Трамп і його вплив: чому Радек Сікорський отримав можливість стати президентом Польщі.

Президентські прагнення Радослава Сікорського завжди були відомі. Проте, справжня можливість здійснити їх з'явилася лише тепер.

Перемога Дональда Трампа справила значний вплив не лише на США, а й на інші держави. Серед них і Польща, яка повільно входить у фазу виборчої кампанії.

В середині наступного року в Польщі планується проведення виборів президента.

За право мати свого представника в головному кріслі країни традиційно зійдуться у політичному двобої два найбільші й найвпливовіші табори (хоча не лише вони) - панівна сила "Громадянська платформа" ("ГП") прем'єр-міністра Дональда Туска та опозиційна "Право і справедливість" ("ПіС") Ярослава Качинського.

Цікаво, що на цей момент жодна з основних політичних сил не висунула свого кандидата на вибори президента.

Так, "ПіС" 15 листопада отримає результати чергової серії соціологічних досліджень щодо потенційних кандидатів від політсили. І як повідомляють, кандидата буде оголошено незабаром після цієї дати (нещодавно "ЄвроПравда" детально аналізувала ймовірних кандидатів у президенти від головної опозиційної партії Польщі).

Проте несподівано інтрига з'явилася на іншому фланзі.

"Партія" визначить претендента на посаду президента під час праймериз, які, ймовірно, пройдуть 23 листопада.

Досі мер Варшави Рафал Тшасковський вважався майже гарантованим кандидатом у президенти від партії влади.

Проте тепер усе стало інакше. Нова глобальна обстановка відкриває можливості для успіху глави МЗС Польщі Радослава Сікорського.

Конкретна дата проведення первинних виборів "Громадянської платформи", у яких братимуть участь також партнери по коаліції ("Зелені", "Польська ініціатива" та "Новочесна"), наразі не була оголошена.

"Праймериз безумовно відбудуться у листопаді. Я просив не вказувати точну дату, хоча найімовірніше це буде 23 листопада, оскільки ці вибори включають кілька партій. Тому необхідно об'єднати членські бази — це своєрідна технічна робота", - зазначив Дональд Туск.

Отже, найімовірніше, саме в цей момент ми дізнаємося, хто стане кандидатом від "Платформи".

А вже незабаром, 9 грудня, політична партія має намір організувати з'їзд у Глівіце, на якому візьме участь офіційно затверджений кандидат.

На даний момент невідомо, хто стане цим кандидатом.

І це при тому, що донедавна найімовірнішим претендентом від цієї політсили вважався мер Варшави Рафал Тшасковський.

Він брав участь у президентських виборах 2020 року, де дійшов до другого туру, але поступився чинному президенту Анджею Дуді з незначним відривом. Цього року, на місцевих виборах, Тшасковський, який знову намагався стати мером Варшави, здобув перемогу вже в першому турі, отримавши близько 60% голосів. Це зміцнило його політичні позиції в партії напередодні президентських виборів.

Однак, президентські амбіції також проявляє міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Варто зазначити, що в 2010 році він брав участь у президентських праймериз, організованих "Громадянською платформою", де змагався з Броніславом Коморовським. Проте саме Коморовський, який на той час був маршалком Сейму, став кандидатом на посаду президента і зрештою зайняв цей пост.

Сікорський підкреслює свою перевагу у вигляді більшого досвіду в області безпекової політики в її широкому контексті, а також має значний досвід роботи на міжнародній арені.

Сікорський - це колишній віце-міністр і міністр національної оборони, а також досвідчений військовий журналіст. Протягом 2007-2014 років, а також з минулого року до сьогодні, він очолює Міністерство закордонних справ.

Безумовно, знання Радослава Сікорського у галузі безпеки та міжнародних відносин можуть стати в нагоді новому президенту держави, на кордонах якої триває конфлікт.

Однак, до нещодавнього часу всі ці переваги підтверджувалися соціологічними даними.

Саме Тшасковський має найбільшу ймовірність здобути перемогу на цих виборах.

Нещодавні дослідження показують, що у другому турі Тшасковський має значну перевагу над основними кандидатами від "ПіС", випереджаючи їх приблизно на 15 відсоткових пунктів. Якщо ж до виборів долучиться Сікорський, Тшасковський також вийде переможцем, але з менш вражаючим відривом — близько 10 пунктів.

А головне, Тшасковський набагато популярніший всередині партії. Тож досі здавалося, що інтриги з вибором кандидата від "Платформи" немає.

Але несподівано все змінилося.

"Чорним лебедем", який суттєво вплинув на хід президентських виборів у Польщі, стала перемога Дональда Трампа.

По-перше, ця перемога укріпила позиції "ПіС".

Адже, якщо Дональд Трамп скористається запрошенням Анджея Дуди й відвідає Польщу навесні, це буде очевидною підмогою для цієї політсили. Не випадково у таборі Ярослава Качинського запанувала ейфорія - так, ніби перемога Трампа автоматично означала перемогу правих у Польщі.

По-друге, невдача Камали Гарріс створила нові обставини для "Платформи", яка, за певними ознаками, більше схилялася до успіху демократів (хоча в цьому таборі це заперечували).

Все більше її політиків починає визнавати, що, можливо, в новій світовій реальності Радослав Сікорський з його міжнародним досвідом був би кращим президентом, аніж Рафал Тшасковський.

Цікаво, що серед усіх польських політиків найтісніші зв'язки з Трампом має президент Анджей Дуда. Нинішньому меру Варшави, скоріш за все, не вдасться досягти подібного успіху.

Однак постає питання: як вчинити з оприлюдненими соціологічними даними, які вказують на те, що Тшасковський є беззаперечним лідером як у межах партії, так і на рівні країни?

Можливо, затримка в оголошенні кандидата та проведенні праймериз має на меті вирішення цієї проблеми. Вкрай важливо швидко переконати членів партії, що саме міністр закордонних справ є найкращим вибором.

Зокрема, як зазначив Сікорський, його кандидатура має шанси на підтримку навіть з боку певної частини виборців теперішньої опозиції. Зокрема, це стосується прихильників ультраправої "Конфедерації", які не виявляють великого бажання підтримувати кандидата від "ПіС".

Однак, якщо Тшасковський потрапить у другий тур, ці виборці можуть обрати його суперника, вважаючи його "меншим злом".

Сікорський сподівається залучити голоси деякої частини виборців "ПіС", адже незалежно від того, хто стане кандидатом від цієї партії, завжди знайдуться ті, хто рішуче не згоден з цим рішенням.

І точно матиме він більшу підтримку серед виборців "Третього шляху" - блоку з двох правих партій, які входять до нинішньої коаліції. Для деяких із цих виборців Тшасковський виглядає занадто ліберальним, на відміну від Сікорського.

Однак, і для керівника МЗС Польщі ситуація також виглядає не зовсім ясною.

ЗМІ вже нагадали про заяви деяких політиків партії Туска (тобто однопартійців Сікорського), в яких вони атакували Дональда Трампа, звинувачуючи його, зокрема, у проросійськості.

Не втримався від таких заяв і Сікорський, в одному зі своїх дописів у соцмережах назвавши ексрезидента США "протофашистом".

Цікаво, що після оголошення переможця на американських виборах Сікорський почав заявляти, що "не раз висловлював похвалу президенту Трампу".

Якщо критичні висловлювання Сікорського ще можна буде замовчати чи спростувати, то для Трампа важливішим може стати той нюанс, що його дружина – Енн Епплбаум, відома американська журналістка та володарка Пулітцерівської премії, яка є також відвертим критиком Дональда Трампа.

Одна з її публікацій має виразну назву "Трамп висловлюється так, як Гітлер, Сталін чи Муссоліні". Сумніватися в тому, що новий президент США зверне увагу на цей захоплюючий факт, не варто.

Перемога Дональда Трампа створила для польських керівників складну ситуацію, оскільки вона значно підвищує ймовірність успіху кандидата від "ПіС".

Тому партії Дональда Туска необхідно визначити кандидата на пост президента, який зможе здобути перемогу в цих виборах, навіть якщо обставини будуть не на його стороні. Водночас, важливо, щоб цей кандидат вмів встановити позитивні стосунки з новим президентом США.

Скоро дізнаємося, який вибір буде зроблений.

Станіслав Желіховський, доктор політичних наук, спеціаліст у сфері міжнародних відносин.