Огляд європейського керівництва
Тема європейського лідерства стала актуальною ще до появи ризиків, пов'язаних із президентством Дональда Трампа, який може намагатися зменшити трансатлантичну єдність і співпрацю. Проте, його можливе повернення на політичну арену може лише прискорити цей процес.
Тема стала особливо актуальною після початку масштабного вторгнення Росії в Україну. Це призвело до переосмислення політики "меркелізму" в Німеччині, зокрема в аспектах оборони та енергетики, де виявилася помилковість залежності від Росії та дисбаланс між особистими і колективними інтересами (СП 2).
Зараз тема лідерства у Європі стає актуальною як ніколи. Бо перед континентом є ряд викликів, у різних сферах. Якщо коротко, то:
1. Оборона (те, що висловив Марк Рютте, коли обійняв посаду генерального секретаря НАТО): колективне усвідомлення ризиків і загроз, а також подальше зміцнення оборонних позицій, особливо на східному та південному флангах.
2. Економіка (тематика, що була розглянута в останньому масштабному звіті, підготовленому колишнім прем'єр-міністром Італії та керівником Європейського центрального банку Маріо Драгі): конкурентоспроможність Європейського Союзу в широкому розумінні.
3. Бачення (маю на увазі довгострокове бачення перспективи), а отже - розуміння та ініціювання політичних рішень, і їх пріоритетності.
Підйом ультраправих ідей пов'язаний не лише з ексцентричними особистостями, а й свідчить про відсутність ефективного лідерства.
У цьому контексті період зміни влади в США може стати часом, коли європейські керівники продемонструють більшу впевненість і, можливо, навіть лідерські якості у сфері безпеки Європи.
Адже було зрозуміло (а чергове загострення російських ударів по Україні лише підтверджує), що Росія намагатиметься по-максимуму атакувати українські міста до приходу нової американської адміністрації. Щоб відхопити якомога більше до періоду початку нового етапу мирного процесу. Плюс - традиційно зимній період.
Ясна річ, що в перехідний період, навряд чи, можна розраховувати на якісь кардинальні рішення США. Проте, якщо адміністрація Джозефа Байдена виділить усі наявні ресурси уже зараз (в межах можливостей Пентагону), а також якщо європейські лідери приймуть рішення щодо власного озброєння (зокрема, ракет), це суттєво знизить агресивні наміри РФ у логіці діяти нахрапом.