проходила "дуже успішно". Він вказав, що обговорювалися питання, пов'язані з Україною, експортом Китаєм хімікатів для виробництва фентанілу та придбанням сільськогосподарських товарів. Президент підкреслив, що ця розмова стала "логічним продовженням плідної зустрічі в Південній Кореї". Також він додав, що обидві сторони досягли значного прогресу у реалізації раніше укладених угод.
"Тепер у нас є можливість зосередитися на ключових темах. Президент Сі запросив мене до Пекіна в квітні, і я вирішив прийняти його запрошення. У відповідь я також запросив його відвідати США з офіційним візитом пізніше цього року", -- заявив Трамп.
Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт повідомила, що розмова тривала близько години. Основний акцент під час неї робився на торгівельній угоді між США та Китаєм.
"Трамп висловився щодо потреб американських аграріїв. Він загалом задоволений тим, що спостерігаємо з боку Китаю," - зазначила прес-секретар Білого дому.
Як повідомляє видання, Трамп та Лівітт не торкнулися питання Тайваню у своїх комунікаціях. Водночас китайські державні медіа зазначили, що Сі роз’яснив позицію Китаю стосовно Тайваню, який вважається частиною їхньої території. Він акцентував увагу на тому, що повернення острова до складу Китайської Народної Республіки є важливим елементом післявоєнної міжнародної архітектури.
Як зазначають у NYT, питання Тайваню не обговорювали на саміті в Пусані. Проте цього місяця напруженість між Китаєм і Японією -- головним союзником США в Азії -- різко зросла через острів. Нова прем'єр-міністерка Японії Санае Такаїчі 7 листопада заявила в парламенті, що спроба Китаю блокувати або вторгнутися на Тайвань може змусити Японію втрутитися військовою силою. Це перший випадок за останні роки, коли японський лідер зробив таку заяву. Своєю чергою, Китай засудив ці коментарі та пригрозив репресіями.
Коментар прем'єр-міністра Такаїчі резонує з висловлюваннями колишнього президента США Джо Байдена, який запевняв, що Америка стане на захист Тайваню у випадку китайського вторгнення. Натомість, Трамп проявив обережність і не навів деталей щодо своїх дій у разі спроби Китаю захопити острів.
Безсумнівно, що Сі звернув увагу на цю ситуацію, прагнучи зблизити позиції Трампа з поглядами Пекіна та обмежити вплив Токіо. Як зазначає видання, через кілька годин після їхньої бесіди Трамп зателефонував Такаїчі, щоб обговорити китайську тематику.
Аналітики звернули увагу на паралелі між стратегією російського президента Владіміра Путіна щодо України та політикою китайського керівництва стосовно Тайваню. Обидва лідери сприймають ці регіони як частини своїх національних інтересів, прагнучи повернути історичні імперські позиції своїх країн.
За повідомленням NYT, Сі залишається близьким партнером Путіна в контексті війни в Україні, водночас Китай надає підтримку російській оборонній промисловості, утримуючися від постачання потужної зброї для російських військ. Повномасштабне вторгнення Путіна в Україну сприяло дестабілізації світових дипломатичних та торговельних відносин. Китайські чиновники висловлюють занепокоєння щодо довготривалих глобальних витрат, викликаних війною.
Трамп висловив намір "якнайшвидше припинити конфлікт", в той час як Сі бачить можливість запропонувати підтримку в обмін на поступки з боку США стосовно Тайваню та митних питань. Незважаючи на те, що обидві сторони позитивно ставляться до концепції економічного перемир'я, американські чиновники в останні тижні виявляють обережність щодо реалізації угод, досягнутих у Пусані.
Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що Сполучені Штати та Китай все ще працюють над угодою щодо постачання цінних рідкісних мінералів з Китаю. Цього року Пекін запровадив обмеження на експорт цих ресурсів, що викликало занепокоєння серед автовиробників та інших підприємств, які їх застосовують.
Американські та китайські посадовці так і не змогли досягти угоди стосовно купівлі американської сої Китаєм. Після зустрічі в Південній Кореї адміністрація Трампа оголосила про досягнуту домовленість щодо відновлення імпорту, але уряд Китаю досі не підтвердив конкретні умови цієї угоди.
Міністерка аграрної політики Брук Роллінс оголосила в понеділок на CNBC, що з 1 жовтня Китай імпортував приблизно 1,5 мільйона тонн соєвих бобів. Це значно нижче від 12 мільйонів тонн, які, за інформацією адміністрації Трампа, Китай зобов'язався придбати до кінця року.
Нагадаємо, що наприкінці жовтня відбулася важлива зустріч між Трампом та Сі, на яку всі давно чекали. Після цієї події американський президент оголосив про своє рішення знизити мита на китайські товари в обмін на зобов’язання Сі купувати американську сою, дозволити експорт рідкісноземельних мінералів та вжити заходів проти постачання фентанілу. Тоді Трамп зазначив, що на цій "прекрасній зустрічі" було ухвалено "безліч рішень", і питання, що стосується рідкісноземельних металів, тепер вважається "вирішеним".
Зокрема, постійний політичний радник Китаю Девід Даокуї Лі підкреслив, що зустріч між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом стала важливим кроком вперед у двосторонніх відносинах, перетворивши Китай на "рівноправного партнера" США. Лі висловив позитивний погляд на ситуацію, зазначивши, що торговельні, фінансові та технологічні розбіжності між країнами є "незначними" і можуть бути вирішені. Він також підкреслив, що справжнє партнерство відкриє можливості для обох країн брати участь у "серйозніших діалогах", які стосуються питань безпеки, зокрема ситуацій в Україні, Тайвані, Південнокитайському морі та на Близькому Сході.
