Свою давню назву місто отримало лише 35 років тому: де в Україні розташоване місто, яке носить ім'я міфічної істоти.
Зміїв — одне з найстаріших міст Харківської області, яке знаходиться на узбережжі річки Сіверський Донець. Його назва оточена таємницями та міфами, а процес перейменувань ілюструє непросту історію українських міст у ХХ столітті.
Місто завжди стало перехрестям різних культур і націй. У XVII-XVIII століттях Зміїв відігравав ключову роль як укріплений пункт на межі Московії та Кримського ханства. Його ім'я викликало асоціації зі стійкістю, захистом і незламністю.
Радянський період приніс ідеологічні зміни, спробу переписати культурну пам'ять через перейменування. Але місто пережило цей етап і повернулось до свого справжнього імені, ставши частиною ширшого процесу національного відродження на початку 1990-х. "Телеграф" розповість про це детальніше.
Чому місто називається саме Зміїв? Це питання хвилювало дослідників протягом століть, породжуючи різні теорії та легенди.
Найвідоміша легенда свідчить про крилатого багатоголового Змія Горинича, який колись жив у лісах і болотах навколо цього міста. Цей міфічний персонаж з часом став символом міста та ключовим елементом його герба.
Існують й інші цікаві версії щодо походження цієї назви:
Змієві вали є значущим свідченням стародавньої історії, представляючи собою залишки оборонних укріплень, що датуються періодом перед виникненням Київської Русі. Ці земляні структури простягаються через територію міста і були зведені з метою захисту від кочових племен з степів, ймовірно, також вплинули на найменування даного поселення.
Мало кому відомо, що в ХХ столітті місто Зміїв зазнало несподіваної зміни в своїй назві. У 1976 році воно стало відоме як Готвальд, на честь чехословацького комуністичного діяча Клемента Ґотвальда. Ця радянська назва існувала до 1990 року, відображаючи політичну атмосферу тієї епохи. Лише в 1990 році, в рамках національного відродження та прагнення повернутися до історичних коренів, місту було повернуто його справжню назву — Зміїв. Це стало важливою віхою у відновленні місцевої ідентичності та колективної пам’яті громади.
Це перейменування ілюструвало характерну для радянського періоду тенденцію — надавати містам імена визначних комуністичних особистостей, які часто не мали жодного зв'язку з історією цих населених пунктів. Для мешканців Змієва повернення до історичної назви стало символом відновлення історичної пам'яті та національної самосвідомості.
У XVIII столітті перший герб Змієва зображував повзучого змія, але не отримав офіційного визнання. Лише в 1803 році імператор Олександр І затвердив герб міста, на якому був зображений золотий змій на червоному фоні. Ця подія стала знаковою, підкреслюючи важливість і статус Змієва.
У 1863 році геральдист К. Кене створив нову версію герба, на якій змій був зображений у вертикальному положенні, увінчаний срібною баштовою короною та оточений золотими колосками, прикрашеними стрічкою Олександра І. Проте, цей варіант так і залишився лише на стадії проєкту. У 1990-х роках, з відновленням історичної назви, місто отримало новий герб, який відтворює традиційний образ золотого змія з короною на червоному фоні, символізуючи повернення до своїх коренів.
Сьогодні Зміїв – місто, яке гордо носить свою неповторну назву та має багатий історичний спадок. Кожен елемент його символіки, від гербів до самої назви, розкриває складний шлях, яким проходили українські міста протягом століть. Збереження та популяризація історичних назв і символів є надзвичайно важливими для формування місцевої ідентичності. Це не лише шана традиціям, але й можливість зберегти зв'язок із предками, усвідомити своє місце в історії та передати цю цінну пам'ять наступним поколінням.
Зміїв є яскравим свідченням того, як назви та символи відображають історичні трансформації, культурну різноманітність та багатовікову пам’ять. Це місто, яке пережило численні легенди, війни, радянські зміни назв і національне відновлення, продовжує втілювати свою неповторну ідентичність у XXI столітті.
Раніше "Телеграф" повідомляв про можливі варіанти походження назви Харкова. Існує кілька теорій, але зазвичай вважається, що місто отримало свою назву на честь однойменної річки.
