Росія переживає огіркову кризу: економічні труднощі суттєво позначаються на фінансовому становищі громадян.

В Росії спостерігається значне зростання цін на огірки, помідори та інші основні овочі, що миттєво вплинуло на споживчі витрати населення. Це явище вказує не лише на сезонні зміни, а й на серйозніші економічні проблеми в РФ, зокрема на збільшення податкового тиску, інфляційні процеси та загрози для продовольчої безпеки країни.

Про це рощповів член виконавчого комітету Української спілки фінансових аналітиків Віталій Шапран. Фрукти та овочі вже кілька років залишаються найбільш проблемною складовою російського інфляційного кошика.

Саме вони найшвидше реагують на загальноекономічні шоки - податкові зміни, проблеми з логістикою, дефіцит робочої сили та фінансовий тиск на бізнес. 2026 рік не став винятком, за офіційними даними Росстату, які традиційно мають тенденцію прикрашати реальність, лише за період з 1 по 12 січня:

* Вартість огірків зросла на 21,3%.

* помідори на 13,6%;

* картопля на 5,8%.

Такий ціновий стрибок відбувся одночасно з підвищенням ПДВ та інших податків, що створило потужний фіскальний тиск на виробників і торгові мережі. Період традиційних російських свят, який зазвичай супроводжується зростанням споживчого попиту, цього разу перетворився на справжній ціновий шок.

У соціальних мережах росіяни з сарказмом і обуренням зазначали, що огірки з сусідньої області виявилися дорожчими за привезені з-за кордону авокадо. Це виглядає абсурдом для держави, яка протягом багатьох років проголошує свою продовольчу незалежність.

Якщо проаналізувати офіційні дані Росстату в річному контексті, можна побачити, що протягом перших 12 днів 2026 року інфляція в Росії наблизилася до 40%. На думку експерта, хоча цей показник є лише екстраполяцією, він яскраво ілюструє масштаби цінового тиску. Споживачі відзначають, що з початку року ціни на продукти в середньому зросли приблизно на 20%, при цьому:

* скоротився асортимент товарів;

* число продавців зменшилося;

Збільшилася пропорція менш дорогих, але нижчих за якістю товарів.

Шапран наголошує, що логіка подій є цілком закономірною. Підвищення податків автоматично збільшує собівартість продукції, що веде до зростання цін. Водночас Центральний банк РФ не знижує процентні ставки, посилаючись на високу інфляцію. У результаті фіскальна політика штовхає ціни вгору, а бізнес і споживачі опиняються в пастці.

Шапран підкреслює, що звичайною відповіддю російських урядових структур на підвищення цін є адміністративний тиск. Як тільки ціна на огірки стрімко зросла, в справу вступила Федеральна антимонопольна служба (ФАС). Проте досвід свідчить, що навіть якщо ФАС вдається на деякий час знизити ціни, це часто відбувається за рахунок погіршення якості товарів, зменшення обсягу упаковки або навіть зникнення продукту з магазинних полиць.

Уряд Росії свідомий того, що інфляційні процеси в країні часто починаються з цін на продукти харчування. Тому одним із ключових засобів контролю цін залишається імпорт. Протягом перших 11 місяців 2025 року імпорт продуктів харчування в Російську Федерацію зріс на 14%, в той час як експорт зменшився на 8%.

У другій половині 2025 року Росія зафіксувала зниження експорту зерна на 18%, незважаючи на попередні обіцянки про рекордні врожаї. Це є ще одним тривожним сигналом, що вказує на реальний стан аграрної галузі. Хоча формально країна може покрити дефіцит за рахунок імпорту, проблеми з неврожаями, нестача кваліфікованих кадрів у сільському господарстві, а також труднощі з технікою та логістикою все частіше виявляють вразливі місця в продовольчій системі Росії.

Як раніше зазначав OBOZ.UA, Росія стикнулася з безпрецедентною хвилею банкрутств серед бізнесу з моменту початку повномасштабної війни з Україною. У 2025 році дефолти та примусові реструктуризації, що стосуються випусків облігацій і цифрових фінансових активів, сталися у 48 компаній одночасно.