Перспективи військових стратегій Росії у Балтійському регіоні.
У той час як європейські політики ведуть дискусії про можливість конфлікту з Росією, російські аналітики вже займаються підготовкою матеріалів, що аналізують стратегії і плани щодо майбутнього протистояння з Європою. Зокрема, в спеціалізованому журналі Міністерства закордонних справ Росії була опублікована стаття Миколи Межевича, провідного наукового співробітника Інституту Європи РАН, яка має назву "Балтика: гарантії небезпеки". У ній пропонується розглядати Балтійський регіон як "можливий театр військових дій".
Росія сприймає Балтійський регіон як "сіру територію" у випадку можливого збройного протистояння з Європою.
В загальному, у статті підкреслюється, що "супротивник" (так автор статті відкрито ідентифікує балтійські держави) створює так звану "сіру зону", яка слугує територією для "асиметричних конфліктів, де одна зі сторін значно поступається іншій за кількістю та якістю озброєння". У цій зоні проведення активних бойових дій є вкрай ризикованим (наприклад, через загрозу ураження великих міст), що робить її небезпечною не лише для військових, але й для проксі-конфліктів. Тому в таких умовах особливе значення набувають "пропаганда, активна розвідка, перехід до терористичних дій та використання цивільних об'єктів у військових цілях".
Росія сприймає Балтійський регіон як "сіру територію" у випадку можливого збройного протистояння з Європою.
В загальному, у статті підкреслюється, що "супротивник" (так автор статті відкрито ідентифікує балтійські держави) створює так звану "сіру зону", яка слугує територією для "асиметричних конфліктів, де одна зі сторін значно поступається іншій за кількістю та якістю озброєння". У цій зоні проведення активних бойових дій є вкрай ризикованим (наприклад, через загрозу ураження великих міст), що робить її небезпечною не лише для військових, але й для проксі-конфліктів. Тому в таких умовах особливе значення набувають "пропаганда, активна розвідка, перехід до терористичних дій та використання цивільних об'єктів у військових цілях".
Навіть за часів СРСР і ОВД військовий успіх на Півночі Європи не був гарантований
У той же час російський аналітик визнає, що для Росії буде надзвичайно важко встановити військовий коридор у Північне море через Балтику. Він згадує про плани оперативного розгортання Балтійського флоту СРСР у контексті нейтрального статусу Фінляндії та Швеції, де передбачалася підтримка з боку військових сил НДР і Польщі, які були союзниками СРСР в рамках Варшавського договору. Навіть тоді завдання виходу на оперативний простір Північного моря було вкрай складним, а в сучасних умовах це виглядає ще більш проблематично. Практично все Балтійське узбережжя контрольоване країнами НАТО (Фінляндія, Швеція, Німеччина, Данія, Польща та Балтійські держави), за винятком деяких невеликих територій у Калінінградській та Ленінградській областях Росії. Тому цілком обґрунтовано стверджувати, що для РФ "ситуація в Балтійських країнах, Німеччині, Польщі та Північній Європі стала незворотною" — ймовірність приходу проросійських політичних сил у цих державах є мінімальною. Більше того, країни Північної Європи активно розвивають співпрацю в сфері безпеки та оборони з Великою Британією та Німеччиною, переслідуючи "стратегічну мету створення військових, політичних та економічних загроз для Росії та Білорусі".
Відновлення військової присутності на острові Готланд є серйозним викликом для збройних сил Росії в Балтійському регіоні.
Крім того, російського аналітика дуже турбує процес ремілітаризації шведського острова Готланд, що, завдяки своєму географічному положенню, має важливе стратегічне значення в Балтійському морі.
При цьому Межевич намагається погрожувати військовою силою щодо острова, зазначаючи "припущення шведів про те, що ми самі не помітимо свій досвід під назвою "острів Зміїний", щонайменше дивне". Однак російський аналітик абсолютно забуває, що Готланд має площу майже в 3 тисячі км2 і населення близько 60 тисяч, на відміну від Зміїного, на якому ледве можна розмістити роту прикордонників. Ще за часів Холодної війни Готланд мав військову інфраструктуру, фортифікації й склади для розміщення підрозділів авіації, ППО, РЕБ, берегової артилерії та ракетних установок, гавані і якірні стоянки для підрозділів флоту, а також можливості для базування на острові не менше двох боєздатних бригад, включаючи одну танкову.
В умовах повної домінації флотів і авіації країн НАТО будь-які спроби Росії захопити Готланд будуть абсолютно приречені на провал. До російського вторгнення в Україну шведський острів майже не мав військового гарнізону, але агресивна політика Кремля призвела термінового вступу Швеції до НАТО і ремілітаризації Готланду. При цьому потрібно нагадати російському експерту, що навіть контроль над маленьким українським островом Зміїний був втрачений всередині 2022 року, а спроби повернути його коштували росіянам величезних втрат (декілька гелікоптерів, надводних кораблів і сотні бійців морської піхоти та інших спецпідрозділів).
Підготовка до оборони сухопутних кордонів з Росією має залишатись пріоритетом для Північної Європи
Також російський автор ставить під сумнів плани Фінляндії та країн Балтії повністю замінувати кордони з Росією та підготувати там укріплення, вважаючи ще це буде занадто дорого коштувати, однак із досвіду російсько-української війни можна сказати, що ніхто не буде жалкувати фінанси й ресурси на оборону. Далі Межевич намагається глузувати з особливостей ландшафту потенційного театру бойових дій: "як мінувати голий граніт, болота, озера, взагалі-то, ніхто не знає", однак забуває, що мінувати болота немає сенсу - там все рівне не пройде ані військова техніка, ані піхота. Навіть прохід через болота чи озера спеціально навчених диверсійних груп можна зафіксувати за допомогою безпілотників, після чого легко знищити хоч артилерією, хоч тими ж дронами чи іншими засобами ураження. Принаймні досвід радянсько-фінської війни 1939-40 років знову забувається в Росії, адже тоді природні й температурні умови включно із заздалегідь підготовленою лінією "Маннергейма" зіграли визначальну роль в шалених втратах радянської армії.
Але слід віддати належне російському, у висновках він не прогнозує легкої війни на півночі Європи, більше того навіть приховано попереджає пре небезпеку такого сценарію, закликаючи надати перевагу гібридному сценарію протидії. "Географічне становище та комплекс історичних наративів змушують нас та наших супротивників розглядати східну частину Балтійського моря як потенційний театр військових дій, можливо, в класичному, а скоріше за все - в "сіром" форматі". Тому в разі належної підготовки оборони Північної Європи як в рамках альянсу НАТО, так і на рівні окремих, Росія зустрінеться з вельми складними обставинами, які зроблять спробу агресії на в цьому регіоні вкрай складною і майже приреченою на провал.
