Санкції, накладені на Росію, спонукають олігархів досліджувати способи, якими Усманов та Фрідман змогли уникнути обмежень з боку Європейського Союзу, повідомляють ЗМІ.
Російські мільярдери аналізують, яким чином олігархи Алішер Усманов та Михайло Фрідман змогли уникнути санкцій Європейського Союзу, використовуючи "шпигунський кейс". Проте, згідно зі звітами ЗМІ, лише небагато осіб із оточення Кремля зможуть скористатися подібними можливостями для обходу європейських обмежень.
Щонайменше двоє бізнесменів планують детально розібрати кейс Фрідмана, сподіваючись використати його у власних юридичних спорах. Про це повідомляє Bloomberg.
В той же час, більшість респондентів Bloomberg не схильні вважати, що рішення Європейського Союзу безпосередньо створює легку можливість для інших олігархів зняти санкції. На їхню думку, виключення Усманова та Фрідмана виникло внаслідок певних обставин, зокрема політичних впливів та юридичних маневрів.
Одним із потенційних механізмів є інвестиційний арбітраж. Російський юрист Сергій Гландін зазначив, що значні арбітражні справи можуть спонукати уряди до переговорів або навіть до перегляду санкцій. Він підкреслив, що, на його думку, "чим вища сума позову, тим швидше може відбутися цей процес".
Кейс Фрідмана може виявитися надзвичайно цікавим для інших підприємців. Мільярдер оскаржує рішення про заморожування своїх активів у Люксембурзі та вимагає приблизно $16 млрд, стверджуючи, що були порушені умови інвестиційного договору. У зв'язку з цими обставинами Люксембург підтримав його виключення з санкційного списку ЄС.
Санкційна стратегія Європейського Союзу під загрозою: які існують ризики?
Ситуація навколо Усманова і Фрідмана набула особливого резонансу, оскільки їх виключення співпало з продовженням санкцій, що охоплюють близько 3000 російських фізичних та юридичних осіб. Як наслідок, для інших учасників списку обмеження були автоматично продовжені на цілих 36 місяців.
Ситуація з Усмановим також мала дипломатичний аспект: Франція активно прагнула його виключення зі списку. Як повідомляло Reuters, позиція французької сторони була зумовлена питаннями національної безпеки та дипломатичним тиском з боку Азербайджану, хоча в Баку заперечували наявність такого впливу.
Для Європейського Союзу це створює загрозу виникнення нових юридичних та політичних намагань тиску з боку бізнесменів, які потрапили під санкції. У разі, якщо інші олігархи вирішать наслідувати приклад Фрідмана через масштабні арбітражні процеси або політичне лобіювання, санкційна політика може стикнутися з додатковими внутрішніми конфліктами серед країн-членів.
Перші кандидати на нові санкції вже названі. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк запропонував ЄС розглянути запровадження обмежень проти Володимира Потаніна та Володимира Лісіна після виключення Усманова і Фрідмана.
Потанін вже підпадає під санкції США та Великої Британії, тоді як Лісін – під обмеження Австралії та Канади. Проте їхні компанії продовжують підтримувати економічні зв'язки з Європою: "Норнікель" здійснює експорт металів до країн ЄС і має активи в Фінляндії, у той час як NLMK володіє заводами в Європі та отримав дозвіл на постачання сталевих слябів до ЄС до вересня 2028 року.
Чи зможуть інші російські мільярдери наслідувати приклад Усманова та Фрідмана, поки що залишається під питанням. Як зазначає Bloomberg, більшість експертів не вважає, що існує швидкий спосіб скористатися цим випадком. Проте, щонайменше двоє з них вже мають намір детально розглянути юридичну тактику Фрідмана.
Раніше Фокус повідомляв про те, як російські мільярдери масово виводять гроші з країни. Кілька найбагатших росіян, зокрема й з оточення кремлівського диктатора Володимира Путіна, за останній рік вивели мільярди доларів за кордон, побоюючись майбутньої економічної кризи в Росії.
Згодом стало відомо, що олігарх Мельниченко окреслив чотири можливі сценарії для Росії після війни в Україні. Під час 60-годинного інтерв’ю журналісти отримали унікальну можливість заглянути у світ кремлівського оточення, яке дотримується принципу: "заради прибутку, але без втручання у політику".
