Заборона на імпорт російської сталі та руди до Європейського Союзу може призвести до втрати понад 10 мільярдів євро доходів для Росії, зазначає фахівець.
Про це заявив президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков під час виступу на міжнародній конференції Fair play у Києві, яку організував Офіс президента. Участь у ній приймали президент Володимир Зеленський, голова ОП Андрій Єрмак, Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, спеціальний посланець ЄС з питань виконання санкцій у звʼязку зі збройною агресією рф проти України Девід ОʼСаліван.
Каленков підкреслив, що металургійна галузь Росії є одним із найбільших джерел доходів для державного бюджету після енергетичного сектора. Металургія становить більше 5% валового внутрішнього продукту країни та демонструє значний мультиплікативний ефект: за наявними даними, одне робоче місце в цій галузі створює 8,5 робочих місць у суміжних секторах. Крім того, російські металургічні підприємства виробляють спеціалізовану сталь для військово-промислового комплексу, зокрема трансформаторну, яка використовується у виробництві військової техніки та ракет.
"Важко уявити функціонуючий ВПК РФ без успішно працюючої металургії. Тому санкційна політика у цій сфері є дуже важливою", - підкреслив він.
Він також підкреслив, що у березні 2022 року Європейський Союз, Сполучені Штати та Великобританія розпочали введення санкцій проти російської металургійної промисловості. Проте Кремль зміг уникнути повної заборони завдяки відстрочкам і виняткам, які були добуті лобістами з окремих країн ЄС. Наприклад, завдяки позиції Бельгії в 2022 році санкції не передбачали повної заборони на імпорт російської сталі, а внаслідок позиції Чехії у 2023 році дозвіл на імпорт слябів з Російської Федерації був продовжений щонайменше до 2028 року.
Важливу роль у цьому процесі відіграють філії російських металургійних підприємств, розташовані в Європі, оскільки вони виступають головними замовниками недорогих напівфабрикатів з Росії. Ці компанії здобувають конкурентні переваги, економлячи від 50 до 100 євро на кожній тонні слябів, виготовлених у РФ за рахунок використання доступних джерел газу та електрики. Це негативно впливає на конкурентне середовище в ЄС, де вже багато підприємств свідомо відмовилися від закупівлі російського чавуну та слябів. Крім того, російські виробники активно маніпулюють інформацією про можливість заміни напівфабрикатів з Росії на продукцію з інших країн.
"Ми зіткнулися з тим, що уряди окремих європейських країн ухвалюють рішення про необхідність відтермінування санкцій на основі інформації від російських лобістів, яка не відповідає дійсності", -- зазначив Каленков. Він згадав, що у 2023 році вони переконали чеське міністерство економіки у технічній неможливості змінити постачальника слябів, хоча це не було правдою.
"Ми можемо спільно найти рішення, щоб компанії в ЄС не ставали заручниками російських олігархів. Це лежить не тільки в площині санкцій, а й у площині торгової політики", - зауважив Каленков, на думку якого треба не тільки запроваджувати санкції проти російської сталі, а й звертатись до механізмів торгового захисту, щоб позбавити РФ доступу до валютних надходжень, які підтримують агресію проти України.
Раніше Владислав Власюк, який виконував обов'язки уповноваженого президента України з питань санкцій, висловив думку, що російські компанії в галузі гірничо-металургійного комплексу безпосередньо сприяють військово-промисловому комплексу агресора. Він також закликав Європейський Союз вжити більш суворих заходів щодо санкцій проти металургійної індустрії Росії.
