Конфлікт між Азербайджаном і Росією: Алієв дає відсіч Путіну – які наслідки матиме нове протистояння між Баку та Москвою?
Ці особи походили з Азербайджану. Російські правоохоронні органи повідомили, що ці події відбувалися в контексті розслідування ряду тяжких злочинів — вбивств і замахів, скоєних у період з 2001 по 2011 роки, в яких підозрювали етнічних азербайджанців у Єкатеринбурзі. Під час арешту російські силові структури жорстоко побили двох братів Сафарових — Зіяддіна та Гусейна, внаслідок чого вони загинули. Судово-медична експертиза в Баку встановила, що Гусейн помер від посттравматичного і постгеморагічного шоку внаслідок численних переломів ребер та інших травм, тоді як його брат Зіяддін загинув від посттравматичного шоку.
Незважаючи на заяви Слідчого комітету РФ про те, що загиблі померли від серцевого нападу та травм, Генеральна прокуратура Азербайджану розпочала розслідування щодо смерті своїх громадян, пов'язаного з тортурами та навмисним вбивством з особливою жорстокістю. Тіла загиблих були передані Азербайджану Росією 30 червня, при цьому стверджували, що Гусейн є громадянином Азербайджану, а Зіяддін — Росії. Проте, Москва знову вводить в оману, адже обидва, Гусейн і Зіяддін Сафарови, є громадянами Азербайджану. В незалежності від заяв російських правоохоронців, вбивство іноземних громадян правоохоронними структурами іншої країни є міжнародним злочином, що ще більше погіршило відносини між Росією та Азербайджаном.
Про те, як розвивається черговий конфлікт між Москвою та Баку, та до чого він може призвести? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
У відповідь на вбивство двох громадян Азербайджану та арешт ще дев'яти осіб російськими силовиками, Міністерство закордонних справ Азербайджану викликало тимчасового повіреного у справах Росії в Баку, Петра Волокових. Азербайджан висловив "різкий протест" проти рейдів, нападів, побиттів та вбивств, вчинених російськими силовиками щодо азербайджанців у Єкатеринбурзі під час облав, які відбулися 27 червня. Невдовзі після цього Міністерство культури Азербайджану оголосило про скасування всіх російських культурних заходів, таких як виставки, концерти та фестивалі, що мали відбутися в країні.
У зв'язку з навмисними та позасудовими вбивствами, а також актами насильства, здійсненими російськими правоохоронними органами щодо азербайджанців на етнічному ґрунті, і беручи до уваги, що такі інциденти набувають системного характеру, всі культурні заходи, заплановані в Азербайджані за участю державних і приватних російських установ, скасовуються", - йдеться в офіційній заяві Міністерства культури Азербайджанської Республіки.
Азербайджанські політики не залишилися осторонь. Парламентська делегація Азербайджану відмінила свою участь у спільному засіданні з членами Федеральних зборів РФ через "демонстративні та незаконні дії" російських силовиків, що призвели до жертв та загибелі азербайджанців. Візит російського віцепрем'єра Олексія Оверчука до Азербайджану цього місяця теж скасували. А депутат парламенту Азербайджану Расім Мусабеков назвав дії російських силових структур "операцією з видворення азербайджанців з Росії".
"Це варто з’ясувати. Чи є це ініціативою місцевої організації? А можливо, це позиція Москви, яка прагне висловити своє невдоволення щодо Азербайджану?" – зазначив Расім Мусабеков.
Вже 30 червня під час операції в офісі російського пропагандистського ЗМІ "Sputnik Азербайджан" співробітники МВС Азербайджану затримали двох російських ФСБ-шників, які там працювали. Це виконавчий директор Ігор Картавих та шеф-редактор Євген Бєлоусов. Станом на вівторок, 1 липня, по справі "Sputnik Азербайджан" затримали вже сімох осіб, відкривши кримінальне провадження. Того ж дня МВС Азербайджану заявило про затримання в Баку групи росіян -- членів двох організованих злочинних угруповань за підозрою у транзиті наркотиків з Ірану, інтернет-торгівлі та кібершахрайстві.
Справді, ситуація з "Sputnik Азербайджан" триває з лютого цього року, коли уряд Баку вирішив призупинити його роботу, а також закрити "Російський дім" — організацію РосСпівробітництва, очолювану підсанкційним Євгеном Примаковим, яка слугує прикриттям для російських шпигунів та агентів ФСБ за кордоном. Від "Sputnik Азербайджан" вимагали зменшити кількість співробітників до однієї особи, дотримуючись "рекомендацій" Баку щодо паритету у чисельності журналістів державних медіа Росії та Азербайджану на території один одного, адже в Москві в азербайджанському держагентстві "Азертадж" працює лише один журналіст. Проте це прохання було проігноровано "Sputnik Азербайджан".
Події лютого -- закриття шпигунського "Російського дому" в Баку та вимоги до "Sputnik Азербайджан" скоротити штат -- це прямий наслідок збиття Росією 25 грудня 2024 року пасажирського літака Embraer "Азербайджанських авіаліній", який прямував з Баку до Грозного. Тоді загинули 38 людей, 29 вижили. Отвори на корпусі літака, що розбився під час аварійної посадки в аеропорту Актау в Казахстані, характерні для ураження засобами ППО.
Два дні після катастрофи, 27 грудня 2024 року, президент Азербайджану Ільхам Алієв висловив чіткі вимоги до Російської Федерації: попросити вибачення, визнати свою провину, покарати винних і виплатити компенсації для уряду Азербайджану, постраждалим пасажирам та членам екіпажу. У телефонних бесідах 28-29 грудня 2024 року Володимир Путін лише висловив свої співчуття "через трагічний інцидент у повітряному просторі Росії", але не визнав провину. Відповідальність за інцидент не була покладена на жодну особу. Щодо компенсацій для загиблих та постраждалих, а також за збитий літак, їх все ж виплатила російська страхова компанія. Проте уряд Азербайджану залишився без компенсацій.
На початку січня цього року Алієв прямо сказав, що Росія намагалася "зам'яти інцидент", проте, за його словами, отвори на фюзеляжі та свідчення екіпажу доводять збиття літака. Тоді президент Азербайджану вимагав закриття російського повітряного простору біля Грозного. Проте в Кремлі, звичайно ж, ці заяви залишили без уваги. Вже в лютому з'явилися результати розслідування, яке оприлюднило знайдений уламок ракети ЗРК "Панцир-С", якою й було збито літак.
Після операції російських силовиків у Єкатеринбурзі, що призвела до загибелі двох громадян Азербайджану, 1 липня азербайджанські медіа розповсюдили анонімний лист з коментарем капітана ППО з Грозного. У документі стверджується, що вогонь по азербайджанському літаку було відкрито за вказівкою Міністерства оборони Росії. На наступний день Немат Авазов, керівник Слідчого управління Генеральної прокуратури Азербайджану, повідомив, що результати експертизи у справі про збитий літак можуть бути оприлюднені в найближчі терміни.
У середу, 2 липня, Міністерство закордонних справ Азербайджану викликало посла Росії Михайла Євдокимова для висловлення протесту щодо "недружніх дій" та того, як російські силовики проводять рейди в Єкатеринбурзі, а також вбивство двох громадян Азербайджану відображається в російських пропагандистських медіа.
У заяві Міністерства закордонних справ Азербайджану підкреслюється, що в російських медіа під час висвітлення рейдів спостерігалися випадки етнічної нетерпимості. Використання терміна "етнічна злочинна група" стосовно азербайджанців вважається абсолютно неприйнятним. Також знову наголошено на нашому очікуванні, що Росія проведе детальне та неупереджене розслідування порушень, вчинених її правоохоронними органами, і притягне до відповідальності винних осіб.
У вівторок, 1 липня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Під час бесіди він висловив своє співчуття та підтвердив "ясну підтримку України" в умовах, коли Росія чинить тиск на громадян Азербайджану та загрожує територіальній цілісності країни. Варто зазначити, що Алієв не взяв участі у параді "побєдобєсія" в Москві 9 травня цього року. У червні Володимир Мединський, який є радником Путіна і очолює російську делегацію на переговорах з Україною в Стамбулі, порівняв війну Росії проти України з конфліктом у Нагірному Карабаху, що викликало негативну реакцію Міністерства закордонних справ Азербайджану.
Експерти не вважають, що чергове загострення відносин між Москвою та Баку може змінити ставлення керівництва Азербайджану аж настільки, що, крім гуманітарної допомоги, Україна почне отримувати від Азербайджану ще й зброю. Разом із цим, риторика щодо Росії в азербайджанських медіа загострилася ще більше. Так, наприклад, у статті "Та сама Росія, той самий сценарій: шовінізм і жорстокість" видання APA.az нагадує про рейди російських силовиків в Єкатеринбурзі проти киргизьких мігрантів у січні 2024 року.
Сценарій жорстоких дій проти азербайджанців та операцій проти киргизів, що відбулися лише рік тому, має багато спільного. Це дає підстави вважати, що події, які мають місце, є частиною державної політики Російської Федерації. Росія намагається продемонструвати свою силу світу, яку, за словами експертів, Путін втратив, і водночас прагне вижити, кидаючи виклик російському націоналізму. Ця шовіністична політика є добре знайомою для нас, - зазначається в матеріалі на APA.az.
Отже, як ми можемо бачити, навряд чи азербайджанське керівництво вирішить відмовитися від своїх позицій і зробити вигляд, що не існує ані збитого російського літака, ані двох громадян Азербайджану, які стали жертвами російських силовиків. Тим часом, на думку фахівців Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), Кремль намагається підтримувати свій вплив у регіоні через свої дії. Проте, Росія вже фактично визнала свою поразку, коли 10 червня 2025 року Міністерство закордонних справ РФ, після висловлювань Мединського, підтвердило, що Нагірний Карабах є частиною території Азербайджану.
На додачу, західні експерти також звертають увагу на події у Вірменії, де 25 червня влада заявила про розкриття спроби держперевороту, в якому обвинувачуються представники Вірменської апостольської церкви та ще 13 осіб, зокрема російсько-вірменський олігарх Самвел Карапетян. Тож, за їхніми словами, дії Росії проти Азербайджану можуть бути навмисними й зроблені на випередження. Адже після втрати Нагірного Карабаху, як засобу впливу на Вірменію та Азербайджан, та посилення ролі Туреччини на Південному Кавказі, Росія втратила ще й вплив у Сирії та в Ірані.
