Шпіцберген в обмін на боргові зобов'язання.

Перше цивільне покарання за недотримання міжнародних стандартів. Це справжній ядерний політичний удар по оркостану!!!

Всєх пєрєіграл, або як загробить Шпіцберген за борги.

Норвезький суд ухвалив рішення, яке дозволяє акціонерам компанії "ЮКОС" забрати активи російського державного підприємства "Арктікуголь" на Шпіцбергені в рамках забезпечувальних заходів. Йдеться про приблизно 250 квадратних кілометрів території. Це рішення стало важливим юридичним прецедентом.

Тепер розглянемо наслідки. Вирок норвезького суду, який дав можливість акціонерам ЮКОСу накласти арешт на активи російського державного підприємства "Арктікуголь" на Шпіцбергені, став першим випадком легітимного вилучення російського державного майна в Європі.

До цього часу західні суди здебільшого дозволяли арешт лише фінансових активів, таких як рахунки, акції, яхти та нерухомість, без можливості накладення арешту на цілі території, навіть у рамках економічних суперечок. Втручання у 250 км² на архіпелазі, де Росія намагалася підтримувати свій "особливий статус", є значним політичним ударом по Кремлю. Протягом десятиліть Москва використовувала угоду 1920 року як юридичний щит, щоб обґрунтувати свою присутність у Баренцевому морі та Арктиці. Тепер одна з основних складових цієї присутності — компанія "Арктікуголь" — стала мішенню цивільних санкцій. Це серйозний удар по російським амбіціям щодо стабільної присутності в арктичних водах.

Продовжуючи, судове рішення вказує на те, що коли держава є учасником судового процесу (як у випадку з експропріацією активів ЮКОСу), вона не може приховуватися за імунітетом, навіть якщо йдеться про стратегічну власність. Це створює можливості для аналогічних рішень у Франції, Нідерландах, Швеції та Італії.

Зазначену ситуацію можна розглядати як початок кампанії з юридичної "арктичної блокади" Росії, яка активно готується до боротьби за вплив у Арктичному регіоні, інвестуючи в розвиток військової та логістичної інфраструктури на Півночі. Арешт активів на Шпіцбергені має потенціал стати інструментом стримування, зокрема для обмеження доступу російських суден, введення заборон на інвестиції в проекти "Арктікуголю" та розширення санкційного режиму на арктичні території.

Вперше з моменту розпаду Радянського Союзу західний суд вважає можливим перерозподіл фактичного права на користування територією, що наразі контролюється Росією. Якщо це рішення стане прецедентом для інших юрисдикцій, таких як Швейцарія або Канада, воно може закласти юридичну основу для зменшення російського впливу на північних територіях.

Продовжимо. Що таке "Арктікуголь" і чому це має велике значення?

"Арктікуголь" -- це державна структура, створена ще за СРСР, яка займалась видобутком вугілля на архіпелазі Шпіцберген. Але насправді це була не стільки економічна, скільки геополітична присутність:

Росія підтримувала свою присутність у Баренцевому морі через компанію "Арктікуголь", маскуючи це під господарську діяльність. У Баренцбурзі, головному російському селищі, функціонує символічна "адміністрація", яка насправді є дипломатичним представництвом РФ і забезпечує ідеальні умови для розвідки, логістики та підготовки "гібридних операцій". Розглядається питання демонтажу російських військових та розвідувальних об'єктів в Арктиці.

Слід також підкреслити, що суд не вважав Шпіцберген "російською територією". Насправді ситуація є абсолютно протилежною.

Вирок суду чіткий і ясний: юридичні особи, підконтрольні російській владі, не користуються імунітетом у випадках, пов'язаних із комерційною діяльністю.

Теза про "недоторканість" державного майна більше не є чинною в ситуаціях, коли ця держава порушує міжнародні зобов'язання або не виконує рішення арбітражу.

Можливо затримувати навіть стратегічні об'єкти інфраструктури, якщо вони знаходяться в зоні цивільно-правового конфлікту.

Простими словами це означає, що санкції, юридичні позови, арешти активів відтепер не обмежуються яхтами олігархів.

Наступним кроком може стати ефект доміно, адже у справі ЮКОСу позови подані в багатьох юрисдикціях. Це свідчить про те, що тепер, коли одна з них вирішила націоналізувати територіальний актив, інші можуть наслідувати цей приклад. Наприклад, Франція звертає увагу на активи "Газпрому", що входять до складу консорціумів із TotalEnergies.

Швейцарія може заморозити майно російських компаній у Женеві, якщо вони є частиною структури, яка не компенсувала рішення арбітражу;

Нідерланди вивчають ситуацію з "Транснефтью" як потенційний кандидат для запровадження санкційної компенсації.

Віктор ШИШКІН може бути представлений як Віктор, носій прізвища ШИШКІН.