Рейтер повідомив, коли очікуються вигоди від угоди в сфері корисних копалин.
Це займе, принаймні, кілька десятиліть.
Фінансові вигоди від нової угоди між Україною та США стосовно корисних копалин, ймовірно, почнуть надходити не раніше ніж через десять років. Це пов'язано з тим, що інвестори зустрічаються з багатьма труднощами при запуску нових родовищ у країні, яка постраждала від війни, повідомляє Reuters.
Експерти зазначають, що процес створення шахт для видобутку стратегічно важливих корисних копалин у країнах з розвиненим видобувним сектором, таких як Канада та Австралія, може займати від 10 до 20 років.
Втім, більшість родовищ в Україні мають обмаль підтверджених даних, що свідчили б про їхню економічну доцільність. Інвестори також можуть не наважитися вкладати кошти в країну, інфраструктура якої -- зокрема енергетична та транспортна -- була знищена за три роки повномасштабного вторгнення Росії, а безпекова ситуація залишається невизначеною.
"Якщо хтось вважає, що всі ці цінні ресурси раптово почнуть масово експортуватися з України, то він живе у світі ілюзій. Справжня ситуація така: інвесторам буде важко знайти аргументи для вкладення коштів у країну, що переживає війну, коли існують можливості інвестувати в критично важливі ресурси в більш стабільних і безпечних державах," -- зазначив Адам Вебб, керівник мінерального напрямку в консалтинговій компанії Benchmark Minerals Intelligence.
Незважаючи на відсутність чітких фінансових переваг, українські чиновники охарактеризували цю угоду як політичний крок уперед. Вони вважають, що вона сприятиме відновленню підтримки України з боку Сполучених Штатів, яка зазнала певних коливань під час президентства Дональда Трампа.
Україна надзвичайно потребує американської підтримки -- як зброєю, так і фінансами -- щоб протистояти російській агресії.
Зі свого боку Трамп активно просував угоду, особливо в контексті доступу до українських покладів рідкісноземельних елементів, які використовуються у виробництві всього -- від мобільних телефонів до автомобілів. Це означає, що державна політика може пришвидшити інвестування.
США майже не займаються видобутком рідкоземельних елементів і знаходяться в умовах торговельного конфлікту з Китаєм, що є основним постачальником цих матеріалів.
Текст угоди, підписаної у Вашингтоні, передбачає, що доходи до фонду відновлення надходитимуть у вигляді роялті, ліцензійних зборів та угод про розподіл продукції.
Угода не включає жодних конкретних фінансових умов, оскільки учасники ще повинні заснувати обмежене партнерство між Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку США (DFC) та Державним агентством України з підтримки державно-приватного партнерства.
У цьому документі наведено інформацію про 55 різновидів мінералів, а також про нафту, природний газ та інші види вуглеводнів. Згідно з українськими статистичними даними, в країні є запаси 22 з 34 мінералів, які Європейський Союз класифікує як критично важливі, зокрема рідкоземельні елементи, літій і нікель.
"Для переходу від відкритого родовища до економічно вигідного етапу необхідно значно більше часу та інвестицій, яких Україні не вистачало не лише в період війни, а й до її початку", - підкреслив Вілліс Томас з консалтингової компанії CRU.
Згідно з інформацією, наданою Міністерством фінансів України, у 2024 році держава зібрала 47,7 мільярда гривень (близько 1 мільярда доларів США) у вигляді роялті та інших платежів, пов'язаних із експлуатацією природних ресурсів.
Однак, спільний фонд, заснований на основі цієї угоди, буде отримувати доходи виключно від нових ліцензій, дозволів та угод щодо розподілу продукції, які будуть укладені після того, як ця домовленість набере чинності.
Перед початком масштабного вторгнення Росії в 2022 році Україна поступово надавала нові ліцензії на використання природних ресурсів. Згідно з даними Державної служби геології, в період з 2012 по 2020 рік було видано близько 20 ліцензій на видобуток нафти та газу, одну ліцензію на графіт, одну — на золото, дві — на видобуток марганцю та одну — на мідь. На сьогоднішній день в Україні налічується 3482 діючі ліцензії.
Експерти вважають, що в рамках обмеженого співробітництва держави можуть зважити на варіант прямих інвестицій у гірничодобувний сектор. У якості ілюстрації вони наводять Чилі, яка є провідним світовим виробником міді та має державну компанію Codelco.
Ще одна складність полягає в тому, що частина потенційних родовищ знаходиться на територіях, які контролюються Росією, і сама угода не передбачає жодних гарантій безпеки. У Вашингтоні зазначили, що присутність американських інтересів може стати стримуючим фактором для агресорів.
Сім із 24 можливих гірничодобувних проєктів, виявлених компанією Benchmark, знаходяться на територіях, що перебувають під окупацією в Україні. До них належать запаси літію, графіту, рідкоземельних елементів, нікелю та марганцю.
Представник малих українських підприємств, що має ліцензію на експлуатацію літієвого родовища "Полохівське" — одного з найбільших у Європі — повідомив агентству Reuters у лютому, що здійснити цей проект без західних гарантій безпеки буде надзвичайно важко.
"Ця угода ще більше зближує США з Україною, оскільки тепер у Вашингтона виник прямий інтерес у завершенні війни, щоб мати можливість розвивати ці ресурси", – зазначив Вебб.
