Російський сектор виробництва кремнію опинився на межі зникнення, згідно з даними розвідки - Новини bigmir)net.
Російська промисловість стикається з серйозною загрозою: внутрішній ринок заповнюється недорогим китайським кремнієм, а місцеві виробники скорочують обсяги виробництва або взагалі припиняють свою діяльність.
Виробництво металевого кремнію в Росії знизилося приблизно на третину, оскільки китайський демпінг витісняє місцевих виробників з їхнього ринку. Це повідомила Служба зовнішньої розвідки України в середу, 26 листопада.
"Металевий кремній в Росії опинився у найглибшій кризі за останні роки: у 2025 році обсяги виробництва скоротилися приблизно на третину. Основною причиною цього є агресивна цінова стратегія Китаю та постійне надвиробництво, що дозволяє Пекіну реалізовувати кремній за демпінговими цінами, фактично витісняючи російських виробників з їхнього внутрішнього ринку", - йдеться в повідомленні.
Відзначається, що найбільший виробник в Росії, АТ Кремній, оголосив про повне припинення своєї діяльності з січня 2026 року. Незважаючи на те, що інший важливий гравець - Кремній-Урал - поки що продовжує виробництво, він стикається із значним недовантаженням. Обидва підприємства вказують на повну вразливість внутрішнього ринку перед китайським імпортом, хоча Кремль офіційно демонструє свої відносини з Пекіном як "всеосяжне партнерство та стратегічну співпрацю".
Водночас ситуацію для РФ погіршує структура російського попиту. Так, у країні металевий кремній переважно споживає кольорова та чорна металургія для виробництва сплавів. На глобальних ринках цей матеріал має значно ширше застосування - передусім в електроніці, виробництві напівпровідників і сонячних панелей. Проте високочисті компоненти для цих галузей Росія майже не виробляє: країна не має необхідних технологій та імпортує більшу частину продукції з Китаю.
"Стратегічний дисбаланс лише підсилює кризу. Китайські підприємства можуть покрити річний попит РФ на металевий кремній менш ніж за три тижні роботи. На цьому тлі інвестори не вбачають сенсу вкладати кошти в модернізацію російських потужностей, які неконкурентоспроможні порівняно з китайським масштабом виробництва та собівартістю", - пояснили у відомстві.
Як наслідок - російська галузь опиняється під системною загрозою: внутрішній ринок заповнює дешевий китайський кремній, власні виробники скорочують або зупиняють діяльність, а уряд, через політичну чутливість відносин із Пекіном, уникає будь-яких протекційних кроків. У СЗРУ відзначили, що такий розклад фактично консервує залежність росії від Китаю як у сировинних, так і в технологічних сегментах виробничого ланцюга.
Як ми вже згадували, бюджет Російської Федерації після двох місяців із профіцитом знову опинився в дефіциті. У жовтні Міністерство фінансів Росії витратило 3,4 трильйона рублів, отримавши при цьому доходи в обсязі 3 трильйони рублів.
