Що чекатиме Україну після інавгурації Трампа: чи змусить він країну до компромісів та невигідних угод з Путіним?
У вівторок, 26 листопада, Джо Байден оголосив, що Ізраїль і ліванське проксі Ірану "Хезболла" досягли угоди про припинення вогню.
Тепер численні люди вірять, що це може сприяти досягненню угоди про припинення вогню в Газі. Як повідомляє ТСН, цю інформацію також підтверджують Контракти.UA.
Угоду про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою", якої вдалося досягти спільними зусиллями США та Франції, можна сміливо назвати подарунком Дональду Трампу. Як і дозвіл Адміністрації Байдена на використання Україною західної далекобійної зброї для ударів по цілях в глибині Росії. Це суттєво підсилює позиції майбутньої американської адміністрації щодо тиску на Іран і Росію. Адже якщо угода про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою" не буде порушена, Тель-Авів матиме на один фронт війни менше, що вивільнить ресурси для протистояння на інших.
40-й президент-республіканець Рональд Рейган (яким захоплюється Трамп), вступаючи на посаду, отримав аналогічний "подарунок" від попередника Джиммі Картера у вигляді угоди з Іраном про звільнення 52 американських заручників 20 січня 1981 року. Зараз усе залежатиме від того, як команда Трампа скористається досягнутими ще за Адміністрації Байдена рішеннями. Адже навряд чи угоди між Ізраїлем і ХАМАСом про звільнення заручників і припинення вогню в Газі вдасться досягти до інавгурації Трампа 20 січня 2025 року.
До того ж, як повідомляли американські ЗМІ, коли президент Ізраїлю Ісаак Герцог зателефонував Трампу, щоб привітати з перемогою на виборах і порушити питання звільнення 101 заручника (які утримуються ХАМАСом ще від 7 жовтня 2023 року - ред.), Трамп відповів, що, ймовірно, більшість із них уже мертві. Теж саме стосується й можливих спроб Трампа швидко домовитися з Путіним, який не хоче заморожування війни, як би оточення Трампа не переконувало в протилежному. Водночас усі знають про жагу Трампа до порозуміння з диктаторами. Reuters пише, що його команда обговорює можливість прямих переговорів Трампа й Кім Чен Ина.
За свого першого президентського терміну Трамп тричі зустрічався з Ином, досягнувши лише одного - легітимізації північнокорейського диктатора на міжнародній арені. З Путіним Трамп теж зустрічався двічі. Їхні переговори в Гельсінкі 2018 року обернулися для Трампа справжнім скандалом, коли він поставив слова Путіна вище за дані американської розвідки. Після інавгурації 20 січня 2025 року Трамп може знову особисто зустрітися з Путіним. Проте навряд чи це принесе якісь результати. Ба більше, продемонструє слабкість американського президента. Але це не заважає його команді та ЗМІ спекулювати на тому, як він бачить дипломатичне врегулювання війни Росії проти України.
У цьому матеріалі ТСН.ua зібрав всю актуальну інформацію на даний момент.
У липневому інтерв'ю для WELT Documentary Річард Гренелл, колишній посол США в Німеччині та кандидат на посаду спецпредставника Трампа для врегулювання конфлікту між Росією та Україною, заявив, що якщо ви прагнете зрозуміти, якою буде американська політика за Трампа, варто звернути увагу на його перший термін. За його словами, вона залишиться незмінною, за винятком того, що Трамп тепер формує свою команду, орієнтуючись на абсолютну лояльність. Однак це не гарантує, що всі призначені особи залишаться на своїх посадах до завершення президентського терміну Трампа у 2028 році.
Ба більше, залишаючись бізнесменом, обраний 47-й президент США не хоче сильно підсилювати жодну з команд. За інформацією The New York Times, зараз в оточенні Трампа їх щонайменше три. Наприклад, днями американські ЗМІ писали, що одразу ж після своєї інавгурації Трамп підпише указ про заборону трансгендерам служити в армії. Це рішення підтримує й номінований на міністра оборони ведучий Fox News Піт Гегсет. Але з іншого боку, на міністра фінансів Трамп висунув Скотта Бессента - відкритого гея, мільярдера й інвестора, який тривалий час працював на спонсора Демократичної партії Джорджа Сороса.
Чим ще цікава кандидатура Скотта Бессента? Пори погрози Трампа запровадити 60% мита на весь китайський імпорт, а на товари з ЄС - ледь не 100-200%, насправді все відбуватиметься послідовно, адже різке запровадження високих ввізних мит одразу ж пришвидшить інфляцію, а саме зростання споживчих цін за президентства Байдена було одним з головних чинників голосування американців за Трампа й республіканців. І після того, як сам Бессент заявив, що впроваджувати ввізні мита потрібно поступово, Трамп у соцмережах дописав, що спершу планує запровадити 10% тариф на китайський експорт і 25% - на товари з Канади та Мексики.
"Ці тарифи діятимуть до тих пір, поки наркотичні речовини, такі як фентаніл, а також всі нелегальні мігранти не зупинять свою активність на території нашої країни", - зазначив Трамп у своєму дописі на платформі Truth Social. Він проігнорував застереження про те, що додаткові мита можуть негативно вплинути на американських виробників автомобілів, таких як General Motors, а також призвести до зростання цін на пікапи в США.
Отже, як ми спостерігаємо, основні передвиборчі заяви та обіцянки Трампа зазнають змін. Вже не буде моментального введення 60% мита на весь імпорт з Китаю. Аналогічні корективи можна очікувати й на міжнародній арені. Ведення переговорів з Північною Кореєю, яка нещодавно стала стратегічним союзником Росії та отримує ще більше підтримки від Китаю, буде значно ускладнене. А що ж може запропонувати Трамп Кім Чен Ину, чого не можуть надати Путін і Сі Цзіньпін? Під час першого терміну Трампа Кім Чен Ин не виконав жодних домовленостей.
Зараз, коли КНДР отримує від Росії нафту, продовольство, військові й, можливо, ядерні технології, в Адміністрації Трампа не так уже й багато важелів тиску на Пхеньян. До того ж нещодавно американські аналітики встановили, що Північна Корея розширює завод з виробництва ракет, які Росія використовує для обстрілів України. Це також підвищує ризик виникнення конфлікту на Корейському півострові.
Те ж саме можна сказати і про прагнення Трампа швидко укласти угоду з Путіним щодо замороження конфлікту Росії з Україною. Незалежно від того, які сигнали можуть надсилати радники обраного 47-го президента, пропонуючи компроміс у питанні України в обмін на припинення "дружби" з Китаєм і Іраном, реалізувати це буде вкрай важко. З огляду на те, що Кремль наразі має перевагу на полі бою, навряд чи він погодиться на зупинку бойових дій, адже у нього ще залишається щонайменше рік, поки запаси радянської зброї не вичерпаються і не почнуться серйозні економічні труднощі.
До того ж відмови від вступу України до НАТО та фактичної згоди на російську окупацію українських територій, про що неодноразово говорив віцепрезидент Трампа Джей Ді Венс та інші члени команди обраного президента США, Путіну замало. Нагадаємо, що восени 2022 року він незаконно записав чотири українські області в їхніх адмінмежах (які ЗС РФ не контролюють - ред.) до конституції РФ. А ще Путін постійно наполягає на так званих стамбульських домовленостях як передумові початку будь-яких переговорів, які також передбачають суттєве скорочення ЗСУ, статус російської мови в Україні тощо, тобто виходять далеко за межі публічних пропозицій команди Трампа.
Зараз у західних медіа та коментарях західних аналітиків і військових експертів ширяться доволі песимістичні оцінки стану української оборони на фронті. У звіті Королівського інституту об'єднаних сил (RUSI) зазначається, що навіть дозвіл завдавати глибших ударів по Росії західною далекобійною зброєю не змінює важке становище Сил оборони України, яким бракує живої сили - піхоти. Тому, на думку аналітиків, Україні буде важко втримати всю довжину фронту. CNN у своєму репортажі, посилаючись на оборонців Покровська, також пише про "критичну ситуацію з нестачею піхоти, щоб битися і протриматися, поки безпілотники виконають свою роботу, тому ворог неконтрольовано проникає до вразливих зон".
У програмі Fox News Sunday Майк Волтц, який є кандидатом Трампа на пост радника з національної безпеки та конгресменом з Флориди, висловив думку про те, що Трамп глибоко стурбований наростанням військових дій. Він також зазначив, що рішення адміністрації Байдена надати Україні протипіхотні міни з метою уповільнення наступу російських сухопутних військ на Донбасі нагадує про окопну війну, характерну для Першої світової. Водночас військові аналітики та експерти підкреслюють, що конфлікт між Росією та Україною вже давно набув рис, властивих окопним війнам, які можна порівняти з подіями Першої та Другої світових війн.
"Це просто неймовірний хаос серед людей і персоналу на цій лінії фронту. Трамп вкрай занепокоєний насильством, яке там триває, і знову ставить питання: 'Як відновити стабільність та забезпечити мир?'. Ми повинні довести цю ситуацію до розумного завершення. Нам необхідно відновити стабільність, мир і запобігти ескалації, а не реагувати на неї", – підкреслив Майк Волтц.
Трамп постійно наголошував, що завершить війну між Росією та Україною протягом 24 годин до своєї інавгурації 20 січня 2025 року, проте ніколи не розкривав деталі своїх планів. Водночас у його команді зростає занепокоєння щодо неможливості припинення військової допомоги Україні та ведення мирних переговорів з Росією. Як зазначає видання Politico, хоча Трамп і стверджує, що прагне до завершення конфлікту, він не планує відмовляти Україні у постачанні зброї, оскільки має в цьому свої особисті інтереси.
"Незважаючи на моє бажання вірити, що ми можемо налагодити діалог з тираном, мені здається, що ми ілюзіюємо. Ви дійсно думаєте, що цей тиран зупиниться, якщо ми запропонуємо йому частину незалежної території? Мені хотілося б стверджувати, що існує простий вихід, але, на жаль, його немає," - зазначив сенатор Майк Раундз на Міжнародному безпековому форумі в Галіфаксі (Канада).
Попередній досвід взаємодії Трампа з Путіним має бути нагадуванням про те, що будь-які спроби діалогу чи поступливості з боку США можуть бути витлумачені Кремлем як ознака слабкості. Саме з цієї причини Путін підвищує градус напруженості, погрожуючи ймовірністю використання ядерної зброї та запуском нової балістичної ракети середньої дальності, відомої як "Орешник" або "Кедр", за версією ГУР Міноборони України. У Кремлі це сприймається як своєрідне "запрошення" Трампу вести переговори, але вже на умовах Росії.
Згідно з інформацією, опублікованою в The Washington Post, існує ймовірність, що після інавгурації 20 січня 2025 року Трамп може зупинити військову та фінансову підтримку України, а також допустити вступ Північної Кореї у конфлікт на стороні Росії. Ці фактори спонукали адміністрацію Байдена надати Збройним силам України дозвіл на використання західних далекобійних ракет для ударів по території Росії, а також розпочати постачання протипіхотних мін, які можуть зупинити просування ворожих сил у Донбасі. Однак варто зазначити, що такі кроки також підсилюють позиції Трампа та його команди в майбутніх переговорах з Росією. Крім того, нові санкції проти 50 російських банків, включаючи "Газпромбанк", спричинили найбільше падіння курсу рубля з березня 2022 року.
Нещодавно, за інформацією Politico, Джо Байден звернувся до Конгресу з проханням виділити додаткові $24 мільярди на військову підтримку України та для заміни американського озброєння, яке було надано Збройним силам України. Цю ініціативу вже розкритикував мільярдер Ілон Маск, власник SpaceX, який наразі має значний вплив на Дональда Трампа. Однак навряд чи він займатиметься зовнішньою політикою, оскільки буде очолювати департамент з питань урядової ефективності. Водночас, він не є частиною урядової структури, а всі його рішення потребують затвердження Конгресу, що виглядає маловірогідним.
Експерти застерігають від поспішних висновків. Важливо зрозуміти, хто саме в адміністрації Трампа братиме на себе відповідальність за формування політики щодо Росії, взаємодію з Москвою, а також чи зможуть ці особи протистояти новообраному 47-му президенту США у випадку розбіжностей у поглядах. Адже вже під час його першого терміна радники з національної безпеки, такі як Герберт Макмастер і Джон Болтон, мали конфлікти з ним. Окрім того, відомо, що Трамп схильний запам'ятовувати думки тих, хто востаннє відвідав його кабінет. Отже, ключову роль у формуванні його позиції щодо Росії та України відіграватимуть ті, хто має близькі стосунки з ним і здатен вплинути на його рішення.
