Словенія стала першою країною в Європейському Союзі, яка заборонила постачання зброї Ізраїлю: чому це не матиме суттєвого впливу.
Словенія стала першою державою в Європейському Союзі, що прийняла рішення про повну заборону на імпорт, експорт і транзит зброї до Ізраїлю та з нього. Цей крок має на меті збільшити тиск на уряд Біньяміна Нетаньягу у зв'язку з конфліктом у секторі Гази.
Прем'єр-міністр Словенії Роберт Голоб зробив таку заяву, як повідомляє Bloomberg. Анонсуючи заборону, він підкреслив, що дії Ізраїлю в Газі є значним порушенням міжнародних норм, а палестинці "гинуть через систематичне позбавлення гуманітарної допомоги".
Словенія першою в ЄС заборонила продаж зброї Ізраїлю
"Кожна відповідальна держава повинна вживати дії, навіть якщо це передбачає випереджати інших", - зазначив Голоб, який неодноразово закликав до конкретних кроків проти Ізраїлю на європейському рівні. Однак, за його словами, ці ініціативи зазнали невдачі через "внутрішні суперечності та конфлікти" з цього питання в Брюсселі.
Хоча обсяги торгівлі зброєю між Ізраїлем та Словенією майже незначні, рішення Любляни має вагомий політичний вплив. Для Ізраїлю більшою цінністю була б подібна позиція з боку значних європейських партнерів, таких як Німеччина, Італія та Велика Британія, які активно залучені до співпраці з ізраїльським оборонним сектором.
Фахівці вважають, що досвід Словенії може стати взірцем та заохотити інші країни до аналогічних кроків, що, в свою чергу, призведе до посилення дипломатичного тиску на уряд Нетаньяху.
Постійна стратегія Словенії
Це не вперше, коли альпійська нація з населенням 2,1 мільйона людей виступає проти Ізраїлю, випереджаючи інших країн Європейського Союзу.
Що передувало
Наприкінці липня президент Франції Еммануель Макрон також заявив про намір визнати Палестину, що викликало різку реакцію Ізраїлю та незадоволення в адміністрації президента США Дональда Трампа. Він розкритикував плани Макрона щодо Палестини, оскільки ці наміри "не мають ваги".
Міністри закордонних справ одразу 15 країн підписали спільну декларацію, в якій оголосили про намір визнати Палестину як незалежну державу. Зокрема, документ підписали Андорра, Австралія, Канада, Фінляндія, Франція, Ісландія, Ірландія, Люксембург, Мальта, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Сан-Марино, Словенія та Іспанія.
Під час чергової сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, яка відбудеться у вересні, Велика Британія офіційно оголосить, що визнає Палестину як окрему державу. Так станеться, якщо до початку Генасамблеї ООН Ізраїль не забезпечить покращення гуманітарної ситуації в секторі Гази та не зобов'яжеться дотримуватися "довгострокового сталого миру".
Відповідно до слів канцлера Німеччини Фрідріха Меца, у даний момент Берлін не має наміру визнавати Палестинську державу. Проте він виступив із закликом до Ізраїлю про необхідність термінового припинення вогню в Секторі Гази та надання гуманітарної допомоги місцевим жителям.
Як інформував OBOZ.UA, ще 26 липня Ізраїль відновив передачу гуманітарної допомоги до сектора Гази. Ці дії, які мають на меті покращення умов життя в регіоні, були ініційовані відповідно до вказівок політичного керівництва та з метою "спростування неправдивих звинувачень у навмисному створенні голоду в секторі Гази".
Водночас із цим, Армія оборони Ізраїлю повідомила про підготовку до реалізації наземної операції в районі Дейр-ель-Балах, розташованому в центральній частині Гази, де, за інформацією, можуть перебувати заручники, які утримуються ХАМАС. Палестинцям вже дано вказівку на евакуацію, тоді як бойовики загрожують виконати смертний вирок над заручниками у випадку наближення сил ЦАХАЛ.
