Маршрут до Європейського Союзу намічено, але ще не завершено. Які вимоги висуває Брюссель та які рішення вже обговорюються в контексті правосуддя і забезпечення правопорядку?
Фото: Анна Стешенко Судова реформа: міжнародний компонент як запорука успіху
Один із ключових сигналів, що надходять з Брюсселя, стосується залучення міжнародних експертів до конкурсу для Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Європейська комісія чітко закликає продовжувати участь незалежних іноземних фахівців і не обмежувати склад комісії лише представниками "нереформованих" національних органів. Цю позицію також підкреслюють експерти ЛЗІ у своєму Тіньовому звіті.
Мандат міжнародних експертів, які брали участь у відборі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, завершився ще влітку. Тим часом, закон, ухвалений поспішно у 2021 році, тепер дозволяє формувати нову комісію без їхньої участі. Як Єврокомісія, так і українські громадські організації вважають, що міжнародний аспект у процесі відбору суддів значно підвищує стандарти і знижує ризики корупції. Відтак, виключення міжнародних експертів з цих процесів може стати одним із факторів, що призведе до регресу в судовій реформі.
Отже, Європейська комісія наполягає на необхідності терміново продовжити мандат міжнародних експертів для відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також розширити його на конкурс до Верховного Суду. Часткове вирішення цієї ситуації може бути запропоноване законопроєктом № 13382, який був зареєстрований у червні 2025 року (хоча йому також потрібні уточнення). Проте наразі відсутні публічні обговорення або політична підтримка для його просування.
Окрім того, міжнародні експерти звертають увагу на необхідності перезавантажити самі національні органи, які делегують членів ВККС, -- через відкриті конкурси з перевіркою доброчесності. Зокрема, йдеться про Раду суддів і Раду адвокатів.
Також Єврокомісія наголосила, що повноваження Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка проводить конкурс до Вищого антикорсуду, мають тривати аж до моменту заповнення всіх вакансій. Ті самі пропозиції висловлені й у Тіньовому звіті коаліції ГО.
Зображення: vkksu.gov.ua Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) організувала інформаційну сесію з участю представників Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у серпні 2024 року. Судова реформа: зміцнення та підтримка громадського контролю.
Окрім питання залучення міжнародних експертів, Європейська комісія підкреслює необхідність зміцнення механізмів громадського контролю, зокрема, Громадської ради доброчесності (ГРД), яка відіграє важливу роль у перевірці суддів та кандидатів на суддівські посади Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Міжнародні партнери та представники громадськості також погоджуються в своїх рекомендаціях: вони закликають до поліпшення доступу ГРД до інформації, створення постійного секретаріату та підвищення аналітичних можливостей цієї установи.
Тіньовий звіт, зокрема, пропонує внести зміни до нормативних актів, які нададуть Громадській раді доброчесності повний доступ до суддівських архівів. Крім того, планується виділити окреме фінансування для секретаріату з державного бюджету, забезпечити ГРД необхідними приміщеннями та технічним обладнанням, а також здійснити цифровізацію всіх процесів.
Йдеться про системний підхід до роботи через вдосконалення спроможностей, адже без належного ресурсу громадський контроль не зможе функціонувати на повну.
Як брак людей і затягування призначень сповільнюють судову реформу
Як Єврокомісія, так і Тіньовий звіт акцентують увагу на регулярних труднощах, пов'язаних з відсутністю кворуму у важливих органах суддівського управління, зокрема у Вищій раді правосуддя (ВРП) і Конституційному Суді України.
Попри те, що у жовтні 2025 року Президент Зеленський призначив двох членів ВРП після тривалого затягування, ризик зупинки цього органу і досі існує. Адже до формування повного складу Вищої ради правосуддя бракує чотирьох членів, а мандат ще двох -- закінчується вже влітку 2026 року. Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив наголошують, що затягування на чотири роки призначень членів ВРП за адвокатською квотою перешкоджає роботі органу, а отже -- і оновленню суддівського корпусу. Тіньовий звіт попереджає про можливі ризики -- будь-яке зниження кворуму чи спроби змінити його через законодавчі зміни можуть перетворити Вищу раду правосуддя на ручний орган, де рішення ухвалюватимуться мінімальною, але лояльною до влади більшістю. Зокрема і тому експерти ЛЗІ рекомендують відхилити законопроєкт № 13137, який пропонує змінити правила формування кворуму у ВРП. Адже таке нововведення створює прямі корупційні ризики та дає підґрунтя для політичного тиску.
Зображення: zib.com.ua Віталій Махінчук і Максим Сав'юк (з правого боку)
Замість цього Тіньовий звіт рекомендує організувати процес заповнення всіх вакантних посад через відкриті та своєчасні процедури. Наприклад, конкурси на вільні посади слід оголошувати не пізніше ніж за рік до закінчення терміну повноважень діючих членів ВРП. Крім того, важливо законодавчо подовжити мандат Етичної ради, щоб вона могла завершити проведення конкурсів.
Окрім того, експерти пропонують розробити альтернативний механізм скликання з'їзду адвокатів. Адже саме через затягування Національної асоціації адвокатів України незаповненими роками залишаються адвокатські квоти у ВРП і Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів. Тіньовий звіт радить передбачити юридичну відповідальність за саботаж цих процедур.
Проблема із кворумами торкнулась і Конституційного Суду, там наразі бракує майже третини суддів: замість 18 працює лише 13. Єврокомісія чітко фіксує ці ризики та наголошує, що відібраних кандидатів потрібно призначати. ЛЗІ у Тіньовому звіті зазначає, що така ситуація із призначення відбувається не лише через складність відбору та низьку активність кандидатів, які подаються на конкурс, а й через затягування зі сторони суб'єктів призначення. Президент і парламент провалюють голосування або надовго відкладають ухвалення рішень.
Конституційний пінг-понг: чому Верховна Рада не затвердила кандидатури суддів Конституційного Суду України?
Прокуратура: від політичного тиску до самоуправління
Після спроби в липні підпорядкувати антикорупційні органи генеральному прокурору, влада намагалася скасувати контроверсійні зміни, проте все ж "потайки" зберегла контроль над прокуратурою через Закон № 4555-ІХ. Проте звіт про розширення став "холодним душем", підкреслюючи, що інституційна незалежність залишається вразливою.
Зокрема, Європейська комісія висловила свою незгоду з рішенням про ліквідацію пілотного кадрового резерву. Вона закликала до необхідних законодавчих реформ, які забезпечать більш об'єктивний, прозорий і заснований на заслугах процес відбору, призначення та звільнення. Це стало особливо актуальним, оскільки фактично було скасовано конкурс на вакансії в прокуратурі.
Яким чином Україна може вирішити цю проблему? Фахівці ЛЗІ у своєму Тіньовому звіті підкреслюють, що це можливо зробити відносно оперативно — необхідно лише затвердити запропоновані ініціативи, деякі з яких вже розглядаються у Верховній Раді України.
Изображение: facebook/Ruslan Stefanchuk
У парламенті було зареєстровано два законопроєкти: № 13601, поданий 6 серпня 2025 року, який передбачає зміни до Закону України "Про прокуратуру". Ці зміни стосуються відновлення конкурсів на призначення прокурорів під час воєнного стану та уточнюють підстави для їх звільнення. Другий законопроєкт, № 13699, зареєстрований 26 серпня 2025 року, має на меті внести поправки до Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативних актів, аби вдосконалити функціонування органів кримінальної юстиції. Перший законопроєкт відновлює конкурси та скасовує нові повноваження генерального прокурора, в той час як другий вирішує деякі процесуальні труднощі і зміцнює антикорупційні інституції. Комітет з питань правоохоронної діяльності може оперативно розглянути ці ініціативи, обрати одну з них для голосування в сесійній залі або ж доопрацювати їх і представити у вигляді вдосконаленого законопроєкту. Це можна зробити прямо зараз.
Європейські партнери прямо вказали на те, що процес призначення генерального прокурора залишається під впливом політики. Тіньовий звіт пропонує ввести відкритий конкурс за участю прокурорського самоврядування, що відповідає європейським стандартам. Член Ради прокурорів міг би бути частиною комісії, відповідальної за вибір генпрокурора, або ж сама Рада, яка є вищим органом прокурорського самоврядування між Всеукраїнськими конференціями прокурорів, могла б організувати цей конкурс. Існує безліч підходів до цього питання, але експерти ЛЗІ підкреслюють, що важливо розвивати і зміцнювати самоврядування в цій сфері, щоб прокурори могли самостійно забезпечувати свою незалежність від зовнішніх, зокрема політичних, впливів.
Єврокомісія також зазначила, що призначення нового прокурора в сукупності зі змінами законодавства у липні 2025 року "підривають меритократію в прокурорській службі та створюють ризики неправомірного втручання у кримінальні провадження. Їх слід скасувати, а тим часом їх застосування має бути призупинено. Доволі чітко і зрозуміло: зміни суперечать євроінтеграційним планам України, а від застосування нових повноважень необхідно утриматись, врешті скасувати їх.
Изображение: pravo.ua
За інформацією ЛЗІ, за новими негативними положеннями липневого Закону № 4555-ІХ, поза конкурсними процедурами в обласні прокуратури та Офіс генпрокурора призначено понад 200 осіб. Водночас більшість цих людей, ймовірно, переведені з прокуратур нижчого рівня поза конкурсною процедурою переведення у прокуратури вищого рівня. Скільки ж людей "з вулиці", тобто колишніх прокурорів, тих, які не пройшли атестацію, юристів без прокурорського досвіду тощо -- невідомо. А ці люди уже стали прокурорами і частиною прокурорського корпусу, отже, надалі формуватимуть органи самоврядування і впливатимуть на роботу всієї прокуратури. Тож з боку прокуратури доцільно пояснити, хто і як потрапив в прокуратуру на підставі Закону № 4555-ІХ, припинити цю практику і продемонструвати готовність перед Єврокомісією усувати проблеми. Справедливо зазначити, що процедура переводу до прокуратур вищого рівня доволі складна, тож варто подумати над її спрощенням поряд з конкурсними засадами призначення на керівні посади, що планується впровадити у І кварталі 2026 року, відповідно до Ukraine Facility та Дорожньої карти з питань верховенства права.
Сектор безпеки: на перетвореннях та наглядом
Європейські партнери також звернули увагу на сектор безпеки та боротьбу з організованою злочинністю в Україні, особливо в умовах війни. Європейська комісія закликає до впровадження заходів із Комплексного стратегічного плану реформування правоохоронних органів, а також "Дорожньої карти верховенства права". Активізація дій у цьому напрямку є необхідною, з використанням європейських підходів до стратегічного аналізу та планування в галузі боротьби зі злочинністю, зокрема методології SOCTA. Цю концепцію також відображено у Тіньовому звіті в розділі 24 "Юстиція, свобода та безпека".
Система протидії організованій злочинності в Україні страждає від нестачі узгодженості в законодавстві. Внаслідок цього вона функціонує переважно на папері, а в реальному житті її дії є фрагментарними. Основною причиною цього є те, що держава продовжує користуватися інерційними механізмами, розробленими ще в 1990-х роках. Хоча деякі з них і були модифіковані, ці зміни не є концептуальними. Реформа поліції, створення Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань (ДБР) та Бюро економічної безпеки (БЕБ), а також позбавлення прокурорів повноважень у розслідуванні кримінальних справ відбулися без оновлення основного законодавства. Як наслідок, кожен з цих органів має власне уявлення про пріоритети та методи боротьби з організованою злочинністю.
Изображение: Sud.ua
Європейські партнери висловлюють сподівання на прийняття законодавства, яке чітко визначить повноваження правоохоронних органів та сприятиме ефективній координації між ними. Особливу увагу приділяється Службі безпеки України, яка має зосередитися на питаннях національної безпеки, уникнувши дублювання функцій поліції чи антикорупційних установ. Також акцентується на необхідності реформування Державного бюро розслідувань. Експерти, які підготували Тіньовий звіт, пропонують детальні рекомендації у цьому напрямку: реформу слід закріпити в Стратегії боротьби з організованою злочинністю на період 2026-2030 років, створити посаду національного координатора в боротьбі з організованою злочинністю, а також забезпечити прозорі конкурси на керівні посади в Національній поліції та ДБР з помірним залученням міжнародних фахівців.
Одночасно Тіньовий звіт пропонує концепцію заснування єдиного аналітичного центру або розробки спільних стандартів для обміну інформацією, що є важливими для моніторингу та прогнозування злочинної діяльності. Це сприятиме покращенню співпраці між органами кримінальної юстиції та ефективному налагодженню їхніх процесів.
Як Європейська комісія та Тіньовий звіт визначають спільний шлях реформ, і яким чином Україна слідує цим напрямкам.
Процес розширення не слід сприймати лише як дипломатичний жест доброї волі; це також політика вимог, що свідчить про готовність країни-кандидата інтегруватися в єдиний європейський простір. Звіт про розширення є оцінкою як досягнень, так і недоліків у проведених реформах, подаючи інформацію у форматі "що вже реалізовано" та детальний список "що ще потрібно зробити". Натомість Тіньовий звіт фокусується на питанні "як саме" виконати вимоги Європейської комісії. Однак він базується не лише на суб'єктивних оцінках представників громадянського суспільства, а й на відповідних стандартах та правових нормах ЄС.
Євросоюз наголошує: "Наступний крок має стати перетворенням намірів на результати". Тобто зараз вирішальними є швидкість, сталість реформ і політична воля їх втілювати. Лише за таких умов слова про "незворотність євроінтеграції" мають шанс стати реальністю, а не обіцянкою.
