Представник Трампа в Україні, нова команда Єврокомісії з грудня, Київ зробив поступки Варшаві: останні новини дня.
Байден звертається до Конгресу з проханням виділити Україні додаткові $8 мільярдів, і, за деякими даними, чинить тиск на Київ щодо зниження віку мобілізації. За інформацією WSJ, Сполучені Штати не встигають надати Україні всю заплановану допомогу.
У той же час, напружена обстановка на українському фронті ослаблює позиції Європи, підсилює антизахідні настрої та посилює руйнівний тиск з боку Росії та її партнерів.
Про все важливе і цікаве за середу, 27 листопада, - в дайджесті "Європейської правди".
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб з легкістю отримувати дайджести та інші важливі та цікаві новини!
Президент Сполучених Штатів Джо Байден направив звернення до Конгресу з пропозицією виділити додаткові 24 мільярди доларів. З цієї суми 8 мільярдів призначені для Ініціативи підтримки безпеки України, тоді як решта 16 мільярдів буде використана для поповнення запасів американських військових.
У рамках Ініціативи підтримки безпеки України Міністерство оборони США укладає угоди з американськими підприємствами для постачання озброєння українським оборонним силам.
Деякі республіканці вже розкритикували це прохання Білого дому.
Мільярдер Ілон Маск, якого новообраний президент США Дональд Трамп запросив до своєї команди, висловив незгоду з проханням Джо Байдена.
Країни Північної Європи та Балтії обіцяють надати Україні суттєвішу допомогу "протягом найближчих місяців".
Данія, Естонія, Латвія, Норвегія, Польща, Швеція та Фінляндія висловили свою готовність взяти на себе зобов'язання щодо євроатлантичної безпеки в умовах серйозних загроз і викликів.
"Ми збільшимо нашу допомогу Україні. Наші держави займають провідні позиції серед донорів військової допомоги Україні на кожного жителя, і наша підтримка залишиться незмінною", - наголошують лідери країн.
Серед інших зобов’язань, вони обіцяють "протягом найближчих місяців" підвищити фінансування українського оборонного сектора та інвестиції для постачання Україні додаткових боєприпасів.
Тим часом, у Байдена закликають Україну призивати в армію з 18 років, пише агентство AP.
Згідно з коментарем представника адміністрації президента США, "простий розрахунок" ситуації, в якій наразі перебуває Україна, свідчить про необхідність збільшення чисельності військ для успішного ведення бойових дій.
Агентство, посилаючись на джерела в Європі, повідомляє, що президент України Володимир Зеленський усвідомлює стурбованість партнерів у інших західних столицях щодо того, що Україні бракує не стільки озброєння, скільки кваліфікованих кадрів.
Нагадаємо, 19 листопада радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Україна отримала багато різної американської зброї, однак все одно опинилась у складній ситуації на полі бою - і причиною цього він назвав проблеми з мобілізацією.
Цікаво, що новообраний президент США Дональд Трамп повідомив про свій вибір на посаду "спеціального представника з питань України та Росії" - ним став генерал у відставці Кіт Келлог.
Складна обстановка на фронті в Україні ослаблює Європу, підсилюючи антизахідні настрої та посилюючи негативний вплив Росії та її партнерів.
У Бранденбурзі, розташованому на сході Німеччини, Соціал-демократична партія (СДПН) під керівництвом Олафа Шольца та ліворадикальний Альянс Сари Вагенкнехт (АСВ), який вважається "друзями Путіна", завершили розробку своєї коаліційної угоди.
У перший тиждень грудня партійні конференції СДПН і АСВ повинні прийняти остаточне рішення щодо угоди.
У раніше підготовленому переговорному документі обидві сторони висловили намір співпрацювати для досягнення дипломатичного вирішення конфлікту в Україні як на федеральному, так і на рівні Європейського Союзу.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок виступила з вимогою до багаторічного прем'єр-міністра Бранденбургу Дітмара Войдке про надання ясних гарантій того, що його майбутня адміністрація не пожертвує Україну на користь Владіміра Путіна.
"Ті, хто дійсно переймається безпекою Німеччини, не повинні ставити її під загрозу заради власних політичних інтересів. Як жителька Бранденбургу, я сподіваюся, що прем'єр-міністр Войдке чітко заявить про своє зобов'язання: його майбутній уряд повинен захищати мир у Європі, а не жертвувати Україною на догоду Путіну," - зазначила Бербок.
Зовнішня політика не є компетенцією регіональних урядів і парламентів у Німеччині. Проте Альянс Сари Вагенкнехт наполягав на тому, щоб спірні питання, пов'язані з дипломатичним вирішенням конфлікту в Україні, а також критика щодо розміщення американських ракет в Німеччині, були включені до коаліційної угоди.
Партія СДПН у Бранденбурзі погодилася з цими вимогами, що стало підставою для святкування в АСВ, які вважали це своїм досягненням.
Недавні коаліційні переговори за участю АСВ в Тюрингії завершилися успішно.
Але це не все щодо проросійських сил у Євросоюзі.
У Румунії сенсаційно лідером першого туру президентських виборів став маловідомий ультраправий політик Келін Джорджеску.
Джорджеску підтримали 31% молодих людей у віці від 18 до 24 років.
Підтримка молодіжної аудиторії, зокрема, може бути обумовлена активною кампанією в соціальній мережі TikTok, де він популяризував ідеї про "істинного румуна" та "могутнього лідера".
В Румунії звернулися до Єврокомісії з проханням провести розслідування щодо впливу китайського застосунку TikTok на вражаючий результат скандального кандидата.
Найвищий безпековий орган країни обговорить втручання у вибори.
Джорджеску був настільки непомітним, що лише після виборів румунські та міжнародні ЗМІ почали звертати увагу на його ультранаціоналістичні та релігійні висловлювання. Його яскрава антизахідна позиція, "героїзація" диктатора Антонеску, зв’язки з суперечливим російським політиком Олександром Дугиным, критика ЄС і НАТО, а також дружні стосунки з Москвою викликали значний резонанс і навіть шок.
Пізніше кандидат, якого описують як прихильника Росії, спростував звинувачення в тому, що нібито обіцяв вивести Румунію з НАТО та Європейського Союзу.
"Це не так! Я ніколи не висловлювався таким чином. Проте я зазначав, що маю намір вести діалог і ставити національні інтереси на чільне місце. Ми не можемо погоджуватися на все, необхідно обговорювати питання, які стосуються добробуту румунського народу, незалежно від того, чи належите ви до певної організації," - підкреслив Джорджеску.
У той же час румунські медіа звертають увагу на те, що в червні Джорджеску охарактеризував НАТО як "найменш потужний альянс у світі" і висловив намір залишити його.
Одночасно він висловив нові безпідставні звинувачення на адресу своєї суперниці на виборах, проєвропейської кандидатки Елени Ласконі, стверджуючи, що вона нібито причетна до втягнення Румунії у конфлікт в Україні.
"Війна в Україні має бути терміново припинена. Для мене це стратегія миру, а не війни. Жодного конфлікту, лише мир", - сказав він.
Слід зауважити, що Джорджеску далеко не перший, хто користується такою популістською, примітивною риторикою. Хто фактично, використовує розв'язану Путіним війну для залякування мешканців країн ЄС.
Словаччина та Грузія також вживають подібну риторику у своїх урядових заявах.
До речі, прем'єр Словаччини поїде до Москви на святкування 9 травня, а у Грузії, яка досі лишається під впливом Кремля, із національних іспитів вилучили боротьбу з російським імперством.
Вони, напевно, не усвідомлюють, що їхня політика умиротворення може спонукати Кремль до нових агресивних дій.
Нещодавно у Литві, яка сусідить з російським Калінінградом, трапилася аварія вантажного літака DHL.
Попри те, що в Литві поки не виявлено ознак диверсійних дій, німецький генерал висловлює припущення, що ця катастрофа могла слугувати певним тестом для Росії з метою вивчення її вразливих місць.
За його словами, господар Кремля Владімір Путін створює ситуацію, "яка вже не зовсім мир, але ще не війна", щоб перевірити, як далеко він може зайти.
На місце катастрофи вантажного літака у Вільнюсі прибула міжнародна комісія. Чорні скриньки літака DHL відправлять на розшифровку до Німеччини.
Однак, Крістіан Фройдінг, керівник спеціального штабу з питань України при Міністерстві оборони Німеччини, висловив думку, що Німеччина наразі стала основною мішенню для гібридних атак Росії через свою ключову роль у підтримці України.
Москва відправляє додому двох німецьких репортерів у відповідь на "вигнання" російських пропагандистів.
Минулого тижня з'ясувалося, що в Балтійському морі були пошкоджені два зв'язкових кабелі, що з'єднують Фінляндію, Литву та Німеччину.
The Wall Street Journal повідомляє, що відповідно до висновків розслідування, китайський вантажний корабель Yi Peng 3 міг навмисно провести якір по дну Балтійського моря з метою пошкодження двох підводних кабелів зв'язку, які з'єднують Фінляндію, Литву та Німеччину.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликає країни, що оточують Балтійське море, ініціювати спільне патрулювання водних шляхів.
У Британії невідомі безпілотники фіксували вже біля чотирьох баз, які використовують ВПС США.
В Іспанії внаслідок вибуху на промисловому підприємстві загинули щонайменше троє осіб.
У Латвії були затримані двоє осіб за пропаганду російської агресії, а в Польщі затримали німецького громадянина, який займався торгівлею верстатами з Російською Федерацією.
Прем'єр-міністр Молдови застеріг населення щодо "надзвичайно важкої зими".
Україна і Польща підписали спільний документ, присвячений ексгумації жертв Волинської трагедії.
У документі зазначено, що незабаром Польща і Україна ініціюють створення спільної робочої групи під керівництвом міністерств культури обох держав. Метою цієї ініціативи є проведення детальної роботи та досягнення порозуміння між сторонами.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш вважає, що йому вдалося сприяти відновленню ексгумацій жертв Волинської трагедії.
Інститут національної пам'яті Польщі (ІНП) готовий розпочати ексгумаційні роботи на території Волині впродовж доби.
Цю інформацію озвучив Кароль Навроцький, президент Інституту національної пам'яті, який планує балотуватися на пост президента Польщі у 2025 році.
Україна офіційно звернулася до Польщі з проханням передати їй консульство Російської Федерації, розташоване в Познані.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що КПП на польсько-українському кордоні становлять важливу інфраструктуру, яку не слід перешкоджати блокувати протестувальникам.
Європарламент затвердив дату початку роботи нової Єврокомісії - 1 грудня.
Після призначення президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що країнам Європи важливо проявляти більшу єдність і брати на себе відповідальність за свій добробут і безпеку.
"Забезпечення добробуту та безпеки Європи – це, насамперед, наша спільна відповідальність. Звичайно, нам важливі альянси, і ми повинні постійно підтримувати зв'язок та розвивати наші стосунки. Але не менш важливою є наша внутрішня єдність, яка дозволить нам діяти швидко та рішуче. У найближчі п'ять років єдність стане ключовим фактором," – підкреслила вона.
Протягом перших ста днів своєї діяльності новий склад Єврокомісії підготує Білу книгу, присвячену майбутньому європейської оборони.
Крім того, сьогодні ЄС затвердив бюджет на 2025 рік.
Президент Європейської ради Шарль Мішель 29 листопада передасть повноваження своєму наступнику Антоніу Кошті під час спеціальної церемонії у Брюсселі.
У Литві відбулася зустріч коаліції, що займається розмінуванням території України. Також Литва оголосила про виділення 5 мільйонів євро на розвиток сонячних електростанцій в Україні.
Вільнюс вирішив продовжити безкоштовний проїзд у громадському транспорті для українців ще на один рік.
США повідомляють, що Північна Корея планує відправити Росії нові поставки балістичних ракет та важкого обладнання.
У команді Трампа повідомляють про загрози, які виникають для новообраних членів його адміністрації.
У Франції пішов з життя грузинський військовий, який отримав поранення під час боїв у Бахмуті.
Байден оголосив про перемир'я між Ізраїлем та "Хезболлою".
Удар блискавки серйозно порушив залізничне сполучення у Німеччині.
У Nord Stream 2 програли позов у Суді ЄС.
США надали допомогу Тернополю після атаки з боку Росії.
Посли ЄС схвалили повноправне приєднання Болгарії та Румунії до Шенгену.
