Символічна диспропорція? Мовний омбудсмен виступає з ініціативою скасувати "особливий статус російської мови".

Позиція Івановської щодо мовної політики в Україні

За словами Уповноваженої з питань захисту державної мови, українська повинна звучати та використовуватися в усіх сферах, починаючи зі смартфонів і закінчуючи міжнародними платформами.

Вона пояснила: це не лише питання зручності, але питання ідентичності та конкурентоспроможності.

"Ми будемо висловлювати глибоку повагу до всіх мов національних меншин, однак одночасно будемо послідовно формувати єдиний україномовний простір, що стане нашим пріоритетом у сферах безпеки, інтеграції та гуманітарних питань", - зазначила мовний омбудсмен.

Вона додала, що з огляду на це "необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві".

"Зокрема, необхідно позбутися особливого статусу російської мови, адже в умовах збройної агресії з боку РФ вона виступає не лише як засіб спілкування, а й як інструмент дестабілізації", - підкреслила Івановська.

Вона підкреслила, що модель мовної політики, закріплена в конституції, повинна бути гармонізована.

"Усі ці аспекти мають спільну рису: мовна політика повинна бути стійкою, але не тиранічним; послідовною, проте враховувати конкретний контекст; державницькою, але готовою до взаємодії з громадським сектором," - зазначає експерт.

Вона вважає, що слід "позбутися помилкового поділу на 'м'яку силу' та 'військовий тиск'".

"Успішна мовна політика - це рівновага між вимогою та підтримкою", - зазначила Уповноважена із захисту державної мови.

Насамкінець Івановська нагадала, що "особливо в умовах повномасштабної війни українська мова перестала бути лише формальною нормою - вона стала внутрішнім вибором мільйонів людей".

Вона додала, що для багатьох громадян "перехід на українську не був звичайним кроком солідарності", але "глибоким жестом самоусвідомлення".

"Русифікація, якою б гібридною вона не була, сьогодні не має ані культурної, ані моральної опори. Ми навчилися бачити у власній мові не обмеження, а світоглядний ресурс, який є частиною нашої національної безпеки", - підсумувала мовний омбудсмен.

Відповідно до статті 10 першого розділу Конституції України, використання мов в країні забезпечується основним законом і регулюється відповідними нормативними актами.

У ній акцентується на тому, що:

Окрім того, держава гарантує всебічний прогрес і активне використання української мови в усіх аспектах суспільного життя по всій території України.

Слід зазначити, що "в Україні забезпечується вільний розвиток, застосування та охорона російської мови, а також мов інших національних меншин".

Отже, найімовірніше, йдеться саме про таку згадку російської мови у Конституції України.

Ще в липні 2021 року Конституційний суд України висловився щодо згадки російської мови в Конституції в одному зі своїх рішень.

"Попри те, що в цьому приписі з усіх мов зі статусом мови національної меншини виокремлено лише російську мову, це не означає надання їй Конституцією України привілейованого юридичного статусу", - постановила тоді Велика палата КСУ.

У своєму рішенні судді пояснили, що це б суперечило "принципові заборони дискримінації в такій площині юридичного регулювання, як національний режим розвитку, використання й захисту мов національних меншин".

Слід зазначити, що відповідно до статті 154 розділу XIII Основного закону, ініціатива щодо внесення змін до Конституції України може виходити від президента або ж від щонайменше однієї третини депутатів, що складають конституційний склад Верховної Ради.

У той же час у статті 157 підкреслюється, що внесення змін до Конституції України за умов воєнного або надзвичайного стану є неможливим.