Стіна, що протистоїть дронам: Захист Європейського Союзу від агресії Росії.
Внаслідок ряду вторгнень у повітряний простір Європи на саміті ЄС планують розглянути ініціативу зі створення системи захисту від дронів, відомої як "стіна".
На саміті ЄС у Копенгагені основна тема - посилення оборони союзу на тлі російських провокацій. Десять членів ЄС уже підтримали плани зі створення багаторівневої стіни проти дронів для швидкого виявлення, відстеження та знищення дронів, які може запускати Росія. Однак поки неясно, як саме виглядатиме ця стіна і як фінансувати її створення. Скептики вважають, що стіна проти дронів поки більше нагадує піар-хід, а не конкретний план, а східні члени ЄС уже вживають власних заходів із захисту від російських безпілотників, не чекаючи її появи.
Недавні провокаційні дії
У недавні дні над північним німецьким регіоном Шлезвіг-Гольштейн були зафіксовані безпілотники, а минулого тижня їхня активність призвела до затримок рейсів у аеропортах Вільнюса та Осло.
Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен підкреслила, що основною загрозою для європейської безпеки є Росія. У свою чергу, шведський прем'єр Ульф Крістерссон зазначив, що "всі ознаки вказують на Росію".
У відповідь на це прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Німеччина вже тривалий час "непомітно залучена" у конфлікт в Україні, а також спростував звинувачення Росії у зв'язку з недавніми подіями в Данії.
"Створення стін -- це завжди погано, як показує історія. І дуже сумно, що ось ця мілітаристська конфронтаційна політика України зараз потенційно може почати матеріалізуватися у створенні нових розділових стін", -- сказав Пєсков.
Як збудувати стіну
Фахівці зазначають, що встановлення захисної стіни проти дронів на східному кордоні ЄС є надзвичайно складним завданням. Це пов'язано з тим, що в європейському повітряному просторі постійно знаходиться велика кількість як пасажирських, так і вантажних літаків, що суттєво підвищує ризики для безпеки.
Головне завдання ЄС зараз -- домовитися, хто буде відповідати за координацію і як пов'язати та синхронізувати існуючі національні та регіональні ініціативи на загальноєвропейському рівні.
Але ажіотаж навколо дронів ризикує затінити більш загальну проблему, зауважує агентство: в Європі немає достатньої протиповітряної та протиракетної оборони і вона майже повністю покладається на США у сфері далекобійної зброї.
"Класична протиповітряна оборона продовжує залишатися найактуальнішою проблемою," – підкреслив президент Латвії Едгар Рінкевич в бесіді з Bloomberg. Він зазначив, що безпілотники відіграють значну роль у сучасних конфліктах, але застеріг від того, щоб не потрапити в іншу крайність і знехтувати іншими, не менш важливими викликами.
У Європейському Союзі та НАТО багато експертів погоджуються, що традиційна оборонна промисловість, яка зазвичай відрізняється повільним темпом, стикається з труднощами в адаптації до швидкого прогресу у сфері безпілотних літальних апаратів.
Польща та три балтійські держави — Естонія, Латвія та Литва — мають намір створити протидронові сітки та бетонні укриття для захисту своїх енергетичних систем від можливих атак дронів з боку Росії. Інфраструктура, що є критично важливою, вважається особливо вразливою до таких загроз.
Литва вже змонтувала бетонні укриття для захисту від безпілотників на підстанції Неріс, яка знаходиться всього у 20 кілометрах від білоруського кордону. Ця підстанція є джерелом електрики для Вільнюса.
Досвід України можна описати як унікальний шлях, сповнений викликів і досягнень.
У розмові з Reuters Рокас Масюліс, керівник литовської національної енергетичної системи Litgrid, зазначив, що країни НАТО використовують уроки, отримані з досвіду України. Від 2022 року, коли Москва розпочала масштабне вторгнення, Україна зазнає постійних російських атак на свою ключову енергетичну інфраструктуру.
