П'ята зустріч між Зеленським і Трампом: "Томагавки", український фонд перемоги та червона доріжка для Путіна в Будапешті.
Переговори між Трампом і Зеленським були анонсовані обома сторонами заздалегідь. Здавалося, що обставини для цієї зустрічі були дуже вдалими. Президент США, за його словами, щойно завершив восьму за величиною світову війну, "забезпечивши мир на Близькому Сході" завдяки укладенню угоди про припинення вогню в секторі Газа.
"Тепер у нас залишилася одна -- війна між Росією та Україною. Я думав, вона буде однією з найлегших (для вирішення -- Ред.)", -- заявив днями Трамп на званій вечері для найбільших американських донорів у новому бальному залі Білого дому.
Після четвертої зустрічі між Трампом і Зеленським, що відбулася на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку в кінці вересня, інформаційний простір переповнений обговореннями можливості постачання Україні американських ракет "Томагавк". У той же час адміністрація США активізувала зусилля щодо тиску на Китай та Індію, закликаючи їх зменшити імпорт російської нафти. Крім того, західні медіа повідомляють, що Трамп має намір створити "фонд перемоги" для України, який буде фінансуватися за рахунок підвищення мит на китайський експорт до 500%.
Однак, напередодні зустрічі з Зеленським у Білому домі під час обіду, Трамп несподівано провів розмову з Путіним, оголосивши про їхній другий спільний саміт після Аляски, який, імовірно, відбудеться в Будапешті "через два тижні". Пізніше американський президент зауважив, що наразі "не найкращий час" для введення нових санкцій проти Росії, а стосовно ракет "Томагавк" зазначив, що вони необхідні й для США. За інформацією Axios, Зеленський і його команда були вкрай здивовані телефонною розмовою Трампа з Путіним та його готовністю зустрітися в Угорщині. Тим часом прес-секретарка Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що Трамп все ще сподівається на можливість особистої зустрічі між Зеленським та Путіним.
Отже, які нові аспекти ми можемо очікувати від п'ятої особистої зустрічі між Трампом та Зеленським? Чому президент США знову прагне виступити в ролі посередника між Україною та Росією? І яким чином новий жест привітання для Путіна, на цей раз в Будапешті, може обернутися проти самого Трампа? Дізнайтеся більше в статті на ТСН.ua.
За словами помічника очільника Кремля Юрія Ушакова, під час вже восьмої за цей рік телефонної розмови Трампа з Путіним, останній почав її з "привітань щодо успіхів роботи Трампа по нормалізації ситуації в секторі Газа". Хоча ще 11 жовтня російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявляв, що "без вирішення головного питання -- створення палестинської держави -- будь-яка угода буде тимчасовою".
Як відомо, жоден із 20 пунктів мирного плану Трампа для Гази, з яким погодилися Ізраїль і ХАМАС, не передбачає створення палестинської держави, за винятком аполітичного Палестинського комітету та Міжнародних стабілізаційних сил. Багато експертів також висловлюють сумніви щодо сталого врегулювання на Близькому Сході, вважаючи, що швидке просування Трампом цього так званого мирного плану є спробою підвищити свої шанси в внутрішній політиці США, де вже фактично стартувала передвиборча кампанія до Конгресу. У листопаді 2026 року американці обиратимуть новий склад Палати представників і частину Сенату.
Те, що врегулювання конфлікту на Близькому Сході є вразливим, стало зрозумілим ще на етапі укладання угод. Після свого виступу в Кнесеті, де він оголосив про історичну мирну угоду, Дональд Трамп вирушив до Єгипту для участі в саміті "Мир 2025". На цьому заході Катар, Туреччина, Сполучені Штати та Єгипет підписали угоду про припинення вогню в Газі, засновану на мирному плані Трампа. Однак на зустрічі в Шарм-ель-Шейху не були присутні представники Ізраїлю та ХАМАСу, які перебувають у конфлікті. А вже 16 жовтня Трамп попередив ХАМАС, що ізраїльські війська можуть знову увійти до Гази, коли він "дасть команду".
Багато західних медіа та аналітичних установ висловлювали припущення щодо можливого "експорту" дипломатичних ініціатив США до Європи після завершення конфлікту на Близькому Сході. Водночас, під час свого виступу в Кнесеті, Трамп звернувся до членів своєї команди, зокрема до спецпосланця Стіва Віткоффа, підкреслюючи його вміння вести п'ятигодинні бесіди з Путіним та закликав до більшої концентрації на питаннях, пов'язаних з Росією.
Експерти застерігають від надмірного оптимізму і не радять очікувати на швидкі результати, підкреслюючи, що Трамп продовжує виконувати роль посередника в конфлікті між Росією та Україною, ігноруючи справжнього агресора та порушення міжнародного права. Крім того, ключові аспекти його мирного плану для Близького Сходу — такі як роззброєння ХАМАС, виведення ізраїльських військ, відновлення та подальше управління Газою — ще не були остаточно погоджені. Проте ніхто не уточнює, як і коли можуть реалізуватися ці заходи.
Паралельно з врегулюванням вже восьми світових війн адміністрація Трампа взялася тиснути на Індію та Китай, щоб вони зменшили закупівлю російської нафти. Так, днями американський президент заявив, що Нарендра Моді пообіцяв йому припинити закупівлю енергоносіїв РФ.
"Тепер мені потрібно переконати Китай вчинити аналогічно," -- зазначив Дональд Трамп.
ТСН.ua неодноразово повідомляв, що основними споживачами російської сирої нафти є Китай, Індія та Туреччина. У 2024 році Китай придбав російську нафту на суму $61,7 мільярда. Додатково, Індія та Туреччина разом витратили ще $91,76 мільярда. Адміністрація Трампа вже давно погрожує основним покупцям російських енергоресурсів введенням нових мит на їхній експорт до США. Однак, більшість мит на індійський експорт набрали чинності з початку серпня. Для деяких груп товарів ставки мит становлять до 50%. Водночас для критичних категорій, таких як фармацевтика, енергія, електроніка та напівпровідники, передбачені винятки.
На заяву Трампа про нібито відмову Індії від російської нафти вже відреагував речник міністерства закордонних справ Індії Рандхір Джайсвал, який фактично заперечив слова американського лідера.
"Індія є значним імпортером нафти й газу. Нашим постійним пріоритетом є захист інтересів індійського споживача в нестабільному енергетичному сценарії. Забезпечення стабільних цін на енергоносії та надійне постачання є подвійною ціллю нашої енергетичної політики. Це передбачає широку базу наших джерел енергії та диверсифікацію відповідно до ринкових умов".
Щодо посилення тиску на Китай під час президентства Трампа, ситуація, здається, зайшла в безвихідь. Ще навесні цього року, коли США запровадили 100% мита на весь китайський експорт, Пекін відповів блокуванням постачання рідкоземельних металів. Варто зазначити, що Китай контролює приблизно 70% видобутку цих металів і близько 90% їхньої переробки. Такий крок не лише завдає удару по аерокосмічному сектору та виробництву електроніки, але й негативно впливає на оборонну промисловість, медицину та автомобільну галузь.
Тому й зараз, коли адміністрація Трампа погрожує Пекіну новими 500% митами, якщо Китай не припинить купувати російську нафту й не зменшить підтримку військової машини Кремля, а західні ЗМІ анонсують, що ці кошти Білий дім спрямує на наповнення "фонду перемоги" України, багато експертів радять не робити передчасних оптимістичних висновків, адже у Пекіна теж є дуже багато важелів тиску на Вашингтон. До того ж, Китай вже задіяв їх, знову обмеживши експорт рідкоземельних металів.
"Погрози високими тарифами на кожному кроці -- це неправильний спосіб ладнати з Китаєм. Ми закликаємо США якомога швидше виправити свою неправильну практику", -- відповіли у Міністерстві торгівлі КНР.
Від зустрічі з Трампом за обідом у Білому домі президент Зеленський все ж очікує, що "імпульс приборкання терору й війни, який спрацював на Близькому Сході, допоможе закінченню російської війни проти України".
"Путін, безумовно, не є сміливішим за ХАМАС або жодного іншого терориста. Мова сили та справедливості неодмінно вплине й на Росію. Ми вже спостерігаємо, як Москва прагне відновити переговори, щойно дізналася про "Томагавки", -- зазначив президент України."
У четвер, 16 жовтня, після бесіди з Путіним, Трамп повідомив, що пропозиція про надання Україні кількох тисяч "Томагавків" не сподобалася російському лідерові. При цьому американський президент також натякнув, що ці ракети можуть бути необхідні і для самих США. Раніше ТСН.ua зазначав, що в останні роки виробництво "Томагавків" у Сполучених Штатах варіювалося від 55 до 90 одиниць на рік. За інформацією з бюджету Пентагону, у 2026 році США планують придбати 57 ракет, що свідчить про їхню обмежену кількість.
До того ж, судячи з чергової компліментарної телефонної розмови Трампа з Путіним і домовленості дуже скоро зустрітися в Будапешті, в адміністрації США знову взяла гору ідея продовжити спроби відірвати Росію від Китаю. Бо, схоже, що політика залякування Пекіна новими тарифами й подальше загострення торговельної війни зайшла в глухий кут. Тому ми й чуємо нові заяви віцепрезидента США Джей Ді Венса, якого аж ніяк не можна назвати симпатиком України, про різні очікування Києва та Москви у війні, які впливають на відсутність мирної угоди.
А анонс самим Трампом його можливої зустрічі з Путіним в Будапешті -- країні-члені ЄС і НАТО -- це величезна помилка Білого дому. По-перше, це чергова спроба домовитися з Кремлем про європейську архітектуру безпеки за спинами самих європейців. По-друге, нічим іншим, ніж продовженням ганьби Аляски з червоними доріжками та оплесками Путіну, для Трампа це не закінчиться. Хіба що черговою історичною лекцією Путіна, але вже не про Рюрика (за інформацією Financial Times, саме про це Путін довго розповідав Трампу в Анкориджі), а про печенігів та половців.
Натомість, щоб просто спостерігати за діями Трампа і сподіватися, що він знайде вирішення проблеми безпеки в Європі, континент має розробити власну всебічну стратегію для подолання викликів від Росії. Співпраця з Україною є критично важливою для термінового створення інтегрованої системи протиповітряної оборони. Європа повинна швидко забезпечити Україну зброєю дальнього радіусу дії, яка дозволить завдавати ударів по російським командним пунктам, складам боєприпасів, аеродромам та виробничим потужностям. Крім того, Європі варто посилити свою військову присутність в Україні... -- зазначив експерт Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланге у своєму дописі на платформі X.
