Тиждень після саміту у Вашингтоні: які події розгортаються в умовах ілюзорного спокою?
За кулісами дипломатичних переговорів відбувається активна боротьба за лідерство. Усі з нетерпінням очікують на саміт Шанхайської організації співпраці, який відбудеться 31 серпня.
18 серпня у Білому домі відбувся так званий "Вашингтонський саміт" за участі Дональда Трампа, українського Президента та європейських лідерів. На ньому, як відомо, обговорювалися два ключові питання - стратегія досягнення миру, зокрема, потенційна двостороння зустріч Володимира Зеленського і Путіна, а також безпекові гарантії для України (детальніше - у нашому попередньому матеріалі).
Останній тиждень видався на перший погляд спокійним, без значних заяв чи радикальних рішень. Але ця зовнішня тиша може ввести в оману. Як підкреслюють аналітики, розпочалася непроста, прихована тактична боротьба. Яка ж ситуація склалася на сьогодні, які можливості можуть відкриватися в найближчому майбутньому і що варто очікувати в найближчий час?
Перше, що кидається в очі після саміту, - це відчуття "тиші" в інформаційному просторі. Політолог Ігор Рейтерович зазначає, що "тиждень після саміту у Вашингтоні пройшов менш активно, ніж багато хто очікував. З одного боку, це дійсно виглядає як певна затримка". Проте, як підкреслює він, ця затримка не свідчить про відсутність дій. Навпаки, триває активна робота, яка поки що залишилася за кадром. "Президент Зеленський акцентував увагу на тому, що протягом 7-10 днів буде підготовлено документ, що стосується гарантій безпеки. Час ще є, і, судячи з усього, вже цього тижня документ буде представлений. Підготовка триває", - пояснює фахівець.
Яскравим прикладом цієї прихованої дипломатії став візит до Києва спеціального радника Трампа Кіта Келлога. "Очевидно, що його прибуття не пов'язане з участю у святкуванні Дня Незалежності чи отриманням нагороди (Зеленський вручив Келлогу орден "За заслуги" I ступеня, - ред.). Насправді, відбуваються важливі переговори. Це можна розглядати як продовження рішень і сигналів, отриманих під час зустрічі у Вашингтоні", - зазначає Ігор Рейтерович. Політолог Володимир Фесенко підтверджує цю думку, підкреслюючи, що "незабаром США і Україна визначать подальші кроки в переговорному процесі, зважаючи на деструктивну позицію російської сторони. Це вже обговорюється в рамках візиту Кіта Келлога до України". "Крім того, президент Зеленський анонсував, що наприкінці тижня відбудеться зустріч між українською та американською командами", - додав фахівець.
Поки Київ та Вашингтон узгоджують свої позиції, Москва продовжує діяти у своєму звичному стилі – затягує час. Як зазначає експерт Ігор Рейтерович, Росія "діє цілком прогнозовано – маніпулює, намагається відволікти увагу від теми особистої зустрічі лідерів, постійно підкидаючи тези про "нелегітимність" і вигадуючи різноманітні формально-правові зацепки". Мета Кремля є очевидною – "затягнути до 31 серпня. Саме в цей день розпочнеться саміт Шанхайської організації співпраці, куди планує поїхати Путін. Результати його переговорів із Сі Цзіньпінем значною мірою вплинуть на подальшу позицію Москви щодо українських переговорів". Володимир Фесенко також підтверджує, що Путін "відправиться до Китаю, де буде узгоджувати свої наступні дії в переговорах із лідером КНР".
Отже, у питанні організації двосторонньої зустрічі між Зеленським та Путіним ініціатива лежить на Кремлі, який, очевидно, не має наміру діяти. Ігор Рейтерович зазначає, що для Путіна така зустріч "є вкрай невигідною, він її уникає і шукає шляхи, щоб уникнути безпосереднього спілкування". Володимир Фесенко висловлюється ще рішучіше: "На даний момент ймовірність зустрічі Зеленського та Путіна в найближчі тижні є вкрай низькою, враховуючи відсутність готовності кремлівського лідера до такої події. Більш того, для успішної організації цієї зустрічі потрібне ефективне посередництво з боку третьої сторони, зокрема Сполучених Штатів, чого наразі не спостерігається".
Ключовою особою в цьому контексті залишається Дональд Трамп. Наразі його поведінка виглядає досить стабільною. "Було очевидно, що після зустрічі у Вашингтоні Трамп неодмінно робитиме публічні висловлювання. На сьогодні він коментує події в досить стриманому та прийнятному ключі... Ми не почули жодних різких чи неординарних заяв, які могли б свідчити про зміну його позиції після саміту у Вашингтоні," – зазначає експерт Ігор Рейтерович, аналізуючи риторику американського президента. Він також підкреслює, що важливим сигналом є інтерв'ю віцепрезидента Джей Ді Венса для NBS News, в якому той "виступає не як незалежний політик, а скоріше як транслятор думок Трампа".
У короткому викладі, Ді Венс у своєму інтерв'ю підкреслив, що Росія зробила "значні поступки" в переговорах щодо завершення конфлікту в Україні. Він зазначив, що Кремль, вперше за три з половиною роки, готовий виявити гнучкість у відношенні до деяких своїх основних вимог. Венс також вказав на можливість введення нових санкцій проти Росії, підкресливши, що санкційна політика буде визначатися залежно від конкретних обставин, з метою ефективного впливу на поведінку Кремля. Він висловив впевненість у тому, що США ще можуть виступати в ролі посередників у цьому конфлікті, незважаючи на те, що після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці не було досягнуто значного прогресу. Крім того, Венс акцентував на праві України самостійно вирішувати питання своїх кордонів і відкинув можливість нав'язування готових рішень ззовні. Таким чином, віцепрезидент США повторив свою позицію: рішення повинні прийматися виключно українцями, і Сполучені Штати не мають наміру нав'язувати свої рішення.
Однак Володимир Фесенко попереджає, що американське посередництво може нести певні ризики для України. На його думку, можливість проведення тристороннього саміту Трамп-Зеленський-Путін "значною мірою залежить від того, наскільки активно цю ініціативу просуватимуть американці". Проте для Білого дому така зустріч матиме сенс лише в одному випадку: "якщо буде розглядатися якийсь компромісний варіант мирного врегулювання, який може бути прийнятий обома сторонами конфлікту. І лише американці можуть запропонувати такий компроміс".
Експерт вважає, що саме в цій ситуації можуть проявитися потенційні небезпеки. "Ми б вважали прийнятним варіантом, якщо обговорюватиметься, наприклад, рамкова угода про поетапне припинення бойових дій. Проте, якщо США знову виставлять "територіальний розмін" або рамкову мирну угоду, де основна частка поступок ляже на Україну, такий сценарій навряд чи буде для нас прийнятним", - підкреслює Фесенко. Він також зазначає, що існує ймовірність, що на тристоронній зустрічі Путін може спонукати Трампа до спільного тиску на Зеленського.
США потребують швидкого та помітного результату — "приваблива картина з Трампом у ролі успішного миротворця", як зазначає експерт з політики, "а не провал мирних переговорів". Це прагнення може стати на користь Росії. Володимир Фесенко прогнозує, що якщо Путін відчує, що Трамп може знову змінити свою політичну позицію на шкоду Росії, то в Кремлі можуть запропонувати нову ілюзорну "мирну" ініціативу для президента США. Це може бути як запрошення на нову зустріч без участі Зеленського, так і "нові фальшиві компроміси". Наприклад, росіяни можуть погодитися на певні варіанти територіальних поступок, щоб спровокувати відмову України, а потім звинуватити Київ у небажанні мирно домовлятися.
Однак методи, на які може вдатися Путін, щоб уникнути зустрічі з Зеленським, вже добре відомі. Як зазначає Фесенко, "Україна та європейські партнери будуть активно переконувати Трампа у важливості критичного підходу до небажання Путіна зупинити війну та необхідності посилення військової підтримки Україні, а також тиску санкцій на Росію".
У той же час Трамп скористався періодом політичного затишшя в США, оскільки Конгрес перебуває у відпустці.
Ігор Рейтерович зазначає, що "публічний простір контролюється Дональдом Фредовичем, і, очевидно, він мав намір використати ситуацію, коли його опоненти позбавлені можливості висловлюватися в парламенті". Проте найближчим часом Конгрес знову почне роботу, що стане додатковим, переважно позитивним, чинником для України. Адже в його складі є багато сенаторів і конгресменів з різними поглядами, які, безумовно, будуть робити свої заяви. "Справжня динаміка почнеться, коли Конгрес знову долучиться до процесу. Тоді Трампу доведеться реагувати, узгоджуючи свої дії з законодавчою владою й враховуючи її позицію", - підкреслив Рейтерович.
Отже, тиждень після Вашингтонського саміту — це не застій, а активний етап підготовки та тактичних маневрів. Україна, країни Європи та США працюють над формуванням спільної стратегії та тексту безпекових гарантій, в той час як Росія відкрито затягує час до зустрічі Путіна з Сі Цзіньпіном.
У найближчі дні, за словами експертів, навряд чи станеться щось значне. Основні події заплановані на початок вересня, після саміту Шанхайської організації співпраці. Як зазначає Ігор Рейтерович, саме тоді завершаться чергові "два тижні" Трампа — період, протягом якого він звик оголошувати важливі рішення. Як підкреслює Володимир Фесенко, Україну чекає "напружена тактична боротьба". Однак кінцева мета залишається незмінною: змусити Путіна до реальних мирних переговорів, адже він не має наміру добровільно припиняти війну.
