САУ "Богдана" на борту літака, неподалік - російські військові. Яким чином українські виробники озброєння продемонстрували свої можливості на виставці в Ер-Ріяді?

У столиці Саудівської Аравії, Ер-Ріяді, що знаходиться в центрі пустельних просторів, транспортні літаки протягом кількох тижнів доставляють військову техніку з усіх континентів. Делегації майже ста країн готуються до однієї з найзначніших військових виставок у світі - World Defence Show 2026. Серед численних стягів країн-учасниць, що прикрашають вхід, можна побачити і український.

За ці кілька днів військові та виробники з усього світу побачили українську САУ "Богдана". Безпілотник PD-2 виконав демонстраційний політ над Ер-Ріядом. Українські стенди з бронетехнікою, дронами, наземними роботами та навіть турнікетами побачила вся світова оборонна індустрія.

Були на цій виставці і росіяни. За іронією долі, стенд "Рособоронекспорту" розмістили лише за 50 метрів від української "Богдани". Часто українські виробники на своїх стендах демонструють знищення російської техніки, яку окупанти презентують в іншому кінці павільйону. Так само роблять і росіяни.

Виставка в Саудівській Аравії стала важливою віхою для української оборонної промисловості, підтверджуючи готовність наших компаній презентувати свої можливості на міжнародній арені. Одночасно з цією подією уряд розпочав перші кроки в напрямку легалізації експорту військової продукції та інтеграції в світовий ринок озброєнь, хоча до досягнення конкретних результатів ще попереду довгий шлях.

Кореспондентка видання "Оборонна Справа" відвідала World Defence Show 2026, що проходив у Саудівській Аравії. У цьому матеріалі ми розглянемо, яку зброю представляла Україна на міжнародній арені, які питання цікавлять іноземних гостей, а також з'ясуємо проблеми, з якими стикається українська делегація на таких заходах. Крім того, обговоримо, чому нашим виробникам озброєнь важливо брати участь у виставках, незважаючи на обмеження на експорт військової продукції.

Щороку в різних куточках планети відбуваються численні виставки озброєння, які можна порівняти з гран-прі Формули-1, що проводяться за встановленим графіком у різних країнах. Оборонні компанії та цілі держави інвестують значні кошти в свою участь у цих заходах. Лише транспортування військової техніки в інші регіони може обійтися в сотні тисяч доларів. Яка ж мета всього цього?

По-перше, це має значення для іміджу країни. Торгівля зброєю є інструментом політичного впливу. Угоди на цьому ринку укладаються на тривалі терміни, закріплюючи стратегічне партнерство між державами. У певних випадках це може слугувати способом впливу на іншу країну, виступаючи в ролі "донору безпеки". Саме тому уряди, які мають великі геополітичні амбіції або стикаються з міжнародними викликами, зацікавлені в інвестуванні в організацію таких виставок та просуванні своїх оборонних компаній на них.

По-друге, це суто ділова історія. Директор Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Гончаров пояснив "Оборонці", що справа у специфіці ринку.

Оборонний бізнес - це продаж дорогого, технологічного і дуже сенситивного товару іншим державам, тож з цим пов'язано багато ризиків: війна, накладення ембарго, зміна влади, викрадення технологій, ризик натрапити на афериста, ненадійного підрядника або ж "посередника" з ворожої країни.

Саме з цієї причини, як зазначає Гончаров, у секторі оборонної промисловості важливу роль відіграють особисті стосунки та зв’язки. Виробники озброєння та військові фахівці зустрічаються на різних виставках, обмінюються новинами та досвідом, демонструють нові технології і шукають можливості для подальшої співпраці. Спочатку їхня взаємодія може мати невеликі масштаби, але з часом вона розвивається у великі проекти.

Це не лише питання збуту озброєння. Багато компаній на виставках відшукали постачальників технологій для своїх виробів. Наприклад, на спеціалізованій виставці дронів UMEX 2026 у Абу-Дабі українські виробники шукали елементи для своїх безпілотників, щоб вдосконалити продукцію для Збройних сил.

Цікаво, що компанії прагнуть доставити свою зброю безпосередньо, навіть якщо йдеться про 28-тонну артилерійську установку. Гончаров пояснює це тим, що зацікавити потенційного партнера або покупця тільки відео чи макетом є досить складним завданням. Військову техніку повинні оглянути фахівці, щоб оцінити інженерні рішення та наявність усіх необхідних систем. Це, безумовно, найефективніший спосіб справити враження.

Окремим треком йде співпраця на рівні асоціацій - великих національних об'єднань виробників. Вони знайомляться, підписують рамкові угоди та згодом можуть стати містком для співпраці між компаніями з різних країн.

В Україні колись існувала значна регіональна виставка під назвою "Зброя та безпека". Проте, з початком повномасштабного вторгнення, її проведення припинили. Наразі цю нішу займають заходи державного кластеру Brave1. Ці події організовуються з посиленими заходами безпеки: в містах, де вони відбуваються, діє контррозвідка, місце проведення залишається в таємниці до останньої миті, а повітряний простір активно контролюється системами ППО.

Переваги участі України в міжнародних виставках є беззаперечними, навіть якщо мета полягає лише в демонстрації продукції без безпосереднього продажу. Це можливість знайти нових партнерів, підвищити імідж вітчизняної оборонної промисловості, а також встановити довгострокові зв'язки з потенційними клієнтами на глобальному ринку. Лише репутації української зброї на полі бою недостатньо для налагодження партнерських відносин і підписання угод.

Завдяки наполегливій участі у виставках, як тільки Україна розпочне експорт озброєнь, вітчизняні виробники зможуть скористатися вже наявною репутацією, налагодженими контактами, підтримкою та іншими важливими елементами для укладення перших контрактів.

World Defence Show 2026 не є першою виставкою, на якій демонструються українські компанії з початку великої війни. Наші оборонні виробники регулярно беруть участь у подібних заходах по всій планеті. Проте існує безліч запитань щодо способу, яким Україна представляє свою оборонну індустрію.

В опитуваннях, проведених "Оборонкою", багато представників індустрії озброєння висловлюють своє незадоволення відсутністю чіткої державної стратегії щодо просування українського оборонно-промислового комплексу. На відміну від Росії, в Україні досі не створено єдиного представництва оборонних компаній на високому рівні, а також немає помітного національного "куточка" на виставках озброєння.

Значну частину адміністративної роботи взяли на себе збройні асоціації, які організовують національні стенди.

В Саудівській Аравії українську делегацію представляла асоціація NAUDI, яка об'єднує значну частину приватного сектора та має тривалий досвід участі в міжнародних виставках. Крім того, на різних заходах можна побачити об'єднання Українська рада зброярів, яке виступає під брендом Zbroya, за підтримки державного концерну "Укроборонпром". Окремо також можуть бути представлені стенди великих українських підприємств і компаній, що займаються спеціальним експортом.

Іншими словами, Україна як країна не надає відвідувачам чіткої і комплексної інформації про свою оборонну промисловість, що негативно впливає на репутацію бренду "made in Ukraine". Це особливо сумно в контексті, коли державі необхідно укріплювати імідж галузі для майбутньої експертизи, пошуку високотехнологічних партнерів та залучення значних інвестицій за моделями співпраці на зразок "данської" та інших.

"Неприйнятно, коли на українському павільйоні, між стендами наших компаній та спеціалізованих експортерів, з'являються експозиції інших країн, як це сталося в ОАЕ з Пакистаном і Узбекистаном (...) Це призводить до розпорошення нашої присутності і втрати цілісності", - зазначив у коментарі для "Оборонці" голова Української ради зброярів Ігор Федірко.

Сама по собі участь приватних асоціацій є позитивною, адже ці організації добре відчувають ринок. Але, ймовірно, Україні треба краще працювати над тим, щоб презентувати вітчизняну оборонку як єдину екосистему, де народжуються інновації різного рівня у реальних запеклих боях, а не поставати у вигляді розрізнених компаній та асоціацій.

"На виставці MSPO у Польщі наші компанії були представлені в різних павільйонах, хоча багато відвідувачів висловлювали бажання побачити єдину 'українську зону', як це зробили інші держави. Спільний стенд не лише забезпечує зручність, але й слугує політичним меседжем. Ми могли б підсилити цей аспект, наприклад, через інформаційну дипломатію", - зазначив у розмові з "Оборонцями" член Консультативної ради акселератора Defence Builder Анатолій Храпчинський.

В Саудівській Аравії Україна продемонструвала різноманітний асортимент озброєння. Особливо запам'яталася відвідувачам вітчизняна самохідна артилерійська установка "Богдана", яка базується на шасі Tatra Force, виготовленому Краматорським заводом важкого верстатобудування. Ця подія стала знаковою, оскільки "Богдана" вперше була транспортувана на таку велику відстань. Для цього довелося відправити 28-тонну установку до Словаччини, використати український літак Ан-124 "Руслан" та доставити її на відкриту експозицію World Defence Show 2026.

Разом із "Богданою" в одному літаку транспортували броньовану машину "Варта-2" та наземний роботизований комплекс Protector від компанії "Українська бронетехніка". На окремому стенді компанія "УкрАрмоТех" продемонструвала вітчизняний аналог "Хаммер" - автомобіль "Десна", а також нову модель Guyrza 03.

Найбільший український виробник дронів, компанія SkyFall, також представила свою продукцію на окремому масштабному стенді. Серед інших експонатів були екрани з відеоматеріалами, що демонструють ураження російської техніки. Глядачам показали легендарні безпілотники Vampire, які російські військові прозвали "Баба Яга", один з найпопулярніших FPV-дронів "Шрайк", а також новий дрон-перехоплювач P1-SUN.

"Цікавляться всі: Німеччина, Франція, США, Індія, Пакистан, Сингапур, Японія та багато інших. Деякі з країн, які звернулися до нас, я навіть не чув раніше. Якби наш експорт був відкритим, чимало з них вже зараз були б готові укладати угоди на визначені невеликі обсяги", - зазначив представник компанії SkyFall у коментарі для "Оборонців".

"Оборонка" провела ексклюзивне велике інтерв'ю з представником компанії на їхньому стенді. Ознайомитися з ним можна за цим посиланням.

Свої системи перехоплення також продемонстрували "Генерал Черешня", "Укрспецсистемс" і System Electronic Export.

"Чи не найбільше цікавляться дронами-перехоплювачами. Українська війна створила нові загрози на сучасному полі бою, тож попитом користуються і засоби протидії цим загрозам", - зазначив Гончаров.

UKRTAC представила українське військове обладнання, тоді як Атлон Авіа продемонструвала розвідувальні безпілотники, які пройшли перевірку в бойових умовах протягом понад десяти років. Компанія UBM показала різноманітні боєприпаси для дронів, а UaDefense виставила свої логістичні безпілотники та безекіпажні катери.

"Мілітарний" писав, що одна з вітчизняних компаній презентувала проєкт зенітно-ракетного комплексу, який має поєднувати різні радари та кілька типів ракет: радянські, іноземні та перспективні українські.

На стенді NAUDI були представлені навіть українські турнікети SICH, які випробувані в численних боях та заточені під різний клімат. Продукт здається достатньо простим, але представники іноземних оборонних відомств та парамедики підходили до стенду та активно ним цікавились. Як розповіла "Оборонці" представниця компанії SICH, деякі з них про турнікет лише чули, але ніколи навіть не тримали в руках.

Вершиною заходу стала демонстрація українського безпілотника PD-2 на відкритому майданчику, який продемонстрував вертикальний зліт та посадку, а також вражаюче пролетів над Ер-Ріядом. Цей флагманський розвідувальний дрон від компанії "Укрспецсистемс" має високі технічні характеристики і призначений для виконання особливо складних завдань.

І це ще не всі українські експонати, які були представлені на виставці.

Проте існувала ще одна держава, яка безумовно виявляла зацікавленість у продукції з України. Йдеться, звичайно, про Російську Федерацію. Делегати країни-агресора періодично звертали увагу на українські експозиції (як, зрештою, і українці на їхні).

Україна і Росія вже не вперше беруть участь в одній виставці, і це часто стає основою для жартів.

"Була цікава історія, коли поряд з нашим стендом в Абу-Дабі стояв стенд російського виробника Zala. А у нас на екранах були кадри знищення їхніх дронів. І коли хтось підходив до росіян, ми підходили поруч і казали "а хочете ми покажемо як ми збиваємо цей дрон", - розповів "Оборонці" представник компанії "Генерал Черешня" Григорій Шверк.

Проте в цілому ситуація є дуже серйозною. Російські військові вбивають українців, тестують нові види озброєнь і торгують зброєю за іноземну валюту, щоб потім мати можливість далі фінансувати конфлікт і розвивати свої виробництва.

Хоча російські виробники суттєво змінили свою орієнтацію на внутрішній ринок і зазнають втрат у глобальному масштабі, експорт, на щастя, не зазнав заборон. Окупант щороку отримує мільярди доларів від продажу військової техніки, і саме для цього він і представляє свою продукцію на виставках.

Російські стенди виглядали значно більшими, яскравішими та більш компактно зібраними в порівнянні з українськими. Кремль активно реалізує стратегічну політику, спрямовану на пропаганду та просування контрактів для своїх виробників зброї. Це не лише про фінансові вигоди від війни, а й про здобуття геополітичного впливу.

А що Україна? Наші зброярі існують в умовах закритого експорту озброєнь з 24 лютого 2022 року. На початку це було виправдано, адже спроможності заводів були обмежені, а всі товари на складах ультимативно відправляли на потреби оборони.

На сьогоднішній день підприємства стикаються з серйозними проблемами, такими як значні недозавантажені потужності та брак ресурсів для розширення виробництва і створення нових товарів. Галузь сподівається, що запуск експорту озброєнь стане підтримкою для українських компаній, що в результаті дозволить їм виробляти більше і покращувати якість продукції для Збройних Сил. Детальніше про цю тему "Оборонка" розповіла в окремій статті.

Зброярі висловлюють занепокоєння, що іноземні фірми просто знімають українські розробки, які були успішно застосовані на полі бою. Деякі самостійно тестують новинки на фронті, інші просто запозичують концепції, а ще хтось займається відвертим промисловим шпіонажем.

Якщо прогулятися павільйонами World Defence Show, можна натрапити на морські дрони з Азербайджану, важкі коптери з Узбекистану, турецькі FPV та британські наземні роботизовані системи. Хоча за своїми характеристиками вони поки що не досягають рівня українських моделей, їхнє вдосконалення – це питання фінансів та часу. Поки світ пристосовується до нових військових тенденцій, Україна поступово втрачає свою конкурентоспроможність.

Президент Зеленський відкрито висловив намір розпочати експорт озброєнь ще у вересні минулого року, проте наразі на практиці реалізується тільки програма з створення українських підприємств за межами країни. Хоча це також є важливим кроком для промисловості, назвати це експортом озброєнь можна лише з великою натяжкою. Реальний продаж зброї, який міг би позитивно вплинути на економіку та забезпечити українські компанії необхідними ресурсами, залишається заблокованим.

Тривалий час це було зумовлено затримкою у формуванні складу МКВТС - міжвідомчої комісії, відповідальної за погодження експортних заявок. Варто зазначити, що під час виставки Зеленський нарешті підписав указ і затвердив склад комісії.

Але формування комісії - це лише перший крок. Експорт зброї під час війни є непростим завданням, адже для цього потрібно створити нормативну базу, яка би дозволяла пріоритезувати потреби української армії та збалансувала всі корупційні ризики.

В наступні місяці стане відомо, чи готова держава побудувати таку складну систему й змусити її працювати. Виставка в Ер-Ріяді показала, що компанії вже на низькому старті.