Незаконні сміттєзвалища в Миколаєві: які витрати на їх очищення та причини постійного існування проблеми.

У Миколаєві постійно реєструють утворення стихійних сміттєзвалищ, що щорічно обходиться місту у десятки мільйонів гривень на їхнє прибирання. За даними департаменту житлово-комунального господарства, лише в 2024 році було ліквідовано понад 149 тисяч кубометрів незаконно скинутого сміття, а за перші п'ять місяців 2025 року – ще понад 56 тисяч кубометрів.

Це -- не поодинокі випадки. Йдеться про стабільну проблему, яка повторюється в одних і тих самих точках: на розі вулиць, біля кооперативів, уздовж доріг і в зелених зонах. У бюджеті закладаються кошти на прибирання, але причини утворення звалищ часто лишаються без уваги.

Водночас мешканці Миколаєва щодня бачать нові купи сміття біля контейнерів, у зелених зонах і на схилах річок. Причини цього -- комплексні: від безвідповідальної поведінки окремих громадян до проблем з інфраструктурою і відсутністю ефективної регуляторної політики.

У Миколаєві діє система розподілу відповідальності, де районні адміністрації укладають контракти з підрядними організаціями для прибирання територій. Наприклад, у Заводському та Інгульському районах ці послуги надає комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс". У Центральному районі за прибирання відповідає ТОВ "ВАЛАН", а в Корабельному районі працюють КП "Обрій-ДКП" та ФОП Звіренко Олена Миколаївна.

Протягом останніх п'яти років, з 2021 по 2025, з бюджету Миколаєва було виділено понад 140 мільйонів гривень на боротьбу зі стихійними сміттєзвалищами в місті. Цю інформацію надали "МикВістям" у Департаменті житлово-комунального господарства Миколаєва у відповідь на інформаційний запит. Таким чином, середньорічні витрати становлять приблизно 28 мільйонів гривень.

Андрій Вецало, керівник підприємства "Миколаївкомунтранс", роз'яснює: організація функціонує за встановленими графіками (щоденними та тижневими), а також оперативно реагує на термінові запити від адміністрацій. Існують адреси, які постійно потрапляють до категорії проблемних — серед них вулиця Залізнична, території поблизу кооперативів та зони між багатоквартирними будинками, де роками накопичуються відходи.

Часто проблеми виникають через так званих "сірих" водіїв — неофіційних перевізників, з якими укладають угоди деякі об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) або підприємці. У тарифах таких компаній не враховується вивезення негабаритного сміття, що призводить до його скупчення на вулицях.

Для розвантаження ситуації КП облаштовує спеціальні бетоновані майданчики, де встановлює контейнери великої місткості, так звані "лодочки". За словами Вецала, частину інфраструктури підприємство фінансує самостійно.

"Ми працюємо над тим, щоб зменшити навантаження на райони, встановлюємо "лодочки" та великі контейнери, а також самостійно фінансуємо частину необхідної інфраструктури. Проте, на жаль, це не вирішує проблему в повному обсязі," - зазначив Андрій Вецало.

Однак навіть за умови наявності контейнерів, частина проблем залишається -- через вузькі двори, перевантажені автомобілями. Інколи сміттєвоз фізично не може дістатися контейнерного майданчика. В такому випадку мешканці просто складають сміття на зручному розі вулиці.

Олександр Береза, голова адміністрації Центрального району, зазначає, що в деяких зонах вдалося досягти позитивних змін. Наприклад, на перехресті 9-ї Воєнної та Безіменної, яке роками було місцем скупчення сміття, ситуацію вдалося виправити. Після його очищення та озеленення території, проблема стихійного звалища була вирішена, і тепер там більше не скидають відходи.

"Ефективність проявляється лише в тих випадках, коли підходиш до справи всебічно: і прибрав територію, і провів благоустрій," -- зазначає Береза.

В проблемних зонах також розміщено великі контейнери, зокрема, на вулицях 7-ї Слобідської, Каразіна, 68-ми Десантників та 1-й Слобідській. Проте це не призводить до суттєвих змін у ситуації: на більшості місць, де утворюються сміттєзвалища, проблема залишається незмінною протягом багатьох років.

Береза наголошує: навіть із технічною можливістю прибирати регулярно, часто все впирається у культуру містян.

Як комунальники, так і голова районної адміністрації, з якими поспілкувалися "МикВісті", одностайні у своїй думці: нинішня стратегія утримання територій є реактивною, а не проактивною. Місто активно прибирає сміття, проте майже не вживає заходів, щоб запобігти його появі. У програмі з житлово-комунального господарства відсутні як інформаційні кампанії, так і освітні заходи або бюджетні ініціативи, спрямовані на запобігання утворенню сміттєзвалищ.

Також відзначається брак дієвих засобів контролю: у критичних зонах відсутнє відеоспостереження, система штрафів не функціонує, а виявлення правопорушників відбувається випадково.

В Україні функціонували державні інструменти онлайн, які давали змогу громадянам документувати випадки стихійних звалищ, зокрема сервіс "Екомапа" від Міністерства захисту довкілля. Однак, за інформацією самого міністерства, після кібератаки в січні 2022 року робота цього сервісу була зупинена, а його подальша модернізація виявилася неможливою через невідповідність сучасним стандартам інформаційної безпеки. У Міндовкілля обіцяли створити нову онлайн-карту несанкціонованих звалищ, але цього так і не сталося.

Мінекології закликало повідомляти про звалища на гарячу лінію 0800 500 115. Але цей механізм не має інтерактивної візуалізації, не дозволяє слідкувати за виконанням і не є масово відомим серед мешканців.

Глобальний досвід демонструє, що ефективна боротьба з нелегальними сміттєзвалищами можлива лише за умови інтеграції кількох важливих елементів: технічного прибирання, контролю за ситуацією, освітніх ініціатив та активної участі місцевих жителів. Давайте розглянемо декілька прикладів.

У Патні, Індія, щороку проходить ініціатива "Swachhata Pakhwada", що представляє собою марафон чистоти. У рамках цього заходу прибирають більше 650 місць, які піддаються забрудненню. Окрім того, складається список правопорушників, відомий як Sadak Shatru ("вороги вулиць"), і їм накладаються штрафи. Кампанія також включає освітні програми для школярів та місцевих жителів.

В Австралії місцева адміністрація отримала грант у розмірі 80 тисяч австралійських доларів для реалізації кампанії проти незаконного сміттєзвалища. Ці кошти були використані для придбання камер спостереження, встановлення інформаційних щитів і фінансування розслідувань звалищ. Протягом двох років вдалося очистити більше 450 тонн відходів.

США, Нью-Гейвен: місцева влада спільно з жителями запустила ініціативу під назвою "Чистий Фер Хейвен". Громадськість, навчальні заклади та волонтери об'єднали зусилля, щоб прибрати 15 "проблемних" зон. Після завершення робіт були встановлені знаки "Очищено – не смітити", а також проведено ряд екологічних воркшопів для підвищення обізнаності населення.

У австралійському місті North Geelong були впроваджені камери з технологією комп'ютерного зору, здатні автоматично реєструвати випадки незаконного скидання сміття. Це нововведення допомогло виявити численні правопорушення, зменшити навантаження на працівників і забезпечити можливість накладення штрафів за порушення.

Практичні поради, засновані на досвіді США, зокрема з звіту Центру прогресу громад, демонструють, що запобігання утворенню сміттєзвалищ полягає не лише у накладенні штрафів і прибиранні територій. Ось деякі з інструментів, які використовуються в цій сфері:

Успішні приклади демонструють: позитивні результати досягаються лише тоді, коли місто об'єднує регулярне прибирання з комплексними заходами, такими як відеомоніторинг, штрафи, освітні програми та зміни в інфраструктурі.

У Миколаєві наразі немає чіткої стратегії: місто займається лише ліквідацією вже накопичених відходів, але не забезпечує умови для запобігання утворенню нових сміттєзвалищ. Це свідчить про те, що витрати з бюджету на утилізацію сміття будуть лише збільшуватися, а жителі продовжать відчувати хронічну втому від безперервної "боротьби" з цією проблемою.