Сусіди, прихильні до Путіна, почали цікавитися, де розташовані системи протиповітряної оборони в Україні: суперечка з Угорщиною перейшла на новий рівень.
Останні роки відносини між Україною та Угорщиною характеризуються постійною напруженістю, яка особливо загострилася у травні 2025 року.
Це сталося через ряд інцидентів, серед яких можна виділити постійне блокування Угорщиною євроінтеграційних заходів України та декілька дипломатичних суперечок між державами.
Що потрібно знати про стосунки між Україною та Угорщиною – дізнайтеся з матеріалу на ТСН.ua.
9 травня Служба безпеки України повідомила про виявлення мережі агентів угорської військової розвідки в Закарпатті.
За результатами комплексних заходів, СБУ на Закарпатті затримала двох агентів із мережі угорської розвідки. Обидва агенти були колишніми військовими.
Тим часом угорська сторона звинуватила Україну у поширенні "антиугорської пропаганди" і заявила, що не отримувала офіційних повідомлень про викриття агентів.
"Як видно, в Україні регулярно поширюється антиугорська пропаганда. Ця пропаганда, що в багатьох випадках виявилася безпідставною," -- зазначив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
Незабаром президент України Володимир Зеленський в бесіді з виданням Válasz Online зазначив, що угорська національна служба безпеки (KNBSZ) активно вела збір інформації про українські системи протиповітряної оборони, військові підрозділи в Закарпатті та ставлення місцевого населення до угорських миротворців.
Президент підкреслив, що українські розвідувальні органи володіють суттєвими доказами роботи угорських агентів, серед яких є фотографії, відеозаписи зустрічей та інформація про фінансування цих операцій.
Президент підкреслив, що офіційні органи НАТО не доручали Угорщині збирати таку інформацію.
"Як президент країни, що переживає війну, я запитую: яку б реакцію ви виявили на моєму місці? Я не покладаю провину на Віктора (Орбана -- Ред.), а на KNBSZ," – висловився Зеленський.
Ця ситуація стала ще одним свідченням наростання напруги у відносинах між Україною та Угорщиною, яка спостерігається останніми роками. У минулому Угорщина не раз ставила під загрозу євроінтеграційні ініціативи України, що спричинило значне занепокоєння як у Києві, так і в інших європейських країнах.
У відповідь на викриття угорських агентів на Закарпатті Міністерство закордонних справ Угорщини звинуватило двох співробітників українського посольства у шпигунстві. Їх затримали та вислали із країни 9 травня.
"Ми не можемо терпіти подібні наклепницькі акції, які регулярно відбуваються в Україні проти Угорщини та угорського народу. Тому сьогодні ми вирішили вислати з Угорщини двох шпигунів, які діяли під дипломатичним прикриттям в українському посольстві в Будапешті", -- зазначив Петер Сіярто.
Відповідаючи на кроки Будапешта, Україна ухвалила рішення вислати двох угорських дипломатів.
Це не стало кінцем звинувачень Угорщини у справі шпигунства. 20 травня в країні знову оголосили про виявлення двох українських шпигунів. Державний секретар Золтан Ковач повідомив, що Роланд Цебер, нелегальний агент української розвідки, мав зв’язки з угорською опозицією, тоді як Іштван Голло підозрюється у зборі інформації про військову та енергетичну діяльність для України.
На думку Ковача, їхня робота повинна була змінити ставлення Угорщини до конфлікту в Україні.
Більш того, на фоні розкриття діяльності угорських шпигунів в Україні, Орбан висловив звинувачення на адресу України в тому, що вона втручається у внутрішні справи Угорщини та співпрацює з опозиційною партією "Тиса".
Він вважає, що Україна розпочала узгоджену кампанію з метою "дискредитації" Угорщини.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан займає критичну позицію щодо підтримки України у війні з Росією.
Нещодавно він заявив, що Україна, на його думку, програє війну.
«На мою думку, ані європейці, ані українці не зможуть знайти спільну мову з росіянами. Українці програють цю війну, тоді як європейці занадто залучені в цей конфлікт, щоб досягти компромісу. В дійсності, для вирішення ситуації необхідна угода між росіянами та американцями», – зазначив Орбан.
Він переконаний, що важливо якомога швидше припинити війну шляхом укладення перемир'я та ведення мирних переговорів. Проте він вважає, що ці переговори повинні відбуватися не між Україною та Росією, а між США та Росією. На його думку, саме ці держави повинні брати на себе відповідальність за вирішення питань, що стосуються миру.
Водночас він заявляє, що РФ не є загрозою для НАТО оскільки "не може навіть перемогти Україну" і тому "занадто слабка, щоб атакувати НАТО".
У липні минулого року прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відвідав Москву, де провів переговори з російським диктатором Володимиром Путіним.
Цей візит він охарактеризував як "миротворчий" і підкреслив своє прагнення продовжувати роботу над "урегулюванням ситуації" в Україні, обходячи термін "війна".
В Україні, в свою чергу, повідомили, що рішення про візит було прийняте без їхньої згоди, і закликали дотримуватися принципу "жодних угод щодо України без участі України".
Ці дії спричинили значне обурення серед європейських політиків. Жозеп Боррель підкреслив, що цей візит має місце виключно в контексті двосторонніх зв'язків між Угорщиною та Росією. В Європейському Союзі наголосили, що позиція Орбана є лише його особистою думкою, а не відображає погляди всього ЄС.
Зокрема, Орбан неодноразово демонстрував прихильність до діалогу з Росією, уникає жорсткої критики Кремля, і навіть заявляє про готовність прийняти Володимира Путіна в Будапешті.
"Нам варто зосередитися не на Путіні, а на власних потребах. Європу не можна оцінювати лише через призму його особистості. У нас є свої інтереси, і ми повинні залишатися стійкими — як у стосунках з Росією, так і в опозиції до неї. Президент Росії є президентом Росії. Якщо він вирішить відвідати Угорщину, його зустрінуть з відповідними почестями," — зазначив лідер угорського уряду.
Позиція Угорщини щодо вступу України до ЄС та НАТО залишається незмінною -- країна продовжує блокувати початок переговорів, використовуючи своє право вето як країна-член ЄС.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловився проти підтримки вступу України до Європейського Союзу на референдумі, який заплановано на 2025 рік.
Він поділився знімком бюлетеня, на якому стоїть позначка "проти", стверджуючи, що вступ України до складу організації може негативно позначитися на угорській економіці. За його словами, Будапешт зазнав втрат у кілька мільярдів євро протягом останніх трьох років внаслідок війни, тоді як гроші для України "доставляють вантажівками".
Орбан також звинуватив Європейський Союз та опозиційні сили в примусовому впровадженні цього рішення.
Крім того, Угорщина ініціювала всеукраїнське опитування про можливість вступу України до Європейського Союзу.
Уряд ініціював розподіл бюлетенів для "національної консультації" стосовно можливості вступу України до Європейського Союзу, одночасно закликаючи населення висловити свою незгоду з цим рішенням.
Офіційний Будапешт пояснює блокування вступу України до НАТО "загостренням двосторонніх політичних відносин" та "узгодженою кампанією дискредитації" Угорщини.
Віктор Орбан висловив думку, що нація, яка має намір приєднатися до НАТО, нібито здійснює фінансовану кампанію дезінформації проти одного з членів Альянсу. Він закликав НАТО вжити заходів у відповідь на цю ситуацію, охарактеризувавши дії України як "недопустимі".
Президент Зеленський висловив своє обурення з приводу дій та заяв угорського прем'єра Орбана, вважаючи, що той експлуатує українське питання в своїх політичних цілях напередодні виборів.
Український керівник підкреслив, що заважаючи Україні в інтеграційних процесах з Європейським Союзом, Угорщина обирає невдалу тактику, адже більшість угорців виступають за підтримку євроінтеграції України.
Зеленський також наголосив, що жодна країна не має права блокувати вступні перемовини іншої держави до ЄС.
Окрім того, глава Української держави вважає, що політика Орбана є антиукраїнською та працює в інтересах Кремля.
Зеленський також виразив своє невдоволення щодо використання свого зображення в передвиборчій кампанії Орбана, охарактеризувавши це як неетичний вчинок.
"Як він має право експлуатувати моє обличчя для своїх особистих цілей? Я не надавав йому на це згоду! Я є президентом іншої держави. Він не має права використовувати мене у своїй внутрішній політиці. В інших країнах не існує білбордів Орбана, адже це було б морально неприйнятно," -- заявив президент.
На думку президента, подібні дії можуть призвести до суттєвих наслідків для міжнародних відносин та стабільності в Європі.
У 2023 році прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у ненадійно транслюваній частині інтерв'ю охарактеризував Закарпаття як "історичну угорську територію". Він підкреслив, що угорці, які проживають у цьому регіоні, є корінними жителями, які також зазнають труднощів унаслідок конфлікту. Орбан наголосив на зацікавленості Угорщини в досягненні миру.
"Втрати українського народу є і нашими втратами... На цих землях також проживають угорці, адже частина України є історичною угорською територією, що нині входить до складу України, і угорці є там корінним населенням", -- зазначив тоді Орбан.
Влітку 2024 року Угорщина висунула Україні умову для надання підтримки в початку переговорів щодо вступу до Європейського Союзу: виконання 11 умов, серед яких було визнання Закарпаття "історично угорським" регіоном.
В свою чергу, лідер угорської громади Києва та Київської області Тібор Томпа підкреслив, що Віктор Орбан сприймає Закарпаття як свою колонію і прагне встановити контроль над усім регіоном разом із його жителями.
"Він зі своєю клікою розглядає Закарпаття як свій протекторат, як свою колонію. Окрім цих 11 пунктів, є другий блок вимог, у якому Україна повинна виконати всі інфраструктурні проєкти на Закарпатті, бо за очікуванням угорської сторони, це дасть можливість краще розвивати саму Угорщину, а про Україну тут не йдеться", -- зауважив Тібор Томпа.
Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан зазвичай формує свою політику, спираючись на ідею зовнішньої загрози, як зазначено в статті "РБК-Україна".
Золтан Раншбург, провідний аналітик Інституту "Republikon" у Будапешті, підкреслює, що політичний альянс Fidesz-KDNP під керівництвом Віктора Орбана вже протягом декількох років формує свою комунікаційну стратегію, спираючись на образ зовнішнього ворога. Згідно з цією ідеєю, тільки Віктор Орбан має можливість захистити Угорщину від цієї загрози.
В останні часи Україна стала головним об'єктом цієї риторики.
Тібор Дессефі, директор Центру цифрової соціології Університету Етвеша Лоранда, зазначає, що Орбан традиційно використовує риторику протистояння для поляризації суспільства та зміцнення власної позиції.
Золтан Раншбург додає два ключові аспекти:
Нагадуємо, що угорський прем'єр раніше висловився про перемогу Кароля Навроцького на польських виборах як про "чудову новину". Він зазначив, що чинний польський уряд є "проукраїнським, проєвропейським та воєнним", тоді як Навроцький, на його думку, символізує "патріотичний прорив".
