Путін виявляє невпинне прагнення до конфлікту в Україні – FT.
Навіть у разі завершення бойових дій в Україні, процес переозброєння залишиться ключовим елементом російської економічної системи.
Конфлікт між Росією та Україною в останні тижні істотно загострився. Проте західні країни продовжують дотримуватися небезпечного й хибного уявлення, що економіка Росії не витримає великих витрат на військові потреби, повільного економічного зростання та падіння цін на нафту. Владімір Путін не має наміру зменшувати армійські витрати, навіть у разі, якщо бойові дії в Україні зупиняться. Кремль налаштований на зміцнення своєї військової потужності та підвищення її ефективності, готовий жертвувати добробутом звичайних росіян і, ймовірно, не зіткнеться з серйозним опором.
У 2025 році військові витрати Росії можуть досягти майже 172 мільярдів доларів, що становитиме 7,7% від валового внутрішнього продукту, і це на 12% більше в порівнянні з 2024 роком. Фінансовий план на 2025-2027 роки встановлює цей високий показник на рівні приблизно 7% ВВП на весь період, і, за словами Олександри Прокопенко, наукової співробітниці Євразійського центру Карнегі в Берліні, його, ймовірно, не буде переглянуто.
Ці зусилля ґрунтуються на двох ключових напрямках витрат: виробництві озброєнь та техніки, а також фінансуванні військовослужбовців на фронті. З моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Росія збільшила виробництво бронетехніки вдвічі та суттєво наростила випуск боєприпасів. Державний оборонний концерн "Ростех" розпочав роботу нових заводів та складів. Також було створено новий сектор — масове виробництво безпілотників. Важливо зазначити, що Росія отримує більше за витрачені кошти порівняно з країнами НАТО: артилерійські снаряди від "Ростеху" коштують приблизно на 25% менше, ніж снаряди німецької компанії Rheinmetall.
"Навіть якщо конфлікт завершиться вже завтра, виробництво військової техніки не спиниться, а, навпаки, прискориться. Оскільки армія вичерпує радянські запаси, Путін рішуче має намір поповнити арсенали й оснастити свої війська сучасним озброєнням, розробленим з урахуванням отриманого бойового досвіду," - зазначає Прокопенко.
Кремль планує збільшити експорт озброєнь як спосіб підтримки стабільного виробництва та наповнення державного бюджету. З цією метою 23 травня Путін організував нараду з ключовими посадовими особами.
"Звичним явищем стало недооцінювання російських технологій, однак численні споживачі по всьому світу можуть дійти зовсім інших висновків, спостерігаючи за результативним застосуванням російського озброєння. Це особливо стосується систем радіоелектронної боротьби, які здатні знецінити дорогі GPS-наведені засоби," -- зазначає авторка.
Якщо бойові дії припиняться, Кремль матиме серйозні мотиви зберегти розширені збройні сили та відкласти повернення ветеранів до цивільного життя. Росія буде намагатися утримати військових на службі, пропонуючи їм зарплати, що в 3-4 рази перевищують середні доходи в цивільному секторі. Однак, у цьому випадку більше не потрібно буде виплачувати компенсації за загиблих і поранених, які наразі складають значну частину витрат на персонал. Зі зменшенням потреб фронту ці фінансові ресурси можуть бути переорієнтовані на подальше зміцнення військової потужності.
"Подібні витрати безумовно уповільнять економічний розвиток. Проте Путіна більше турбує не зростання ВВП, а процес переозброєння. Він вже дав зрозуміти уряду, що зниження темпів зростання з нинішніх 4,3% до 1,5-2% є цілком прийнятним. Іншими словами, Росія обрала курс на тривалу мілітаризацію," — зазначає Прокопенко.
Низькі ціни на нафту не призведуть до краху російської економіки, а, навпаки, можуть прискорити переорієнтацію державного бюджету на військові витрати. Для бюджету Росії важливіше не стільки те, наскільки сильно падають ціни на нафту, скільки те, як довго вони залишатимуться на низькому рівні. Наприклад, якщо еталонна ціна на нафту знизиться на $10 до $50 за барель, це призведе до скорочення надходжень до бюджету приблизно на 0,8% від ВВП — така втрата вважається прийнятною.
Заплановане підвищення бюджетного дефіциту цього року з 0,5% до близько 1,7% від ВВП не є критичним. Резервів вистачить принаймні до 2025 року. У найближчі роки першими під скорочення підуть витрати на цивільну інфраструктуру та дотації. Уряд та Центральний банк активно працюють над підготовкою до різних сценаріїв розвитку ситуації.
Уявлення про те, що Путін веде війну під впливом військово-промислового комплексу, є помилковим. Ініціатива походить безпосередньо від президента. Його основна стратегія полягає в тому, щоб позбавити Україну можливості захисту. Якщо йому не вдасться досягти цього зараз, він може спробувати знову, вже з більш потужною армією та сучаснішим озброєнням. Зрештою, апетит з’являється в процесі дії, -- підсумувала Прокопенко.
Раніше публіцист Макс Гейстінґс у колонці для Bloomberg зазначав, що Путін тим часом вважає, що тримає козирі -- цю позицію Трамп уже публічно підтримав. Економічні санкції, які з січня США непомітно пом'якшили, зокрема у сфері фінансових операцій з Росією, аж ніяк не є достатніми, аби змусити Кремль капітулювати.
