Російська мова та молодь: як Україні зберегти майбутні покоління.
На розвиток дітей значний вплив мають родина, соціальні мережі, середовище та - російська пропаганда. Витягнути молодь з цього впливу важко, але існують ефективні методи.
Протягом останнього тижня ми аж двічі жахалися публічним скандалам за участю підлітків, юнаків, що демонстрували прихидьність до російського і зневагу до свого. Боляче дивитися, сумно розуміти, що це не виняткові любителі російської мови чи музики у воюючій одинадцятий рік Україні. Не всі скандалять, але у нас все ще вистачає тих, хто російську мову толерує. А російськомовні наступні покоління - це ж практично гарантія заходу на нове коло протистояння "руского міра" і української ідентичності. Допоки ми підтримуємо російську мову й культуру завжди буде ризик, що через 20, 30 - скільки завгодно років якомусь наступному російському "царю" стрельне в голову, що це - чудовий привід розпочати нове "СВО".
Рідна мова є ключем до виживання в світі, де не можна покладатися на жодного партнера, а лише на сусіда або однодумця. Фахівці вказують на причини, чому російська мова залишається такою стійкою, і як донести до молодого покоління, щоб серед наступних українців однодумців стала впевненістю більшість.
ЗВІДКИ ДІТКИ БЕРУТЬ ПРИКЛАД
Роль соцмереж у житті сучасних підлітків важко переоцінити. Дітей теж, бо хоч соцмережі й мають вікове обмеження для реєстрації (Тікток - від 13 років, Telegram - з 16), та насправді акаунти цього не верифікують і молодші діти спокійно реєструються і потрапляють у неконтрольований вир контенту. Ще у 2022 році ВООЗ провела опитування серед тінейджерів країн Європи, Центральної Азії та Канади і виявила, що дедалі більше школярів мають симптоми залежності від інтернету - 11% проти 7% у 2018-му. "Це викликає гостре занепокоєння щодо впливу цифрових технологій на психічне здоров'я та добробут молодих людей", - зазначили дослідники.
Якщо вплив такий сильний, то гріх ним не скористатися, ймовірно, давно вже подумали росіяни. Того ж таки 2022 року дослідження некомерційної організації Tracking Exposed щодо китайської соціальної платформи TikTok показало, що росіяни застосовують так зване "тіньове просування" контенту. Попри вихід платформи з Росії та заборони російським користувачам публікувати контент, відео все одно зʼявлялися. Тож контенту від російських і російськомовних українських користувачів у соцмережах хоч греблю гати, а діти від них усе більш залежні. Настільки, що добра третина (36%) підлітків постійно контактують із друзями через інтернет (дані ВООЗ) і це для них простіше і комфортніше психологічно, ніж живе спілкування.
Те, що росіяни в соцмережах не байдикують, демонструється постійним закиданням різних наративів на певні аудиторії, говорить Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах. Грають на історичних чи релігійних проблемах, темі ТЦК тощо. Добре видно, наскільки сильно по соцмережах розганяється різного типу контент. "І це показник того, що росіяни в соцмережах працюють. І можуть грати на протестних настроях підлітків", - говорить він. Умовно кажучи, якщо комусь із них не подобається заборона російської у школі, то на зло вчительці і всьому суспільству він дивитиметься російськомовне і сам російською спілкуватиметься.
ЗА СКАРБИ ВІДПОВІДАЄ СІМ'Я
Формування свідомості підлітків - питання комплексне, каже психолог, арт-терапевт та спеціаліст міжнародної благодійної організації SOS Children's Villages Ольга Голубицька. Це такий стан хаосу, що намагається впорядкуватися, тому на них найлегше впливати, зокрема, ворожій пропаганді. "Приклади такого впливу - підпали та інші диверсії із залученням підлітків, - говорить вона. - Ворожа пропаганда їх атакує, бо вони знаходяться в стадії трансформації і їм можна що завгодно підсунути, знаючи як".
Вплив зовнішніх факторів, таких як тренди в соціальних мережах і приклади однолітків, є надзвичайно потужним. Однак він взаємодіє з основними цінностями, які формуються в родині, зазначає Голубицька. Розуміння важливості мови та участі в соціальному житті залежить від того, як батьки ставляться до своїх дітей і які ідеї вони передають про навколишній світ. "Наприклад, коли люди скаржаться на державу (багато хто сприймає її як певну істоту в клітці, що діє незалежно від них) – це впливає на відчуття належності дитини до суспільства та її можливостей у ньому," – пояснює вона. Якщо діти відчувають зацікавленість у справах членів своєї родини (неформально спілкуються з ними), це зазвичай сприяє розвитку їхньої емпатії, завдяки якій вони почуваються частиною суспільства, відчувають єдність з громадою і формують власну ідентичність.
"Коли системи цінностей цієї нема, ти почуваєш, що не впливаєш ні на що і виходить такий собі феномен "какая разніца", - говорить Голубицька. - Підліток не вчиться пов'язувати між собою факти, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки: я слухаю російську музику, розмовляю російською - і це відбивається на ситуації в Україні". А коли йому про це хтось інший скаже, інформація просто відсічеться, відфільтрується як така, що не входить у його картину світу. Ніби то просто зла людина хотіла щось неприємне сказати, та й все. Так і виходить, що нема розуміння позиції у соціумі, ролі мови як ознаки ідентичності. "Немає критичного мислення і здатності обробки інформації - мовляв, транслюєш російську мову, музику - оплачуєш ракету, яка на тебе летить", - пояснює пані Ольга.
Паралельно у підлітків ще й загострене відчуття справедливості, схильність до крайнощів, радикального мислення. І через ці потяги до дослідження світу через крайнощі виховання "в лоб" не працює. І якщо батьки (чи інші вихователі) надто тиснуть, "читають моралі" (ти маєш розуміти, ти повинен те та інше), - мозок підлітка автоматично чинить спротив і примушує діяти інакше, на зло, каже психологиня. "Нав'язати щось неможливо - робитимуть що завгодно, щоб показати свою позицію, яку нібито ніхто не розуміє, - говорить вона. - Тому втрапляють у ризиковані ситуації". А останнім часом ще й скандальні. Бо позиція, яку демонстрували нам юнаки на Контрактовій площі у Києві (гучна російська музика в день удару по Сумах), чи підлітки у дніпровському "Варусі" (влаштували цілу вечірку з тим же супроводом) - це і скандал, і нездорова тенденція.
ЧОМУ ШКІДЛИВЕ МАЄ ТАКИЙ ВЕЛИКИЙ ВПЛИВ
Для підлітків батьки часто не є авторитетом. Натомість, справжніми кумирами можуть стати інфлюенсери, а основною платформою для спілкування та розваг служить Тік-Ток, відзначає Ігор Розкладай. Ця соцмережа є потужним каналом для розповсюдження світових трендів. Якщо якийсь тренд стає популярним у певній країні, він може швидко набути глобального масштабу. "Наприклад, щодо дівчат із Росії, чиї пісні очолювали український чарт Apple Music: їхня мелодія зібрала 991 тисячу лайків і 123,8 мільйона переглядів на YouTube з жовтня 2024 року", — зазначає Розкладай. Діти та навіть дорослі в Україні також затримуються на вірусних відео, що призводить до проникнення російської культури в українське середовище. В той же час, дорослі з більш сформованими переконаннями здатні відфільтровувати контент, який їм не підходить, і не піддаватися на хайп. Вони менш схильні до впливу трендів, ніж підлітки, для яких важливо виділятися і самовиражатися, додає Розкладай.
Російськомовний контент може привертати увагу людей різного віку, часто на підсвідомому рівні. "Люди зазвичай не прагнуть до активної перевірки інформації, - зазначає він. - Якщо якийсь матеріал викликає позитивні емоції або зацікавлення, ти його споживаєш, не замислюючись про автора та джерело". Пан Ігор визнає, що навіть при своїй уважності не раз потрапляв на російськомовний контент. А вже про дітей і говорити не варто.
Проблема перш за все у масовості. Росія - це 140 млн носіїв російської мови. Якщо доплюсувати ще українських носіїв "язика", то всі вони гуртом, зрозуміло, генеруватимуть значно більше російськомовного в соцмережах, ніж українці. І це все має великий шанс потрапляти на око нашим дітям. "В РФ більше грошей на блогерство, на продукування і розвинена ще з 90-х політика просування себе за кордоном. Згадаймо, як у 95-му там було ухвалено закон про підтримку книговидавництва і тоді вони завалили наш ринок якісною і дешевою книжковою продукцією", - говорить пан Ігор. Завдяки нафтодоларам Росія може широко системно просувати себе в інформаційно-культурній сфері.
Додатково варто звернути увагу на специфіку алгоритмів інтернет-платформ. Наприклад, Spotify, популярний сервіс для стримінгу, нарешті, за словами експерта, впровадив функцію "не подобається" для подкастів. "Досить довгий час я отримував рекомендації книг російською, і не міг їх відхилити, що мене дуже дратувало", - ділиться експерт. "Хоча кнопка вже доступна, її ще потрібно натиснути". Це схоже на ситуацію, коли користувачам пропонуються незадовільні сторінки, і важливо не забути дати Фейсбуку сигнал "мені це не цікаво", щоб алгоритми змогли адаптуватися і більше не показували подібний контент.
Пропозиція російськомовного контенту може мати дві основні причини. По-перше, алгоритми можуть визначати спільний регіон, до якого входить Росія. По-друге, система враховує вподобання користувачів. "Те, що цікавить ваших друзів, може бути також привабливим для вас, тому й пропонується, – зазначає експерт з соціальних мереж. – Крім того, блогери можуть штучно збільшувати свої перегляди, щоб потрапити до топів споживання та новин". А друзі, рейтинги та тренди – це те, що має великий вплив на підлітків.
Блогери зазвичай створюють гарну картинку для наслідування, а у підлітка - якраз активна фаза пошуку ідентичності і він має високу тенденцію до наслідування, пояснює психологиня. Часто ця картинка максимально відірвана від життя, примітивно сконструйована, але діти ведуться на цей "успіх". "Тому великий вплив мають. Це не значить, що він 100% зазомбує дітей (хоч ризик високий)", - говорить Голубицька.
ПРОТИДІЯ: ЧЕРЕЗ БЛОГЕРІВ І НЕРОСІЙСЬКОМОВНЕ ДОЗВІЛЛЯ
Мовна гігієна починає свій шлях з дрібниць і залежить від кожного окремого користувача інтернету, зазначає Ігор Розкладай. Для формування україномовного середовища, людям необхідно активно висловлювати незадоволення щодо російської мови та коригувати свої налаштування. Зокрема, важливо, щоб операційна система і браузери були налаштовані на українську мову, оскільки багато сайтів орієнтуються на мову браузера і реагують відповідно. "Якщо ваш браузер або операційна система налаштовані на російську, то сайт відкриється саме російською, а не українською", - пояснює фахівець.
Якби ж так просто було перекрити чи вичистити щось у дитячій голові. Заборонити - це завжди тимчасовий захід, але може спрацювати, вважає Розкладай. Опираючись, скажімо, на людські лінощі. Ось заборонили "Вконтакте", "Одноклассники" - відкрити їх можна, але звичайному користувачу буде ліньки витрачати додаткові зусилля, якщо є альтернативні платформи, пояснює експерт.
Інший підхід полягає в забороні з подальшим заміщенням забороненого контенту. "У нас ніколи не буде такого ж обсягу ресурсів, як у Росії, щоб інвестувати у свої продукти. Тому ми повинні бути більш креативними і шукати способи просування українського, навіть маючи обмежений бюджет", - зазначає Ігор Розкладай. Він впевнений, що українці здатні створювати високоякісний україномовний контент для платформ Youtube, Tiktok та інших соціальних медіа, заповнюючи інформаційний простір. Прикладом цього є успіх українського дубляжу фільмів та мультфільмів, а також запровадження пісенних квот, які відкрили можливості для нових виконавців. "Це був надзвичайно позитивний крок, який сприяв розвитку української музичної індустрії. Подібні ініціативи слід впроваджувати і в інших сферах", - вважає Розкладай.
Наприклад, за його словами, фонд "Відродження" підтримував наших блогерів. І завдяки цьому з'явилися популярні нині Youtube-канали Клятий раціоналіст (351 тис. підписників), Культуртригер (174 тис.), Ragulivna (230 тис.). "З'явився великий пласт каналів, які виробляють україномовний контент, блогерів і це дуже класно", - каже пан Ігор.
Якщо цей підхід ефективний для дорослих, він також може спрацювати з дітьми. Експерт вважає, що було б доцільно фінансувати "Суспільне", яке наразі створює велику кількість контенту для дітей, хоч і не за рахунок державних коштів, а за допомогою донорських внесків.
Де ж знайти достатню кількість "правильних" блогерів, які зможуть зацікавити підлітків і сприяти їхньому формуванню як українців? Як виховати тих, хто зможе переконати оточуючих, що українська культура і все, що з нею пов'язано, є стильним, сучасним і актуальним, а російське - це застаріле? "Необхідна якісна освіта, інвестиції в дітей на всіх етапах розвитку," - вважає Розкладай.
Не існує єдиного рецепту чи інструменту, який би зробив українську мову та культуру модними та популярними, зазначає Остап Українець, письменник і активний популяризатор української мови, культури та історії, ведучий Youtube-каналу "Твоя підпільна гуманітарка". "Для цього потрібна тривала, складна і часто невдячна робота на всіх рівнях — від державного до місцевого, спрямована на створення відповідної інфраструктури та мовного середовища, в якому діти будуть заохочені переходити на українську", — вважає він. На сьогоднішній день, за його словами, багато людей займаються цим приватно. Існують україномовні табори для дітей, куди батьки відправляють своїх дітей саме для спілкування українською мовою. "Ми організовуємо один з таких таборів, але цього все ще недостатньо", — підкреслює Остап Українець. Адже існують також школи та позашкільні заняття, де часто домінують російськомовні тренери. Пан Остап наголошує на необхідності визнання цієї проблеми та об’єднаних зусиль для її вирішення.
Але справа не безнадійна. Андрій Шимановський - блогер, що популяризує українську. "5 років тому, коли я починав знімати блог про українську мову, я отримував чимало коментарів на кшталт "кому це треба?"", - розповідає він у свіжому ролику. Але охочі знайшлися - нині у Андрія вже 840 000 підписників. "Чи стало нині мовне питання менш актуальним? Не знаю, але я мушу продовжувати робити своє і вірити, що наступні покоління не знатимуть російської мови", - говорить Шимановський. 4 роки тому він створив мовний курс, який пройшли близько 25 000 користувачів. Відтоді, каже, отримував багато питань, чи буде продовження. Тож оголосив про початок нового Мовного марафону. "Як і раніше, створимо всі комфортні умови для переходу з російської на українську", - обіцяє блогер.
Необхідні контрасти та відверта комунікація.
Ольга Голубицька зазначає, що коли спілкуватися з підлітками на рівних, а не з позиції авторитету або моралізатора, вони швидше відкриваються для діалогу. Якщо батьки не дотримуються цього підходу або мають проукраїнські переконання, важливу роль відіграють школи, суспільство, гуртки та медіа. "Якщо такі організації проводять заходи, які стимулюють критичне мислення, шанси на успіх значно зростають, незважаючи на домашнє середовище," - підкреслює вона. Ключовим є показати готовність вислухати думки дітей, що спонукає їх до самостійного аналізу.
На жаль, сьогодні ми не маємо ефективної антитези російській пропаганді в суспільстві, зазначає Ольга Голубицька. На початку війни існувала потужна антипропаганда, коли носіння вишиванок і виконання пісні "Ой, у лузі червона калина" стали популярними. "Діти сприймали це дуже позитивно: о, класно! І це стало трендом," - пояснює психологиня. - "Сьогодні нам не вистачає такої ж самої 'вакцини', і в нашій пропаганді українського національного ми трохи відстаємо."
Це не означає, що російська пропаганда зможе повністю заволодіти свідомістю українських підлітків. Вони все ще мають можливість вирватися з цього кола, якщо мати з ними спілкування. Це не є остаточним вирішенням, а не неминуче промивання мізків. "Дуже важливо зберігати надію, адже саме це і є російським наративом - що ми втрачаємо майбутні покоління, і, на жаль, ця ідея діє досить ефективно", - зазначає Голубицька. Проте її досвід свідчить про те, що навіть у найскладніших життєвих умовах діти можуть виявляти патріотизм, незважаючи на погляди (або їх відсутність) своїх батьків. "До нас прийшов один семирічний хлопчик (фактично залишений сам на себе), - розповідає пані Ольга. - І він каже: 'Я навіть своїх батьків навчаю української мови'".
