Передчасне розквітання та швидке зменшення рівня води - які зміни чекають українські річки.

Цвітіння Дніпра, обміління річок і дефіцит води - це не тимчасові наслідки аномальної спеки, а результат багаторічних екологічних проблем. Детальніше про те, що саме призвело до обміління українських річок та як довго це триватиме, розповів спеціально для УНН експерт з питань довкілля Мережі захисту національних інтересів АНТС Олег Листопад.

Обміління Дніпра, Дунаю та інших українських річок не можна пояснити лише спекою чи маловодним роком. За словами еколога, нинішня ситуація насправді є наслідком глобальних процесів, які тривають десятиліттями, а також небажання суспільства й влади адаптуватися до кліматичних змін. Натомість, проблема поступово загострюється і вже виходить далеко за межі окремих водойм.

Причин дві. Це зміна клімату і, як наслідок, небажання людей адаптуватися до цієї зміни клімату. Багато хто сприймає її лише як глобальне потепління і не розуміє, що важлива саме середня температура по планеті. Навіть підвищення на пів градуса запускає цілу низку процесів: змінюються океанічні течії, перерозподіляються опади, тануть льодовики. Науковці давно довели, що саме діяльність людини за останні приблизно 150 років стала головною причиною цих змін

Олег Листопад підкреслює, що найбільше наслідки зміни клімату проявляються не стільки в рекордах температури, скільки в зменшенні запасів води. Нестача води стає серйозною загрозою для річкових екосистем, аграрного сектору та урбаністичного середовища. Проте, деякі з цих викликів можна подолати вже сьогодні, якщо країна розпочне реалізацію адаптаційних заходів.

Щоб вирішити проблеми з водними ресурсами, необхідно, по-перше, зупинити кліматичні зміни, а по-друге, адаптуватися до їхніх наслідків. Якщо перший аспект стосується міжнародної політики, то другий можна реалізувати на рівні окремих країн. Це особливо важливо для річок, боліт, торфовищ і всіх природних водойм. Саме ці екосистеми забезпечують накопичення води та її поступове повернення в річки.

Окрему увагу еколог приділяє болотам і торфовищам, які він називає природними резервуарами води, бо саме вони накопичують вологу після дощів і танення снігу, підтримуючи рівень води в річках упродовж року. Проблема у тому, що ці території продовжують осушувати та розробляти для видобутку торфу й бурштину.

"Болота і торфовища функціонують як гігантські губки. Один кілограм торфу може зберігати води приблизно в десять разів більше за його власну масу. Полісся виступає в ролі великого природного резервуару вологи. Коли ми осушуємо ці території або видобуваємо торф, ми насправді позбавляємо річки життєво важливого джерела живлення", - зазначає спеціаліст.

Ще одним чинником, який сприяє ускладненню ситуації, експерт вважає невірний розвиток українських міст. Він вважає, що надмірне використання асфальту, укладання плитки та зменшення площ зелених насаджень перешкоджають затримці води в ґрунті. В результаті, волога швидко потрапляє до зливової системи і в кінцевому підсумку до річок, не поповнюючи природні ресурси.

"Коли дощ падає в місті, де всюди асфальт і плитка, вода миттєво потрапляє у зливову каналізацію і далі в Дніпро. Міста стають дедалі гарячішими, а води стає дедалі менше. До цього додається постійне скошування трави, вирубування або неправильна обрізка дерев. Усе це лише посилює перегрів міського середовища", - наголошує Олег Листопад.

Олег Листопад пояснює, що й цвітіння Дніпра також має конкретні причини, які давно підтверджені науковими дослідженнями.

Дослідження виявили дві ключові причини цвітіння вод Дніпра: це фосфати та сповільнене течії. Фосфати потрапляють у воду з миючих засобів, а також завдяки сільському господарству, де широко застосовуються добрива. У випадку зниженого рівня води, вона швидше нагрівається, що сприяє активному розмноженню синьо-зелених водоростей, внаслідок чого ми спостерігаємо масове цвітіння.

Експерт вважає, що численні рішення вже давно відомі професіоналам у своїй галузі. Серед них — охорона торфовищ, відновлення природних русел річок, зменшення кількості штучних дамб, перегляд підходів до міського благоустрою та створення нових охоронюваних природних територій. Він підкреслює, що основною перепоною є не нестача знань, а відсутність політичної волі.

"Зробити можна дуже багато. Є програми, є методики, є успішні приклади відновлення річок. Але все, як завжди, впирається в політичну волю і в небажання відмовлятися від рішень, які вигідні окремим людям. Якщо цього не змінити, то на превеликий жаль, ситуація з українськими річками лише погіршуватиметься", - резюмував Олег Листопад.