Технологічний прогрес Китаю - це лише справа часу (Юрій Світлик)
Де зараз знаходиться Китай на технологічній мапі, і де йому ще є що наздогнати? Ознайомтеся з досягненнями Китаю на сьогоднішній день.
Складно заперечувати, що Китай швидко стає потужним гравцем у світі технологій. Протягом багатьох років ми спостерігаємо, як вітчизняні підприємства перетворюються з вражаючою швидкістю, не лише наздоганяючи, а й іноді випереджаючи своїх західних суперників. Цей стрімкий розвиток у деяких випадках спровокував відповідні дії, зокрема санкції, які були введені США проти компанії Huawei. По суті, ці заходи мали на меті ускладнити доступ до важливих технологій та обмежити експорт продукції за межі країни.
Сьогодні санкційна політика охоплює також сферу штучного інтелекту, зокрема обмежує доступ до сучасного обчислювального обладнання і літографічних установок. Незважаючи на те, що Китай винахідливо знаходить способи обійти ці обмеження, орендуючи хмарні ресурси за кордоном або використовуючи мережу посередників для закупівлі потрібних складових, повне усунення цих прогалин є значно складнішим завданням. Тому не дивно, що протягом багатьох років Пекін уважно спостерігає за Тайванем — світовим центром електронного виробництва. Для Китаю захоплення цієї території стало б стратегічним досягненням, здатним швидко вирішити частину його технологічних викликів.
Втім, швидкий розвиток китайських компаній відчувається практично у всіх сферах. І хоча у деяких напрямах Китай усе ще відстає, темпи його наздоганяння свідчать, що це може статися значно швидше, ніж прогнозували аналітики. При цьому сценарій з Тайванем не є єдиним. Китай довів, що здатен будувати конкурентні технології й без прямої агресії. Інша справа, що він не надто переймається такими "дрібницями", як дотримання патентних прав, і часто готовий використовувати будь-які засоби -- від копіювання до прямого промислового шпигунства.
Китайські технології літографії
Відомо, що Тайвань, Південна Корея та Сполучені Штати Америки займають провідні позиції у глобальному виробництві напівпровідників. Проте не всі усвідомлюють, що навіть найсучасніші чіпи виготовляються на обладнанні, яке походить з Європи. Мова йде про нідерландську компанію ASML, яка є єдиним у світі постачальником найскладніших машин для виготовлення кремнієвих пластин. Їхня технологія EUV (екстремальна ультрафіолетова літографія) дозволяє виготовляти транзистори розміром менше 7 нм, а сьогодні вже йдеться про досягнення 2 нм.
Наразі ASML фактично має монопольне становище у цій галузі. Жоден з заводів, що займаються виготовленням мікросхем, не може обійтися без їхніх EUV-технологій, а це стосується як тайваньської TSMC, так і південнокорейської Samsung. Китай у цій ситуації виявився в скрутному становищі: через накладені санкції країна не має можливості придбати обладнання ASML, що закриває для Пекіна доступ до EUV-технологій. У результаті китайські компанії змушені використовувати технологію DUV (глибоке ультрафіолетове випромінювання), яка дозволяє виготовляти чипи приблизно на 14 нм.
Теоретично, реалізація нижчих технологічних процесів можлива й на DUV, але вартість цього значно зростає. Це вимагає багатократного маскування, додаткових етапів та складних інженерних рішень для обхідних шляхів. Наприклад, чип Huawei Kirin 9000S виготовлений на основі 7-нм технології, а за непідтвердженими даними, також на 5-нм. Це є технічним досягненням, але водночас свідчить про те, наскільки важко і витратно Китаю обходити існуючі обмеження.
Водночас Huawei активно працює над власним аналогом EUV. Китайські інженери роблять ставку на метод LDP (лазерно-індукована плазма), на відміну від технології LPP (лазерно-створеної плазми), яку застосовує ASML. Перші випробування заплановані вже на третій квартал цього року, а якщо проєкт виявиться успішним, масове виробництво може стартувати не раніше 2026-го. У такому разі ситуація на глобальному ринку напівпровідників кардинально зміниться, і монополія ASML вперше за десятиліття опиниться під реальною загрозою.
Процесори та графічні карти з Китаю
Саме на цій арені виступають Loongson (процесори) та Moore Threads (відеокарти). Ще кілька років тому їхні продукти викликали більше усмішок і веселих новин, на кшталт "подивіться, що знову вигадали в Китаї". Але тепер усе змінилося: хоча вони ще не можуть безпосередньо змагатися з західними гігантами, їхній прогрес очевидний і дедалі більше визнається навіть за межами Китаю.
Лідером у сфері серверних технологій став процесор Loongson 3E6000 (серія 3C600), що має 64 ядра, 128 потоків та 32 МБ кешу. Його продуктивність порівнюють з Intel Xeon 8380, що містить 40 ядер і 80 потоків та був випущений у 2021 році. У споживчому секторі також відбулися значні зміни. Цього року компанія презентувала Loongson 3B6600 — восьмиядерний чип з інтегрованою графікою, який підтримує DDR5 та PCIe 4.0. Його характеристики можна порівняти з процесорами Intel, що з'явилися чотири роки тому. Це великий крок для Китаю, навіть незважаючи на те, що обмеження в технологічному процесі все ще відчуваються (7-нм модель Loongson 3A7000 з'явиться тільки в цьому році), а рівень сумісності з Windows залишається фактично на експериментальному стадії.
У графічному сегменті варто відзначити ще одну амбітну компанію — Lisuan Technology, яка цьогоріч представила графічний процесор, виготовлений за 6-нм технологічним процесом. Згідно з твердженнями розробників, цей продукт мав би конкурувати з GeForce RTX 4060, проте перші результати тестування виявилися значно скромнішими, ніж очікувалося. Тим не менш, це підкреслює важливий факт: Китай нарешті перестав бути лише споживачем іноземних технологій і починає формувати власну екосистему процесорів і графічних карт.
Китайський штучний інтелект
Трохи більше року тому Ліньвей Дін, громадянин Китаю, який працював у Google, був затриманий через підозру у крадіжці комерційних секретів, пов’язаних із штучним інтелектом, а також у таємній співпраці з китайськими компаніями. Серед викрадених матеріалів виявилися як програмне забезпечення для навчання великих мовних моделей (LLM), так і дані, що стосуються апаратної інфраструктури. Це, звісно, не єдиний випадок подібного роду, адже не всіх шпигунів вдається спіймати на гарячому.
Цей метод дозволяє швидко "наздогнати" десятиліття власних досліджень і розробок. Яскравим прикладом є модель DeepSeek R1, яка, згідно з офіційними даними, коштувала лише кілька мільйонів доларів, на відміну від мільярдів, витрачених західними конкурентами. Однак незалежні оцінки свідчать про те, що фактичні витрати на навчання перевищили один мільярд доларів. Крім того, на початку цього року OpenAI публічно звинуватив DeepSeek у використанні викрадених технологій для створення моделі R1. Цікаво, що в той же час OpenAI без проблем використовує інші дані, включаючи ті, що підлягають авторському захисту, для своїх моделей. Чи це подвійні стандарти? Безсумнівно.
Спершу світ захопився можливостями DeepSeek, але ейфорія швидко змінилася підозрами. Китайський штучний інтелект звинуватили у незаконному зборі даних і їхньому передаванні до державних структур КНР. У результаті з'явилися прямі заборони на використання DeepSeek з міркувань кібербезпеки.
Адміністрація Дональда Трампа ще раніше запровадила низку обмежень на доступ Китаю до американських технологій, зокрема високопродуктивних прискорювачів ШІ. Але, як я вже зазначав раніше, ефективність цих заходів залишалася сумнівною. Навіть Дженсен Хуанг, генеральний директор NVIDIA, заявив, що китайським військовим нібито не потрібні американські чипи. Його аргументи -- не альтруїзм, а прагматичне лобіювання: ринок Китаю занадто великий, щоб від нього відмовитися.
В результаті США вирішили піти на компроміс: компанія NVIDIA отримала дозвіл на продаж спеціально адаптованих прискорювачів H20 та професійних відеокарт RTX Pro на китайському ринку. Для Дженсена це є можливістю зберегти присутність у Китаї, а також стимулювати подальший розвиток компанії. Для Вашингтона ж це виглядає як своєрідний баланс: хоча санкції залишаються в силі, насправді шлях до китайського ринку залишається відкритим.
Чи зможе Китай випередити Захід у сфері технологічного розвитку?
Наразі обидві держави відкрито демонструють свою технологічну мускулатуру, паралельно посилюючи санкційний тиск. Не можна заперечувати: у багатьох напрямах Китаю ще доведеться пройти довгий шлях. Так, у сфері штучного інтелекту прогрес вражаючий, але коли мова заходить про критично важливі технології -- насамперед літографію -- Пекін стикається з бар'єрами, які поки що не здатен подолати самостійно. І все ж очевидно: Китай не зупиниться ні перед чим, аби пришвидшити свій технологічний розвиток.
За лаштунками активно ведуться дискусії щодо промислового шпигунства. Викрадення технологічних розробок стало звичним явищем, особливо коли йдеться про китайські компанії. Постійні новини про атаки китайських хакерів на Тайвань і інші важливі об'єкти лише підтверджують цей тренд. Цікаво, що основи для такого шпигунства закладали і самі США: співпраця Microsoft з китайськими інженерами, які працювали над проектами, критично важливими для Пентагону, виглядає щонайменше дивно. Лише після гучних журналістських розслідувань ситуація почала зазнавати змін.
Історія суворо нагадує нам, що крах старих імперій зазвичай супроводжується конфліктами з новими. Маю надію, що цього разу все складеться інакше, і подібний драматичний розвиток подій не стане частиною нашої сучасності. Особисто я б віддав перевагу, щоб протистояння між Сходом і Заходом відбувалося виключно на технологічному полі — у вигляді змагань у сфері штучного інтелекту чи мікроелектроніки, а не на водах Тайваню під звуки військових кораблів.
