"Розумні" санкції: Захід завдасть удару по фінансам Кремля паралельно з наступами України, - CNN
Захід розробляє нові "інтелектуальні" санкції та активізує заморожені активи для того, щоб знизити потужність військової машини Росії.
Через три з половиною роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли бойові дії зайшли в глухий кут, а мирний процес під егідою США зупинився, союзники Києва знову заговорили про відновлення економічного тиску на Москву. Мета -- зробити війну настільки дорогою, щоб Кремль був змушений змінити курс, пише CNN.
Незважаючи на 18 пакетів санкцій з боку Європейського Союзу та численні заходи з боку США, Великої Британії та інших країн, економіка Росії все ще функціонує. Однак ознаки її слабкості стають дедалі очевиднішими: темпи зростання знизилися до 1%, інфляція досягла 7%, а основна процентна ставка залишається на вкрай високому рівні 17%.
Кремль стикається з падінням доходів від нафти і газу, в той час як бюджетний дефіцит продовжує збільшуватися. Незважаючи на це, Росія має намір зберегти військові витрати на рівні, вчетверо перевищуючому довоєнний, компенсуючи це підвищенням податку на додану вартість з 20% до 22%.
"Це рішення показує, що Кремль готується до тривалого конфлікту", -- пояснює Александра Прокопенко з Центру Карнегі.
Експерти переконані: настав час не просто "більше санкцій", а розумніших.
Тімоті Еш із Chatham House пропонує запровадити 20-30% "вторинний тариф" на російський експорт -- а отримані кошти спрямовувати на підтримку України.
Європейський Союз, у свою чергу, вивчає можливість надання Києву кредиту в розмірі 140 мільярдів євро, який може бути профінансований за рахунок заморожених активів Росії. "Це стало б потужним сигналом для Москви, що Україна має фінансову підтримку і готова до тривалої боротьби", — зазначає Еш.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц наголосив: "Москва розпочне переговори лише в тому випадку, якщо усвідомить, що Україна демонструє вищу витривалість".
Інший експерт, Олександр Коляндр з Центру європейського політичного аналізу, висловлює альтернативну думку: він вважає за доцільне стимулювати еміграцію висококваліфікованих спеціалістів з Росії. На його думку, це лише загострить проблему нестачі робочої сили і додасть нових викликів для російської економіки.
Незважаючи на всі західні санкції, Росія продовжує впроваджувати іноземні елементи у свою військову техніку. Президент Володимир Зеленський не раз підкреслював: "Після чотирьох років конфлікту дивно чути, що хтось досі не розуміє, як зупинити постачання важливих комплектуючих".
Експерти стверджують, що найбільшим ударом по економіці Росії виявились не санкції, а атаки українських безпілотників. За інформацією агентства Siala, удари по нафтопереробних заводах призвели до виходу з ладу приблизно 38% російських виробничих потужностей, що викликало дефіцит пального та зниження доходів від експорту.
"Українські дрони - це своєрідний подвійний ефект: вони викликають безлад у самій Росії та водночас знижують її валютні доходи," - зазначає Тімоті Еш.
Саме ці удари, а не нові пакети санкцій, можуть стати для Москви найболючішими. Минулого тижня Володимир Путін визнав, що поставки Україні американських ракет "Томагавк" "зруйнують відносини між США та Росією".
Україна здійснила ряд ефективних атак на російські нафтопереробні заводи, що призвело до бензинової кризи в Росії і суттєво знизило доходи з важливого сектору її економіки. Аналітики вважають, що якщо ці удари триватимуть, російському уряду доведеться приймати рішення між фінансуванням військових дій і задоволенням інших потреб.
Експерти вважають, що економічна криза може завдати серйозних ударів по російській економіці швидше, ніж просування її військ на фронті. У той же час, атаки на російські нафтопереробні заводи тривають і поширюються, досягнувши нового рівня – було вражено Антипінський НПЗ, що розташований у Західному Сибіру, за дві тисячі кілометрів від кордону з Україною.
