Супроводження російського есмінця та обвинувачення з боку ФСБ: напруга між НАТО та Росією посилюється.
Кораблі Військово-морського флоту Росії в акваторії Середземного моря. Ілюстрація | фото AP
21 жовтня 2025 року Військово-морські сили Великої Британії залучили есмінець HMS Duncan і гелікоптер Wildcat для 48-годинної операції, метою якої був супровід російського есмінця "Віце-адмірал Кулаков" через протоку Ла-Манш. Це стало першим випадком, коли британський військовий корабель діяв під безпосереднім керівництвом НАТО в рамках подібної місії. Операція, що тривала дві доби, включала повітряну підтримку від гелікоптера з 815-ї морської авіаційної ескадрильї, який здійснював спостереження та контроль за переміщенням російського судна.
У супроводі російського корабля брали участь також військово-повітряні сили Франції та Нідерландів, що підкреслює злагодженість дій союзників у забезпеченні безпеки в Північній Європі. Це була перша місія такого роду під безпосереднім контролем НАТО, що свідчить про готовність Брюсселя реагувати на присутність російських військових суден у водах, які є стратегічно важливими для Альянсу. Реакція НАТО на проходження російського корабля продемонструвала, що Альянс переходить від простого спостереження до активних заходів стримування Росії.
Брюссель ясно дає зрозуміти Москві: будь-яка військова діяльність поблизу європейських вод буде під пильним наглядом, а спроби "перевірити межі допустимого" отримають злагоджену реакцію. Така стратегія реагування свідчить про зміни в підходах: НАТО переходить від символічного спостереження до структурованих, багатоетапних операцій з чітким командуванням. Це означає підвищення оперативності та здатності швидко реагувати на потенційні загрози з боку Кремля.
Залучення одразу кількох держав — Великої Британії, Франції та Нідерландів — свідчить про те, що контроль над Північним морем і Ла-Маншем став важливою складовою спільної оборонної стратегії НАТО. Ця стратегія спрямована на стримування та моніторинг російської військової активності. Таким чином, дане військове зусилля набуває не лише стратегічного, а й політичного значення. Воно підкреслює єдність союзників і демонструє рішучість НАТО захищати свої території від можливих загроз з боку Росії, навіть у ситуаціях, коли пряма ескалація відсутня, але готовність до дій залишається на високому рівні.
Такий підхід надсилає ясний меседж як союзникам, так і противникам: Європа залишається захищеною завдяки спільним механізмам безпеки, і будь-які провокації з боку Кремля або спроби створити "сірі зони" в морській безпеці отримають відповідну реакцію. Інциденти, пов'язані з супроводом російського корабля, засвідчили, що НАТО є не лише політичним альянсом, а й ефективною оборонною структурою, здатною діяти оперативно та злагоджено. Система командування НАТО, обмін розвідувальною інформацією та співпраця між флотами різних країн функціонують у реальному часі, що свідчить про те, що будь-які спроби Москви перевірити військову готовність Заходу будуть миттєво і злагоджено нейтралізовані.
Обвинувачення з боку ФСБ: антип британська пропаганда.
У той же час російські медіа повідомляють, що під час зустрічі Ради керівників органів безпеки та розвідувальних служб держав СНД у Самарканді (Узбекистан) голова ФСБ Олександр Бортніков заявив про наявність "надійних відомостей", згідно з якими "теракти та диверсії" в Росії нібито виконуються "за підтримки британських спецслужб". Він також звинуватив розвідки країн НАТО в організації атак дронів на європейські країни, стверджуючи, що європейці нібито самі вчиняли напади.
Бортніков заявив, що українська операція "Павутина" була проведена "під кураторством британської розвідки безпосередньо напередодні переговорів української та російської делегацій у Стамбулі", і Лондон також забезпечив "її подальший пропагандистський супровід". За словами голови ФСБ, інструктори підрозділів спеціального призначення SAS та MI6 брали участь у плануванні ударів безпілотників по об'єктах Каспійського трубопровідного консорціуму. Також, за його твердженнями, британські спецслужби спільно з українськими готували диверсії проти газопроводу "Турецький потік".
Бортніков також зазначає, що з ініціативи Лондона розгортається істерія щодо так званої "загрози з Сходу". На його думку, на цьому фоні почалися випадки з "нібито російськими безпілотниками, що з'являються над територією Європейського Союзу". Він також підкреслив, що британські спецслужби мають намір задіяти "бойових водолазів" для атак на російську критичну інфраструктуру, а українські розвідувальні служби планують спільні операції диверсійних груп разом з британською розвідкою.
Здається, заяви Бортнікова з їх антибританським наративом вписуються у традиційну для російської пропаганди схему, де Захід, насамперед Велика Британія, виступає головним підбурювачем "антиросійських дій" української влади. У своєму виступі Бортніков озвучує тези, які можуть стати основою для подальших дезінформаційних кампаній. Йдеться про створення фону недовіри до повідомлень про російські дрони, диверсії чи атаки на інфраструктуру в Європі. Такі заяви заздалегідь "страхують" Росію від звинувачень у терористичних діях, зокрема в межах її таємних операцій.
Висловлювання Бортнікова є яскравим прикладом російської стратегії, коли Москва звинувачує Захід у тих діях, які сама регулярно вчиняє. Російська сторона організовує диверсії, кібератаки, шпигунські операції та інформаційні кампанії, але натомість намагається очорнити своїх суперників, щоб ввести в оману громадськість і знецінити правдиві викриття. Риторика Бортнікова націлена не лише на зовнішніх опонентів, а й на внутрішню аудиторію. Його заяви повторюють тези президента Путіна про "агресивний Захід". Кремль використовує такі висловлювання для мобілізації населення, щоб підтримувати атмосферу постійної загрози. Це, в свою чергу, слугує обґрунтуванням репресивних заходів, мілітаризації суспільства та продовження військових дій під гаслом "боротьби за виживання".
Поки Росія стикається з труднощами на фронті, її керівництво намагається перекласти відповідальність за ці проблеми не на стратегічні прорахунки, а на "глобальну змову" з боку НАТО. Москва прагне створити враження, що Великобританія діє агресивно і без координації з іншими союзниками, втягуючи їх у небезпечну конфронтацію з Росією. Ще одне абсолютно нереалістичне звинувачення, висловлене Лондоном, стосується нібито підготовки терористичного акту проти Путіна під час саміту президентів США та Росії в Будапешті. Внаслідок цього, як стверджують, Кремлю не рекомендували брати участь у переговорах в Угорщині.
Кібератаки та реакція Сполученого Королівства
У той же час, картина виглядає зовсім по-іншому. Британське видання The Mail on Sunday повідомило, що хакери з Росії змогли вкрасти сотні секретних військових документів, що містять відомості про вісім баз Королівських ВПС та ВМС, а також особисті дані, такі як імена та електронні адреси співробітників міністерства оборони. Після цього ці файли були викладені в даркнеті. Вважається, що цей великий витік інформації став наслідком роботи російської кібергрупи.
За інформацією, отриманою від The Mail on Sunday, викрадені документи містять дані про авіабазу "Лейкенхіт" у Саффолку, де розташовані американські літаки F-35, а також, як вважають журналісти, можуть зберігатися ядерні боєприпаси. Інша база, "Портріт", має надсекретну радіолокаційну станцію, яка є елементом системи протиповітряної оборони НАТО, тоді як на базі "Преданнак" розміщений Національний центр безпілотників Великої Британії.
Нагадуємо, що в вересні 2025 року Національний центр кібербезпеки Великої Британії повідомив про рекордний рівень хакерських атак, які завдали значної шкоди країні, зафіксувавши 204 кібернапади за останній рік. Наприклад, у 2024 році злочинці зламали базу даних, що містила особисту інформацію британських військових. Крім того, раніше було виявлено ряд серйозних проблем з кібербезпекою на атомному комплексі "Селлафілд", який є найбільшим у Великій Британії та містить найбільше у світі сховище радіоактивного плутонію.
Останнім часом зафіксовано зростання кібератак російських хакерів проти Великої Британії та країн-членів ЄС. Найчастіше об'єктами нападу стають військові відомства, інфраструктура, урядові установи, енергетичні системи, транспорт і медичні заклади. Велика Британія та країни-члени ЄС протидіють російським кібератакам через спільні дії в рамках НАТО -- йдеться про посилення кібербезпеки та міжнародну координацію. Учасники Альянсу визнали Росію довгостроковою загрозою і діють відповідно до цього.
Представники НАТО заявили про намір застосувати "асиметричну та пропорційну" реакцію на кібератаки з боку Росії, дотримуючись норм міжнародного права. У жовтні 2025 року Великобританія ввела нові суворі санкції проти російського нафтового сектору, які включали блокування діяльності 90 компаній, серед яких "Роснефть" і "Лукойл". Також була заборонена імпорт нафтопродуктів, виготовлених у третіх країнах із російської сировини, та до санкційного списку потрапили 44 танкери, що належать "тіньовому флоту" РФ.
В цілому, Велика Британія реалізує комплексний підхід, інтегруючи військові, економічні, технологічні та дипломатичні засоби. Її стратегічні дії ґрунтуються на принципах стримування, підтримки союзників в рамках НАТО та активної підтримки України, яка є важливим фронтом у протистоянні гібридній агресії з боку Російської Федерації.
