Стіна проти безпілотників: Захист Європейського Союзу від Російської загрози - Новини bigmir)net
На саміті ЄС у Копенгагені основна тема - посилення оборони союзу на тлі російських провокацій. Десять членів ЄС уже підтримали плани зі створення багаторівневої стіни проти дронів для швидкого виявлення, відстеження та знищення дронів, які може запускати Росія. Однак поки неясно, як саме виглядатиме ця стіна і як фінансувати її створення. Скептики вважають, що стіна проти дронів поки більше нагадує піар-хід, а не конкретний план, а східні члени ЄС уже вживають власних заходів із захисту від російських безпілотників, не чекаючи її появи.
Нещодавні провокаційні дії
У недавні дні безпілотні апарати були зафіксовані над північнорегіональною територією Шлезвіг-Гольштейн у Німеччині. Минулого тижня їхня активність призвела до затримок рейсів у аеропортах Вільнюса та Осло.
Прем'єр-міністр Метте Фредеріксен заявила, що перш за все одна країна становить загрозу для безпеки Європи -- це Росія. Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також заявив, що "усе вказує на Росію".
У відповідь на це прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що Німеччина вже тривалий час "непосредньо залучена" у конфлікт в Україні, а також спростував звинувачення Росії у зв'язку з подіями, які сталися в Данії на минулому тижні.
"Зведення стін завжди призводить до негативних наслідків, як свідчить історичний досвід. Дуже прикро, що нинішня мілітаристська та конфронтаційна політика України може призвести до появи нових розділових бар'єрів", -- зазначив Пєсков.
Як збудувати стіну
Експерти вказують на складність створення стіни проти дронів вздовж східного кордону ЄС: у європейському повітряному просторі постійно перебуває значна кількість пасажирських і вантажних літаків, що багаторазово збільшує ризики.
Основна мета Європейського Союзу в даний час полягає в тому, щоб визначити, хто нестиме відповідальність за координацію дій і як інтегрувати та синхронізувати вже існуючі національні та регіональні ініціативи на рівні Європи.
Проте, зростання інтересу до дронів може відволікти увагу від важливішої проблеми, зазначає агентство: в Європі існує суттєва недостатність у системах протиповітряної та протиракетної оборони, що призводить до значної залежності від США в питаннях дальнобійної зброї.
"Основною проблемою все ще залишається традиційна протиповітряна оборона", -- зазначив президент Латвії Едгар Рінкевич у бесіді з Bloomberg. Він підкреслює, що безпілотники відіграють критично важливу роль у сучасних конфліктах, але застерігає від ризику зосередження виключно на них та нехтування іншими, не менш суттєвими викликами.
У країнах Європейського Союзу та НАТО багато експертів визнають, що традиційна оборонна промисловість, яка звикла до повільних темпів, стикається з труднощами у адаптації до швидкого прогресу в галузі безпілотних літальних апаратів.
Польща разом з трьома країнами Балтії — Естонією, Латвією та Литвою — має намір створити системи захисту від безпілотників у вигляді сіток та бетонних укриттів для забезпечення безпеки своїх енергетичних мереж від можливих атак з боку російських дронів. Інфраструктура, що є критично важливою, вважається надзвичайно вразливою до таких загроз.
Литва вже встановила бетонні бункери для захисту від дронів на підстанції Неріс, розташованій всього за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю. Підстанція забезпечує електроенергією Вільнюс.
Досвід України можна описати як багатогранний та насичений подіями шлях, що охоплює різні аспекти культурного, соціального та політичного життя.
У розмові з Reuters Рокас Масюліс, керівник литовської національної енергосистеми Litgrid, зазначив, що країни НАТО використовують досвід України, яка з 2022 року, після початку масштабного вторгнення Росії, постійно стикається з атаками на свою критично важливу енергетичну інфраструктуру.
