Оновлена стара галузь. Чому Україна знову звертається до обробки конопель і як це може привернути увагу Louis Vuitton — інтерв'ю.

Співвласник Ma'Rijany Hemp Company, Андрій Микитів, розповідає про роль Мішеля Терещенка у становленні їхнього бізнесу, інвестиційні можливості в агропереробці, а також про брак стимулів для фермерів.

Андрій Микитів, співвласник єдиного в Україні виробника довгого текстильного волокна з конопель, розташованого на Житомирщині, вирішив відновити виробництво конопель у країні. Разом зі своєю командою він прагне до вертикальної інтеграції цього бізнесу. У компанії Ma'Rijany Hemp Company він та його партнери вже інвестували понад $30 млн, однак поки що не реалізували жодного кілограма продукції. Які особливості цього бізнесу, чому фермери не поспішають вирощувати промислові коноплі, незважаючи на дерегуляцію, які шляхи розвитку для України на світових ринках та яке відношення до цього має Louis Vuitton – Микитів розкрив у своєму інтерв'ю для NV Бізнес.

Про створення нового проєкту

Яким чином зародилася концепція започаткування бізнесу в сфері конопляної продукції?

Ідея виникла, мабуть, шість років тому. Наш основний бізнес, в якому я давно працюю і є інвестором, використовує волокно для виробництва нетканих матеріалів -- компанія K.Tex (виробник рулонних нетканих матеріалів -- Авт.). Ми розмірковували над тим, як побудувати більш стійкий бізнес. Вертикальна інтеграція -- те, що спало на думку.

Спочатку ми розглядали можливість переробки пластикових пляшок з PET, але згодом вирішили відмовитися від цієї ідеї.

Чому ж так?

В Україні відсутня система заставної вартості для тари, що призводить до того, що пляшки розкидані по різних місцях, але не збираються централізовано. Це, в свою чергу, робить їх переробку економічно невигідною. Збір пляшок вимагає значних витрат, а ще більших — для їх перетворення на волокно. Тому на даному етапі ми вирішили відмовитися від цього проєкту, хоча вже провели його попередній аналіз. Натомість ми почали шукати інші можливості, зокрема, вивчали варіанти переробки текстильних відходів на волокно.

Чи вже маєте досвід у подібному бізнесі?

Отже, цей проект вже був втілений в Україні. З березня 2024 року в Ірпені, що на Київщині, розпочала роботу лінія з переробки текстильних відходів. Ми заснували компанію Reinventex, яка реалізує даний проект. Для його здійснення ми отримали 8 мільйонів гривень у вигляді державного гранту. Наразі ми також реалізуємо проект, пов'язаний з промисловими коноплями, що відповідає загальній стратегії нашого бізнесу.

В Україні під час радянської епохи діяло 42 підприємства, що спеціалізувалися на переробці конопель...

В Україні існувало 46 великих льонозаводів, якщо я не помиляюся, а також 66 малих, які діяли при радгоспах. Ці підприємства займалися переробкою двох видів сировини: льону та конопель. Якщо звернути увагу на пікові показники вирощування цих культур в Україні, то під льон відводилося близько 280 тисяч гектарів, а під коноплі - приблизно 160 тисяч гектарів. Мова йде про історію, що налічує близько півстоліття. Важливість цієї галузі була настільки значною, що вся текстильна промисловість тих часів спиралася на цю натуральну сировину.

Де розташовувалися ці компанії?

Ми мали сім значних льонокомбінатів, які займалися виготовленням пряжі та тканин. Найбільшим серед них був Житомирський льонокомбінат, який на піку своєї продуктивності виробляв приблизно 40 мільйонів квадратних метрів тканин щорічно. Це підприємство стало найбільшим у Європі. Серед інших комбінатів був Рівненський, а також кілька інших, які всі використовували натуральні сировини у своєму виробництві.

Отже, чому ви вирішили розмістити виробництво довгого волокна саме в Житомирській області?

Частково. В першу чергу, ця локація була обрана нами тому, що Житомирщина була найбільшим регіоном в Україні, де масово вирощували промислові коноплі. І ми сподівались на сприяння громади. З іншого боку, тут доволі бідні агроземлі. І це погано для врожайності, звичних технічних культур, але дуже добре для вирощування нашого волокна. Чому ж так? Тому що стебло в бідному ґрунті росте тоненьким, невисоким. Ця тонкість -- якраз те, що додає ціни місцевим промисловим коноплям. До того ж, тут ми менше конкуруємо з традиційними культурами, які вирощуються на півдні, в чорноземах. Якщо ви подивитесь на історію вирощування сільськогосподарських культур на Житомирщині, тут якраз домінували картопля, овес, льон, коноплі, ячмінь.

Чому обираємо довге волокно, а не коротке?

Ми думали про коротке волокно для нетканої галузі, для себе. Але з часом зрозуміли, прораховуючи цей проєкт, що нам буде важко його реалізувати навіть при наших обсягах споживання -- нам потрібно всього кілька тисяч тонн. Тому ми змінили концепцію.

Вас хтось переконав?

Під час нашої зустрічі ми познайомилися з Мішелем Терещенком, українсько-французьким підприємцем, спадкоємцем знаменитого роду українських промисловців і меценатів Терещенків. Він довгі роки працював в Україні, займаючись вирощуванням і переробкою льону та конопель. Мішель привернув нашу увагу до унікального, але більш нішевого продукту — довгого текстильного волокна, яке використовується для виробництва гребінної пряжі. Ця пряжа виготовляється традиційними методами і має вищу цінність, оскільки зазвичай використовується в елітних текстильних виробах. Лише преміум-бренди в Європі, такі як Louis Vuitton, застосовують цю тканину для своїх колекцій.

Звідки походить така назва — "Ма Рижани Хемп Компані"?

Село Рижани є місцем розташування нашого заводу. Історики вважають, що коноплі стали першою рослиною, яку почали вирощувати люди, а їх найдавніші згадки датуються приблизно 10 тисячами років тому в Західному Китаї. У традиційній китайській мові коноплі називаються "ма". Саме з цього терміна виникла назва Ма Рижани. Однак придумав її не ми, а Мішель Терещенко. Нам ця назва сподобалася, тому ми вирішили використати її для нашої компанії.

Крім назви, Терещенко якимось чином підтримав бренд "Ма Рижани"?

Він ініціював реалізацію проєкту в цьому напрямку, брав участь в його концептуальній розробці. Ми досі з ним у гарних стосунках і активно співпрацюємо. Мішель почав реалізовувати схожий проєкт під назвою "Дарлін" тільки по льону. Ми сфокусувалися на промислових коноплях.

Хто інший зможе втілити проект "Ма Рижани" разом із вами?

Я є співінвестором цього проєкту. Коли я вживаю слово "ми", то маю на увазі компанію K.Tex і своїх партнерів: Андрія Єльченка, Ігоря Остафійчука та Євгена Остафійчука. До нашої команди також приєдналися друзі з компанії Everlegal — Євген Дайнеко, Андрій Оленюк, а також інші знайомі, з якими нас з'єднала доля у нашій бізнесовій діяльності.

Про особливості бізнесу

Скільки часу витратили на запуск заводу?

Нам вдалося реалізувати проект за 43 місяці, з яких 20 місяців були витрачені на будівельні роботи та установку виробничої лінії.

Чи займається ваш бізнес глибокою переробкою чи виробництвом сировини?

Ми займаємося виробництвом сировини, яка підлягає подальшій обробці. Найбільш цікавою для нас є волокниста частина, що розташована в стеблі. Наша діяльність включає первинну обробку стебел промислових конопель, зокрема, ми відокремлюємо стебло від волокнистої частини. Тверда внутрішня частина стебла називається кострицею, а волокнистий шар обгортає її ззовні. Це спрощене пояснення нашого процесу виробництва.

А є в планах глибока переробка?

Ми взаємодіємо як із інституційними інвесторами, так і з приватними інвестиційними фондами, щоб сприяти розвитку та оптимізації переробної галузі в Україні. Для цього в країні є всі необхідні ресурси — швейні виробництва та підприємства, що виготовляють тканини.

Що саме бракує?

Необхідно активізувати розвиток агросектору та удосконалити первинну переробку, аби створити підґрунтя для інвестицій в глибшу переробку. Наприклад, щоб забезпечити льонокомбінат у Житомирі сировиною, потрібно ще 13 подібних підприємств лише в Житомирській області, а поза її межами їх знадобиться ще більше.

Яка сума інвестицій потрібна для агропереробної промисловості?

Кожен гектар, на якому вирощуються коноплі, потребує значних фінансових вкладень у агротехніку — від 3 до 5 мільйонів доларів на тисячу гектарів. Таким чином, для обробки 10 тисяч гектарів знадобиться приблизно 30 мільйонів доларів. Це підкреслює труднощі, пов'язані з масштабуванням цієї галузі. Існуючі виробничі потужності не здатні забезпечити необхідний рівень глибокої переробки, тому їх слід значно розширити.

Хто ваші замовники?

Нашими клієнтами є компанії, що займаються виробництвом пряжі.

Це фірми з України чи з-за кордону?

На сьогоднішній день в Україні немає жодної компанії, яка володіла б цими технологіями. Раніше такі можливості існували, але відповідне обладнання було втрачено. З часом, від повної вертикальної інтеграції, яка колись зробила нашу країну одним із провідних гравців у текстильній індустрії, залишилося лише невеличке виробництво тканин та кілька швейних фабрик. Це свідчить про те, що ми знаходимося на завершальному етапі ланцюга, тоді як ми прагнемо відновити його початкові етапи.

Виходить, що попиту на внутрішньому ринку на вашу продукцію немає. Мова тільки про експорт?

Так. Поки що жодна компанія в Україні не може перетворити довге волокно на пряжу.

Наші виробничі можливості не дозволяють реалізувати переробку на необхідному рівні. Існує нагальна потреба в значному розширенні цих потужностей. Наразі ми постачаємо нашу продукцію іншим підприємствам, які, як і ми, забезпечують виробників пряжі.

Наскільки дороге обладнання для поглибленої переробки?

Доволі дороге. Йдеться про десятки мільйонів доларів.

Ви хочете створити повний цикл, починаючи з вирощування рослин і закінчуючи виготовленням готових текстильних виробів?

Так, я прихильник цієї ідеї. І коли спостерігаю за історією цього виробництва в Україні, розумію, що раніше, в радянські часи, весь ланцюжок був побудований на одному заводі. В сьогоднішніх умовах це вкрай важко зробити.

Чому ж так?

Це досить витратна справа. Раніше це було можливим завдяки активній участі держави. У рамках командної економіки Радянського Союзу це було здійсненно. Наскільки мені відомо, в Китаї існують підприємства з подібною інтеграцією, проте без аграрного компоненту; в аграрному секторі таких прикладів більше немає. Навіть у Європі створити такі комплексні підприємства є вкрай складним завданням.

Що заважає?

Земельні ділянки стали приватними, і виробничі території наразі є вкрай обмеженими. Ми створили індустріальний парк на площі 30 гектарів, що є складним завданням для реалізації в умовах європейського ринку. Тому я вважаю, що Україні відкриваються великі можливості. Особливо враховуючи, що зараз спостерігається процес регіоналізації ланцюгів постачання. Все свідчить про те, що це може стати одним із перспективних напрямків розвитку для нашої країни.

Чи існують у вас суперники у вашій галузі?

В сегменті довгого волокна в Україні ми поки єдина компанія. В сегменті короткого волокна в Україні є компанії, які вирощують, і які його переробляють. Але ця продукція призначена для нетканої сфери. Тож в сфері довгого волокна справді поки нікого немає.

Щодо повернення інвестицій.

Яка сума вже була витрачена на цей проєкт?

Інвестиції в Ма'Рижани склали понад $30 млн. За час реалізації цього проєкту ми вдвічі збільшили парк техніки, витративши на нього $5 млн, та суттєво розширили посівні площі під коноплі - до 1200 га. Наше мета на наступний рік- посіяти 2000 га конопель та подвоїти врожайність.

Вже відчули віддачу?

На даний момент -- ні. Протягом трьох років ми активно інвестуємо в наш проєкт. Розпочали з 80 гектарів для вирощування насіння конопель, а в 2024 році вже засіяли 890 гектарів. Цього року загалом ми використали 1400 гектарів, включаючи посіви насіння. Можливо, на четвертий рік ми побачимо результати наших зусиль. Принаймні, я на це сподіваюся. Як кажуть, очі лякаються, але руки працюють. Ми не збираємося здаватися.

Якими пільгами користуєтесь?

Ми оформили індустріальний парк, що дало нам змогу імпортувати нове виробниче обладнання з нульовою ставкою податку на додану вартість.

А місцеві пільги маєте? На землю, наприклад

Ні. Під час виконання проєкту ми внесли приблизно $1 млн у вигляді податків до місцевих і центрального бюджетів, при цьому не виробивши жодного кілограма волокна.

Про конопляну економіку

Які аспекти економіки вирощування конопель?

З одного гектара конопель можна отримати близько двох тонн волокна. Решта, більша частина, буде у вигляді костриці. Костриця складає близько 70% маси сухого стебла. Якщо ми дивимося на волокна, то їх буде буде 30%.

Скільки коштує тонна продукції, яку ви збираєтеся виробляти?

Ціна на волокно, залежно від його якості, сьогодні може варіюватися від $1,5 до $7 за кілограм. У цьому бізнесі ключовим є професіоналізм. Якщо ви не володієте необхідними знаннями або виконуєте роботу неналежно, це може призвести до серйозних втрат для всієї компанії.

Яка прибутковість цієї культури?

Важко сказати наперед, ми ще не заробили. Проте ми знаємо, скільки хочуть заробляти аграрії. Щоб їм це було цікаво, рентабельність має складати не менше 30-40%, як на інших культурах.

Чи йдеться про невеликі та середні фермерські господарства, чи про великі агрокомпанії?

Це стосується як великих, так і середніх підприємств. Я б не став проводити між ними різницю, оскільки ми оперуємо в умовах ринкової економіки. Продукти реалізуються за приблизно однаковими цінами на світовій арені. Ціни варіюються в залежності від врожайності та ринкових умов. Однак ціна залишається ринковою. Тому всі учасники агросектора змушені пристосовуватися до глобальних цінових тенденцій.

Проектна потужність вашого підприємства становить 14 тисяч тонн на рік. Чи розглядали ви можливість збільшення виробництв у майбутньому?

Поки що нереально очікувати навіть таких показників продуктивності на цій лінії виробництва. Хоча нам дуже б цього хотілося. Справа в тому, що натуральні волокна доволі примхливі в роботі. І я буду радий, якщо ми зможемо переробляти понад 10 тис. т конопель на рік. Чому ж так? Тому що ця технологія є спільною для льону і для коноплі -- ми можемо на нашому обладнанні переробляти обидві ці культури. Втім, льон -- дуже вибаглива рослина. Вона чутлива до клімату, до кліматичних змін. Спекотна погода, один день до +40, і врожаю може не бути. Коноплі більш витривалі, споживають менше води, є традиційними культурами для України. Вони більш впевнено себе почувають на бідних ґрунтах, тому ми вважаємо, що треба саме із конопель починати цю справу.

Чи вирощуєте ви власну сировину для подальшої переробки?

На початковому етапі нашої діяльності ми зосередилися на бізнес-моделі, що передбачала контрактне вирощування. Ми активно шукали можливих партнерів, проте не змогли знайти жодного через ряд об'єктивних причин. По-перше, фермери в нашому регіоні не мали довіри до наших планів щодо швидкого будівництва заводу. По-друге, вирощування конопель потребує спеціалізованих агротехнічних знань, яких у місцевих аграріїв поки що немає. В умовах невизначеності щодо ринку, інвестувати значні кошти в нову агротехніку видається для них ризикованим. Існують й інші фактори, наприклад, фермери не знають, куди продавати свою продукцію, якщо ми не викупимо її. Такі зауваження ми чули протягом перших двох років нашої роботи.

Чи вдалося вам переконати аграріїв?

З моменту запуску проєкту ситуація істотно змінилась. Ми вже отримали численні запити від агропідприємств як великого, так і малого масштабу, які бажають вирощувати сировину для нас. Тому в аспекті вирощування, думаю, ми будемо покладатися не тільки на власні ресурси, але й на можливості наших партнерів. Важливим аспектом є те, що ми прагнемо уникнути негативних вражень у наших партнерів. Якщо наш агропартнер зіткнеться з невдалим досвідом, він, швидше за все, не захоче продовжувати вирощувати коноплі. Ми бажаємо, щоб наші партнери отримували лише позитивні емоції від співпраці. Це дозволить нам вибудувати стабільні та довготривалі відносини.

Розкажіть про промислові коноплі, як культуру. Наскільки вона вибаглива?

З одного боку, культура невибаглива. Вона потребує мало води, росте практично в будь-яких умовах. Але для того, щоб отримати продукцію потрібної кондиції, треба мати компетенції. Потрібне якісне насіння, компетенції у вирощуванні, у доведенні соломи до стану готовності до переробки, який ми називаємо треста. Рослина складається з трьох шарів. Перший -- зверху, зелененький, пектиновий епідерміс. Пектини тримають між собою волокно, склеєне з кострицею. Під дією вологи та тепла ці пектинові зв'язки руйнуються, і тоді відокремити волокнисту частину стає легше. Для цього потрібні компетенції, майстерність, щоб ідентифікувати правильний час готовності для переробки. Трохи не дотримав кондицію -- і вже не можеш відокремити волокно. Перетримав -- і волокно руйнується.

Чи зможе це бути використано інакше?

З цього матеріалу можна виготовити не лише тканину, а й канат. Однак пряжу з нього вже не створити. Саме тому необхідна спеціалізована агротехніка. Вона сприяє упорядкуванню та упаковці сировини в тюки відповідних розмірів і характеристик, які потім підлягають переробці, що, у свою чергу, дозволяє досягати значних результатів у продуктивності. Без високої продуктивності та оптимізації всіх процесів забезпечити конкурентоспроможну ціну на волокно є дуже складним завданням. Наскільки це непросто, ми змогли переконатися на власному досвіді в попередні сезони.

В Україні виготовляють спеціалізовану техніку для вирощування промислових конопель.

Таку агротехніку в Україні на сьогодні не виробляють.

Яка її вартість?

Ця культура є досить дорогою, адже вона має свої особливості і виробляється в обмежених кількостях у світі. Варто зазначити, що раніше Глухівський інститут розробляв численні агрономічні технології, які використовувалися під час збору цієї культури. Проте нині ситуація зазнає змін. Це яскравий приклад того, куди могла б бути спрямована державна політика — важливо, щоб на рівні держави визнавали значущість цієї теми для нашої країни і прагнули до її відродження. Хоча приватна компанія може внести деякі зміни, наші можливості є обмеженими. Держава має ресурси, а профільні міністерства здатні розробляти програми підтримки.

Хто стане покупцем товарів Ма'Рижани?

На даний момент ми працюємо над створенням тестових партій волокна. Ведемо переговори з провідними гравцями європейського текстильного ринку в галузі натуральних волокон. Серед них є французькі, німецькі та італійські компанії. Також кілька компаній з Азії та Латинської Америки виявили інтерес до нашої продукції. Географія нашого збуту охоплює досить широкий спектр.

Яким чином ви справляєтеся з кадровими питаннями? Де шукаєте співробітників?

Більшість наших співробітників ми набираємо з місцевої громади Хорошів. У цій місцевості ще залишилися люди, які мають досвід роботи на старому льонозаводі.

Про дерегуляцію, яка не завершена

Які фактори, на вашу думку, сприяють негативному ставленню фермерів до вирощування промислових конопель?

Тривалий час ця галузь залишалася під жорстким контролем. Якщо сьогодні звернутися до фермерів із запитанням про вирощування конопель, можна почути такі відповіді: "Це виглядає занадто ускладнено", "Не хочу мати справу з цими законодавчими вимогами", "Краще я вирощу гречку, адже там немає таких труднощів, або пшеницю. Це набагато легше". І так буде тривати, поки наша нормативна база не стане більш ліберальною, дозволяючи вирощувати інші нетоксичні рослини, як, наприклад, промислові коноплі, так само, як гречку. Адже Україна насправді є піонером у створенні нетоксичних сортів конопель. До тих пір важко очікувати значних змін у цій сфері.

Однак ми вже в січні цього року зняли обмеження на вирощування конопель. Чи не функціонує система "Є коноплі"?

Система "Є коноплі", яка значно полегшує процес реєстрації вирощування конопель, вже запроваджена. Проте, на жаль, її функціонування поки що не відповідає нашим очікуванням. Ми стикаємося з низкою викликів і активно співпрацюємо з Міністерством аграрної політики для їх вирішення. Очікувати, що всі зміни відбудуться миттєво, було б, мабуть, не зовсім реалістично. Проте вже зроблено певні кроки вперед. Сподіваюся, що в наступному році програмне забезпечення, яке дозволяє без особливих труднощів задекларувати місця вирощування конопель, запрацює значно ефективніше. Це суттєво спростить весь процес.

Хто ж тепер візьме на себе цю відповідальність, якщо Міністерство аграрної політики більше не функціонує як самостійний орган?

Згідно з законодавчими актами, цю відповідальність було передано Міністерству агропромислової політики. Для забезпечення ефективної роботи вони реалізували сучасний механізм декларування.

Чому ж тоді все ще виникають труднощі?

Впровадження розпочалося навесні, вже після того, як фермери завершили посівну кампанію. Наша компанія в даний час активно працює над тим, щоб "підхопити цей тренд". Це не так легко, оскільки потрібно ретельно налаштувати багато аспектів програмного забезпечення.

Чи існує у цього бізнесу лобістська підтримка для прискорення реформи?

У нас немає якогось специфічного лобі. Є люди, які вболівають за цю галузь і готові її підтримувати. Але поки ми власними силами намагаємось пропагувати цей напрямок, без будь-якої фінансової підтримки. Намагаємося показати, як банківським установам, так і державним інститутам, що ми віримо, як приватний інвестор, що це зрештою може стати привабливою сферою.

Про тренди

Що саме вас зацікавило в коноплях? Можливо, це модне захоплення?

В світі зростає попит на продукцію з натуральних тканин, до яких відноситься бавовна. Коноплі можуть скласти їй конкуренцію. Чому ж так? Більше бавовни виростити складно. Треба розуміти, що бавовна, як одне з основних волокон, конкурує з синтетичними. І для того, щоб бавовна залишалася в ціновому діапазоні $2 за кілограм, уряди всіх країн субсидують цю галузь і не можуть вискочити з цієї пастки. Чому ж так? Тому що у вирощуванні бавовни і її переробці зайнята така кількість працівників, що жоден політик не наважиться відмовитися від цих практик. Це таке замкнене коло, коли ти погодишся вбивати планету заради певних політичних плюсів. Бавовна субсидується. Інша натуральна сировина -- промислові коноплі. І вона торує свій шлях, як конкурент.

Україна може знову домінувати на ринку конопляних виробів? Хоча б в Європі?

Для того, щоб конопляне волокно стало конкурентоспроможним з бавовною за ціною, потрібно значно знизити його вартість. Наразі ціни на конопляне волокно в кілька разів вищі. Важливою перешкодою є обмежена пропозиція, яка ускладнює досягнення високих стандартів якості. Багато технологій переробки спрямовані на обробку більш популярних волокон, таких як синтетичні та бавовняні. Наприклад, світове споживання поліестерового волокна (ПЕТ) досягає 55 мільйонів тонн на рік, і його вартість вдвічі нижча за ціну бавовни. Розуміння цих факторів є ключовим для усвідомлення труднощів у розвитку цього ринку.

Пропаганда носіння натуральних тканин давно домінує...

Так, треба зазначити, що споживачі хочуть і готові носити натуральне. Зараз багато людей усвідомили наслідки такого явища, як фаст фешн. Воно призвело до того, що проблема з текстильними відходами стала дуже гострою. Європейці мусять його переробляти, бо текстильного сміття стало дуже багато -- мода швидко змінюється. Ми просто тонемо в смітті.

Щодо можливостей України

Який потенціал бачите в Україні? Скільки у нас можна вирощувати промислових конопель і скільки волокна виробляти?

В Україні розташовано 10 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь, і якщо на цих землях вирощувати промислові коноплі, хоча це і не можна реалізувати за один сезон, ми могли б отримати урожай, що складе близько 70% від світового виробництва бавовни.

Скільки це в тоннах?

70% із 26 мільйонів тонн.

Чи може конопля замінити якусь неперспективну культуру?

У аграрній сфері не займаються заміщенням, а впроваджують сівозміни. Промислові коноплі є чудовою культурою для цієї практики. В Україні є приклади агрогосподарств, які вирощують промислові коноплі лише заради сівозміни, адже вони значно покращують якість ґрунту. Це вже свідчить про їхню цінність. Коноплі повертають близько 70% поживних елементів, які вони беруть із землі. Крім того, ця рослина здатна поглинати від 9 до 15 тонн вуглекислого газу з кожного гектара. Немає жодної іншої рослини, яка так ефективно бореться з викидами.