Що перешкоджає завершенню війни в Україні: аналіз помилок США, України та Росії від Foreign Policy.
На фоні нових ініціатив США щодо відновлення діалогу між Києвом та Москвою, західні ЗМІ намагаються з'ясувати, чому конфлікт, що завдає значних втрат обом сторонам і дедалі більше впливає на інтереси інших держав, досі не вдається припинити.
У своїй статті для журналу Foreign Policy професор міжнародних відносин Гарвардського університету Стівен М. Волт зазначає, що протягом цих років всі сторони, залучені в конфлікт, допускали помилки в різних аспектах.
Володимир Путін сподівався закінчити війну всього за кілька днів. Водночас адміністрація Джо Байдена недооцінила вплив санкцій, а українське керівництво не врахувало помилок під час літнього контрнаступу 2023 року.
Дональд Трамп, у свою чергу, зазначив Володимиру Зеленському, що у нього "неправильні карти", і спонукав Київ ухвалити несприятливу угоду.
Водночас підтримка Європи, українські військові розробки та опір українців дозволили Києву змінити ситуацію на фронті. Але, судячи з усього, із наближенням зими військова удача знову схиляється на бік Москви, зазначає Волт.
Він зазначив, що Росія і Україна перебувають у "катастрофічному безвихідному становищі", в якому жодна зі сторін не може нав'язати свої умови іншій, проте обидві продовжують страждати від серйозних втрат.
Для України ця ситуація є особливо важкою через обмежені територіальні, демографічні та військово-промислові ресурси. Проте зовнішня підтримка та рішучість відстоювати свою територію допомогли Києву витримати конфлікт набагато довше, ніж прогнозували багато експертів.
Волт також акцентує на іншій важливій особливості тривалих конфліктів — учасники починають розробляти нові, більш небезпечні види озброєнь, розширюють коло своїх цілей та все активніше залучають до війни сторонні держави.
Одні беруть участь безпосередньо - наприклад, північнокорейські військові, які воюють на боці Росії. Інші допомагають опосередковано - фінансово, військово або розвідданими, як це роблять США та ЄС, підтримуючи Україну.
Російські атаки в "сірій зоні" проти європейських країн - які, на думку автора, мають змусити Європу відмовитися від підтримки України - також є формою ескалації.
І в цій ситуації виникає парадокс: за словами автора видання Foreign Policy, тривання війни більше не відповідає інтересам майже жодної зі сторін.
З кожним тривалішим етапом конфлікту Україна зазнає все більше втрат, а її шанси на відновлення контрольованих територій стають дедалі менш реальними, ускладнюючи довгострокові перспективи розвитку.
Росія також несе значні витрати. Волт вважає, що через війну вона може ослабнути і ще більше потрапити в залежність від Китаю.
Європа витрачає все більше коштів на підтримку України, а США стикаються з економічними та політичними наслідками війни.
Натомість затягування конфлікту, на думку Волта, найбільше вигідне Китаю: війна відволікає увагу США та Європи, зберігає напруженість між Заходом і Москвою, а також створює політичний ресурс для деяких ультраправих популістських рухів.
І саме тут виникає головне питання: якщо завершення війни відповідає інтересам такої кількості сторін, чому досі ніхто не зміг створити механізм, який реально дозволив би її припинити?
Волт переконаний, що Сполучені Штати мають найзначніші перспективи для здійснення посередницької діяльності.
Вашингтон має можливість використовувати військову допомогу Україні, економічну підтримку та санкції проти Росії в якості інструментів тиску.
Проте, згідно з оцінкою автора Foreign Policy, зовнішня політика США виявилася непослідовною: під керівництвом Джо Байдена Вашингтон здебільшого надавав підтримку Києву, тоді як за часів Дональда Трампа акцент тиску значно більше перенісся на Україну.
Волт виступає за обмеження можливостей Росії вести війну, одночасно підвищуючи рівень оборонної підтримки для України.
Він радить не акцентувати увагу на швидкому вступі України до НАТО, проте наголошує на важливості збереження можливості членства в Європейському Союзі та права України мати потужні збройні сили, здатні протистояти можливим агресіям з боку Росії.
На його думку, питання визначення конкретної лінії кордону слід обговорити під час переговорів.
Проте сам Волт визнає, що не має впевненості в реалістичності подібної угоди.
У цьому випадку позиція Atlantic Council суттєво відрізняється від підходу Волта.
Редактор UkraineAlert Пітер Дікінсон зазначає, що головною проблемою є те, що учасники можуть мати різні інтерпретації теми самих переговорів.
Якщо для Вашингтона це - скільки території Україна готова віддати заради припинення війни, то для Кремля, як стверджує автор Atlantic Council, йдеться про значно більше - про майбутнє самої української держави та її орієнтацію на Захід.
Отже, навіть значні територіальні поступки можуть не бути остаточним вирішенням для Кремля.
Володимир Зеленський, виступаючи на засіданні ООН, підкреслив: "Він знову продемонструє всьому світу, що йому недостатньо лише нашої Донецької області. Його амбіції охоплюють більше наших міст — таких як Одеса, Харків, Дніпро та інші".
В інтерв'ю для CBC News Зеленський зазначив: "Путін не прагне більше території, його мета — Україна. Він хоче, щоб Україна стала частиною Росії."
Нові відомості з фронту вносять у цю дискусію суттєвий аспект — вартість продовження конфлікту.
Згідно з інформацією, наданою Генеральним штабом Збройних сил України, 27 вересня українські аналітики оцінюють, що російська армія понесла втрати близько 2090 військових.
Міністерство оборони України зазначило, що ці втрати російських військ є найбільшими за добу з початку цього періоду.
Про рекордний рівень втрат також ішлося в оцінці британської розвідки, яку наводило британське Міністерство оборони.
У цьому контексті варто звернути увагу на епізод, згаданий в німецькому виданні FAZ.NET.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль уперше від початку повномасштабного вторгнення зустрівся з Сергієм Лавровим. Розмова в Нью-Йорку тривала близько 20 хвилин.
Згідно з інформацією, яку поширило видання, Вадефуль закликав Москву "відмовитися від небезпечного курсу ескалації стосовно Німеччини, Європи та НАТО". Крім того, він підкреслив, що російські гібридні атаки не вплинуть на рішучість Німеччини продовжувати підтримувати Київ.
Ще один важливий сигнал, згідно з інформацією F.A.Z., поступив з Вашингтона.
Високопоставлений дипломат, знайомий з інформацією, яку ЦРУ передало західним партнерам після візиту директора відомства Джона Реткліффа до Москви, повідомив, що метою поїздки було донести до російської сторони оцінку американської розвідки: Росія програє війну.
Мова йде не лише про фронтові події, а й про економічну ситуацію.
За словами джерела, економіка РФ зрештою може обвалитися - так само, як це сталося з Радянським Союзом наприкінці холодної війни.
Водночас Москві було продемонстровано, що політика США щодо України в майбутньому буде формуватися з урахуванням цієї оцінки.
Іншими словами, Путін не повинен розраховувати на те, що Трамп у якийсь момент просто відмовиться від підтримки Зеленського.
А поки дипломати шукають компроміс, ключове питання переговорів залишається тим самим: як донести до Москви, що тривання війни обернеться для неї менш вигідно, ніж укладення угоди.
