Російські безпілотники та літаки все частіше можна помітити у повітряному просторі НАТО: яку саме «кнопку» натискає Путін?
Як Європа реагує на загрози з боку російських дронів та провокацій Кремля.
Закриті аеропорти, повітряні тривоги у Польщі та країнах Балтії, заяви політиків. Російські дрони і літаки дедалі частіше з'являються в небі над Європою. Москва випробовує на міцність ЄС та НАТО. Чи здатні європейські столиці зламати цей сценарій і чи не забракне рішучості не лише говорити, а й діяти?
Російські дрони та літаки в повітряному просторі Європи.
У Європі все частіше фіксують російські дрони та літаки. У Польщі вони порушують повітряний простір, в Естонії спостерігаються МіГи, а над Балтійським морем пролітають біля німецького фрегата. У Норвегії та Данії невідомі безпілотники призводять до зупинки роботи аеропортів, а також активізуються поблизу баз НАТО. Їх помічали і над військовими об'єктами у Франції.
"Оглядаючи події останніх днів, можна помітити, що Росія здійснила масштабну атаку на європейські країни. Це стосується не лише авіаційних ударів та використання безпілотників, але й проблем у сфері кібербезпеки та нападів на різні інфраструктурні системи, зокрема в кількох аеропортах. Також відзначено втручання в роботу залізничного транспорту. Ця агресія має досить серйозний характер. Більш того, подібні атаки, що включають різноманітні методи, не спостерігалися останніми роками. Можливо, це одна з найзначніших атак за останні десять років," - підкреслив політичний аналітик Олексій Кошель.
Кремль переслідує кілька стратегічних цілей. Це не лише атаки на інфраструктурні об'єкти, а й реалізація психологічної операції. Основна мета полягає в тому, щоб викликати паніку, сприяти розподілу політичних еліт і продемонструвати міжнародному співтовариству так звану "слабкість" Європи.
"Ми вже спостерігаємо певні результати, які стають помітними. Це позначається на місцевих жителях, які починають відчувати занепокоєння та тривогу," - зазначив речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
"Це також сприятиме формуванню ударних угруповань, які можуть ініціювати новий конфлікт, новий етап за межами України. Де саме це відбудеться? Можливо, в одній з європейських держав. Або ж у країні, що була частиною колишнього СРСР. Все дуже ймовірно. Основне - це розширення та масштабування зон конфлікту для Кремля", - прокоментував військовий аналітик Олександр Коваленко.
Відповідь Європи та ставлення НАТО.
Європейські країни демонструють різні підходи до ситуації. Швеція, Польща та держави Балтії готові знищувати дрони та літаки, що порушують їхній повітряний простір. Франція та Німеччина обирають більш обережну тактику, прагнучи уникнути відкритої конфронтації. Фінляндія підкреслює важливість дотримання чітких процедур: спочатку перевірка та попередження, а лише потім – рішення військових авіаційних сил. НАТО поки що обмежується посиленням своєї присутності та проведенням консультацій.
"Відповідь Європейського Союзу залишається досить слабкою. Незважаючи на численні заяви про готовність до збиття ворожих літаків, за весь час ескалації конфлікту, пов'язаного з гіпотетичним та уже очевидним реваншизмом з боку Російської Федерації, лише одна країна наочно продемонструвала готовність до дій – це Туреччина, яка збила російський Су в повітряному просторі на межі з Сирією. Отже, на даний момент, Європа не виглядає готовою до таких рішучих кроків", - підкреслив Коваленко.
Експерти вважають, що безпілотники можуть входити до складу гібридних стратегій Росії в контексті протистояння з НАТО. Кремль застосовує подібні методи для залякування європейських держав, свідчачи про свою спроможність генерувати напругу в цьому регіоні.
"Якщо наші друзі європейці заплющуватимуть очі, робитимуть вигляд, що нічого не сталося, це точно не владнає проблему. Зло, яке не покаране, кратно множиться. І коли посол росії у Франції розповідає про те, що будь-яка спроба атакувати російський літак буде актом проголошення війни, то варто нагадати події 2015 року. Туреччина збила російський літак, який зайшов на пару хвилин у повітряний простір Туреччини. Чим усе це завершилося? Обміном певними дипломатичними нотами, а потім Москва і Анкара повернулися до звичного формату комунікації. Тому погрози російських дипломатів не варто сприймати як серйозні", - нагадав військовий експерт Владислав Селезньов.
Загрози для України
Найбільшою загрозою для Києва є інше. Фахівці попереджають: провокації здатні підірвати підтримку України. Європейці, які бояться війни, можуть почати вимагати від своїх лідерів припинити допомогу. А політики, які залежні від думки виборців, можуть поставити під питання, чи варто захищати українське небо чи своє власне. Кремль цілком усвідомлює, на які важелі впливати.
