Росія та НАТО: чи варто очікувати ескалації напруженості в Балтійському регіоні?
Європа повинна бути готовою до можливого загострення конфлікту з Росією в Балтійському морі. Гельґе Адріанс з Берлінського фонду науки та політики (SWP) підкреслив в інтерв'ю DW, що спостерігається суттєве збільшення "супроводу російських тіньових танкерів російським флотом у Північному та Балтійському морях". Він зазначив, що "конфлікт з Росією в Балтійському регіоні може загостритися найближчим часом". Експерт в сфері безпеки також звернув увагу на недавні санкції ЄС, які були введені проти російського експорту газу та нафти.
Цю інформацію повідомляє Deutsche Welle.
У той же час Росія активізує свою військову діяльність у Балтійському морі, зокрема у внутрішніх водах Ладозького озера, що розташоване неподалік Санкт-Петербурга, зазначає Адріанс у своєму дослідженні для SWP.
В той же час, з початку року Данія посилила нагляд за так званими тіньовими танкерами, які, як вважається, виконують замовлення з Росії та часто мають непрозору структуру власності.
Так, Данська морська адміністрація (Danish Maritime Authority, DMA) підтвердила DW, що з лютого було перевірено понад 60 нафтових танкерів поблизу данського прибережного міста Скаген. Серед них, ймовірно, були й судна так званого російського тіньового флоту.
Два з них були затримані через "проблеми, пов'язані з безпекою на морі, охороною навколишнього середовища та захистом моряків", зазначили у данському відомстві. "Датське морське відомство докладає більше зусиль для забезпечення дотримання правил танкерами, які стоять на якорі біля Скагена", - йдеться у письмовій відповіді для DW.
Ці дії політично узгоджуються з санкціями Європейського Союзу, спрямованими проти російської сировинної економіки, що підтримує агресивні дії Москви щодо України.
Згідно з міжнародними нормами морського права, країни, розташовані на узбережжі, зобов'язані забезпечувати безперешкодне судноплавство. Як зазначає Крістіан Бюґер з університету Копенгагена в інтерв'ю DW, рівень контролю, який, наприклад, може здійснювати Данія над суднами у своїй виключній економічній зоні, а також можливість їх затримання і заборони подальшого руху, є досить високим.
Він вважається порушеним, "якщо судно не має прапора або, наприклад, якщо вчора судно плавало під прапором Панами, а сьогодні - під прапором Ліберії. Тоді органи влади можуть вважати, що воно фактично не належить жодній державі". А це, своєю чергою, заборонено міжнародним морським правом. Також у разі наявності загрози для довкілля держава може вдаватися до таких заходів контролю.
Таким чином, Данська морська адміністрація вводить обмеження для суден в районі Скагена, зокрема, виходячи з норм безпеки та охорони навколишнього середовища. "Ці заходи є реакцією на переміщення застарілих суден, що транспортують нафту через данські протоки, що підвищує рівень ризику і викликає занепокоєння щодо безпеки на морі, моряків та екології", - підкреслили в адміністрації.
Проте Росія сприймає ці обставини лише як привід. Наприкінці травня Дмитро Пєсков, речник президента РФ Володимира Путіна, підкреслив, що Росія буде захищати судноплавство "усіма дозволеними методами", і в цьому контексті обговорюється можливість залучення сил безпеки на судна за дорученням Росії.
Крістіан Бюґер, дослідник з Копенгагенського університету, висловив занепокоєння щодо загострення ситуації в Балтійському регіоні. Він підкреслив в інтерв'ю DW: "На даний момент обидві сторони намагаються оцінити реакцію одна одної".
Європа повинна "підготуватися до динаміки провокацій з боку Росії, яка відбуватиметься не тільки на морі". "Я вважаю, що ми дедалі частіше спостерігатимемо використання дронів", - припустив Бюґер, який у липні опублікував нове дослідження про міжнародну політику в глобальних океанських регіонах (Politics of Global Ocean Regions).
Данія, наприклад, уже придбала у американського виробника десять так званих вітрильних дронів для морського спостереження. "Це дуже гнучкі платформи, які можна оснастити різними електронними розвідувальними датчиками, а також камерами", - зазначає Бюґер.
Водночас він та його команда дослідників фіксували появу дедалі більшої кількості дронів невідомого походження, припускаючи що вони таки походять з Росії. "Дуже ймовірно, що таких випадків буде ще більше, - сказав Бюґер в інтерв'ю DW. - Можна уявити, що у разі пошкодження дронами вітроелектростанції може статися ескалація". Дослідник з Копенгагена попереджає: "І ми можемо побачити таке, швидше за все, уже цього року".
