"Безперешкодний рух": як громади створюють нову культуру доступності.
Чому важливо розробити комплексні безперешкодні маршрути
На початку року, коли ми разом із 12 пілотними громадами (згодом їх стало вже 15) запустили ініціативу "Рух без бар'єрів", ми чітко усвідомлювали обсяги роботи, що нас чекають. Наша мета полягала в тому, щоб усунути фізичні перешкоди та створити перші зразки безбар'єрних маршрутів, які згодом можна буде адаптувати для всієї країни. На цьому шляху ми зустрічаємо чимало викликів, що вимагають системних перетворень, нестандартних підходів та відкритого діалогу.
Справжня безбар'єрність - це не про окрему доступну будівлю або простір. Якщо до них неможливо дістатися, цінність таких рішень втрачається. Має бути цілісний маршрут, де всі пішохідні шляхи та щонайменше 75% об'єктів на ньому доступні. Якщо у нас є сучасний доступний ЦНАП чи лікарня, але шляху до них нема, ми не можемо говорити про реальну безбар'єрність. У кінцевому результаті, якого прагнемо, людина зможе вільно переміщуватися від точки А до точки Б, використовуючи доступні зупинки, громадський транспорт, інформаційну та тактильну навігацію тощо.
Наша мета чітка і зрозуміла - усунути перешкоди для різних категорій людей. Сьогодні понад 30% населення країни належать до маломобільних груп. Це не лише особи з інвалідністю, яких в Україні більше 3,2 мільйона, а також літні люди, батьки з маленькими дітьми і вагітні жінки. Проте, вигоди від доступного середовища отримують усі члени громади. Це формує культуру поваги, комфорту та інноваційності.
Щодо викликів, громади стикаються з труднощами при плануванні маршрутів у межах старої забудови. Адаптація таких об'єктів до сучасних стандартів часто вимагає пошуку креативних рішень. Проте навіть у ситуаціях з історичними будівлями можна знайти вихід. Наприклад, уряд підтримав пропозицію Міністерства розвитку та Міністерства у справах ветеранів, яка усуває бюрократичні перешкоди для встановлення пандусів та підйомників у пам'ятках культурної спадщини. Важливо також звернути увагу на проблему псевдобезбар'єрності, коли існують формальні "рішення", але вони або не функціонують, або не відповідають реальним потребам людей.
Пілотні громади несуть унікальну відповідальність. Саме на них покладено завдання встановлення нових стандартів доступності, реалізованих у конкретних проектах. Цей досвід та успішні рішення слугуватимуть основою для поширення практик на інші громади по всій території країни.
Якість виконання робіт та ефективний контроль за запровадженими змінами є надзвичайно важливими аспектами. Для забезпечення цього в містах будуть створені спеціалізовані моніторингові групи. До їх складу обов'язково ввійдуть представники Державної інспекції архітектури та містобудування, а також представники громадськості. Це забезпечить дотримання усіх необхідних стандартів, а нові маршрути стануть наочним і дієвим прикладом для інших міст України.
Крім фізичних бар'єрів, важливо також подолати перешкоди в розумінні. Необхідно підкреслити, що питання доступності стає особливо важливим під час війни. Сотні тисяч людей отримали травми й потребують нових умов для пересування та реабілітації. Більше того, тисячі наших громадян евакуюються з прифронтових територій до безпечніших міст і населених пунктів. Значна частина з них потребує саме доступності для успішної адаптації на новому місці. Коли створюються умови для людей, це позитивно впливає на соціальне та економічне життя спільнот і країни в цілому.
Щодня мільйони українців стикаються з бар'єрами, які можна легко подолати. Високі бордюри чи сходи залишаються непомітними для одних, тоді як для інших стають щоденною боротьбою за право бути частиною суспільства. За нашими дослідженнями, лише 22% об'єктів публічного простору в Україні є безбар'єрними, що є вкрай недостатнім. Проте, завдяки досвіду громад, який відповідає на потреби людей, формується державна політика. Міністерство розвитку громад та територій створило чіткі принципи планування безбар'єрних транспортних і пішохідних маршрутів, які були затверджені урядом у серпні. Окрім того, ми запровадили цифровий моніторинг доступності. Інтерактивна карта ЛУН, на якій вже позначено понад 55 тисяч об'єктів, дозволяє кожному бачити реальний стан безбар'єрності та стежити за прогресом у режимі реального часу.
Безперешкодний доступ є важливим свідченням цивілізованого суспільства, поваги до особистості та ознакою того, що громада піклується про своїх громадян. Зміни на краще вже відбуваються. Ось кілька конкретних прикладів з пілотних громад, які демонструють позитивні результати.
Після завершення роботи над ділянкою маршруту на перетині проспектів Дмитра Яворницького та Науки в Дніпрі, було встановлено нове зручне покриття, знижені бордюри та тактильні елементи. Дніпрянка Ольга Волкова поділилася своїми враженнями: раніше тут були 20-сантиметрові бордюри з нерівного каменю, які створювали чималі незручності, але тепер ситуація значно покращилася.
У Кропивницькому з'явився оновлений тротуар на вулиці Великій Перспективній. І тут варто почути враження Нани Джинчарадзе, мами чотирирічної Кіри, дитини з ДЦП: "Наша донечка ходить відносно недавно й ще не дуже впевнено. Такі рівні доріжки їй дуже подобаються. Кірі набагато зручніше ними ходити, а ми можемо її відпустити, бо немає бордюрів чи ям. Раніше вона часто падала й після цього навіть боялася ходити".
У Вінниці, в типовій дев'ятиповерхівці на вулиці Зулінського, впровадили інноваційне рішення: ліфт з двома виходами — один з під'їзду, а інший — з двору на рівні тротуару. Тепер Олексій Юрчалов, ветеран, який пересувається на інвалідному візку, має можливість самостійно виходити з будинку та повертатися до своєї квартири. Раніше для цього потрібна була допомога двох людей. Крім того, від будинку прокладено безбар'єрну пішохідну доріжку до зупинки громадського транспорту, що робить пересування ще зручнішим.
У селищі Опішні, де раніше не було пішохідної мережі на низці ділянок, тепер збудовані нові зручні тротуари для всіх. Тут також бачимо, як до ініціативи активно долучилися й місцеві підприємці, оновивши вхідні групи та зробивши доступні підходи до своїх закладів.
Основне, що відбувається – це те, що громади відмовляються від підходу до вирішення проблем окремими випадками та починають формувати системні безперешкодні маршрути. Наразі в рамках проєкту беруть участь 13 міст і 2 селища в пілотному режимі. Однак вже більше 700 громад підготували свої власні пропозиції щодо маршрутів. Наша мета полягає в тому, щоб у майбутньому людям не потрібно було планувати свої подорожі, враховуючи наявні бар'єри. Вони повинні мати можливість просто обирати, "куди я хочу йти", а не "куди я можу дістатися".
