Словенія на межі виходу з НАТО: які події розгортаються в державі?

Політична нестабільність у Словенії має важливе стратегічне значення для всього Північноатлантичного альянсу. Несподівана підтримка парламентом ідеї проведення референдуму на тему збільшення витрат на оборону спонукала прем'єра Роберта Голоба загрожувати ініціативою щодо другого референдуму — про можливий вихід країни з НАТО. Обидва ці голосування можуть суттєво вплинути на архітектуру безпеки в Європі, як повідомляє MigNews, посилаючись на статтю видання Європейська Правда.
Чому в Словенії почали обговорювати можливість виходу з НАТО?
Ситуація ускладнилася після того, як парламент ухвалив ініціативу лівої партії Levica про проведення консультативного референдуму стосовно збільшення оборонного бюджету до 3% від ВВП до 2030 року. Цікаво, що цю пропозицію підтримали також і праві партії, які зазвичай є прибічниками НАТО. Вони пояснили своє голосування прагненням послабити позиції уряду перед виборами. У відповідь на ці події прем'єр-міністр Голоб висловився публічно, зазначивши, що якщо суспільство не готове фінансувати Альянс, то варто чесно поставити питання про доцільність перебування в його складі. Він також оголосив про ініціативу провести референдум щодо членства Словенії в НАТО.
Що передбачають ініціативи?
Референдум щодо підвищення оборонного бюджету ставить безпосереднє питання:
"Ви згодні з підвищенням оборонних витрат Словенії до рівня 3% від ВВП?"
Очікується, що більшість словенців дадуть негативну відповідь -- не стільки через антинатовські настрої, скільки через економічні реалії. Такий рівень витрат може означати спрямування близько 20% держбюджету на оборону, що виглядає неприйнятно для громадян, які не відчувають безпекової загрози.
Натомість референдум про вступ до НАТО має на меті запропонувати суспільству ясний вибір: залишитися в Альянсі та дотримуватися своїх зобов'язань або вийти з нього. Хоча цей референдум матиме консультативний характер, нехтування його результатами може призвести до політичних ризиків.
Політичні загрози та відповіді партнерів.
Урядова криза має потенціал перетворитися на повноцінну зміну влади, а сам процес голосування може стати мішенню для зовнішнього втручання. Опозиційні сили, незважаючи на офіційну підтримку референдумів, визнають, що інформаційна кампанія на тему виходу Словенії з НАТО вже активно розгортається, зокрема в соціальних мережах.
Експрем'єр Янез Янша та інші опозиціонери заявляють, що ініціатива Голоба -- політичний шантаж, а не реальна стратегія. Проте ризик дестабілізації Альянсу через словенський прецедент визнають навіть його противники.
Можливі варіанти розвитку ситуації в Словенії.
Наразі можливі три варіанти:
Організація двох референдумів може викликати серйозні політичні розбіжності та знизити статус Словенії в НАТО. Відмова від першого референдуму в обмін на скасування другого – це компроміс, що обговорюється в кулуарах. Поставивши питання в контекст вибору між участю в НАТО та витратами на оборону, можна уникнути юридичних конфліктів.
Згідно з результатами соціологічних досліджень, більше половини населення Словенії надає перевагу членству в НАТО, проте зростання витрат на оборону викликає все більший опір серед громадян.
Словенія знаходиться на перехресті між питаннями безпеки та внутрішньою політичною боротьбою. Референдуми можуть виступити як свідчення зрілості демократичних процесів, або ж стати небезпечним прецедентом, який можуть використати противники НАТО. Для Альянсу це є тестом на витривалість, тоді як для Словенії – перевіркою національної відповідальності.
Раніше ми повідомляли про те, як Служба безпеки України викрила корупційні схеми та контрабандні операції в чотирьох областях країни.