Посольство: Україна сприятиме Європейському Союзу у подоланні інноваційного дисбалансу.
Безпека Європи та України тісно взаємопов'язані, зазначає посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова. В інтерв'ю DW у Брюсселі вона розповіла про перспективи вступу України до ЄС, про війну наративів навколо російської агресії та про те, як Україна може допомогти Європі подолати інноваційний розрив. Кореспондентці DW вдалося поговорити з Матерновою під час щорічного з'їзду послів Європейського Союзу.
DW: Пані Матернова, що нового у зв'язку з Україною ви винесли для себе із зустрічей з іншими послами ЄС?
Катаріна Матернова: По-перше, я подякувала своїм колегам - послам ЄС з усього світу - за те, що вони докладають додаткових зусиль для підтримки України в тих країнах, де проходить їхня служба. Наприклад, нещодавно ми стали свідками надзвичайно сильної підтримки України під час голосування на Генеральній Асамблеї ООН 24 лютого.
Для мене важливо, що вся наша дипломатична мережа продовжує проявляти інтерес до України, попри стільки інших криз і воєн у світі.
Ми стали свідками значних виступів керівників ЄС. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що європейська безпека стане основою політики Євросоюзу, підкресливши, що безпека Європи і України є тісно взаємозалежними.
Особливе враження на слухачів справив виступ міністра оборони України Михайла Федорова. Він підкреслив, що необхідно об’єднати зусилля для спростування російського наративу про ймовірну перемогу в цій війні, адже на фронті їм не вдається досягти успіху. Саме з цієї причини Росія намагається здобути те, що не може реалізувати військовим шляхом, шляхом дипломатії. Ця війна слів і концепцій, когнітивна боротьба, є суттєвою складовою частиною цих зусиль.
Ви звернули увагу на новий акцент на безпеці в політиці Європейського Союзу. Які практичні наслідки це матиме для України?
Це свідчить про нашу постійну підтримку України та готовність діяти разом. Ми будемо активніше співпрацювати, використовуючи промислові можливості обох сторін.
Вже створено кілька спільних ініціатив у сфері виробництва безпілотників. Декотрі держави Європейського Союзу виробляють озброєння для України на своїх територіях, щоб убезпечити виробничі потужності від можливих ударів з боку Росії.
Проте це не єдине. Незалежно від того, чи йдеться про торговельні стратегії, екологічні ініціативи чи фінансові механізми, питання безпеки ставатимуть все більш суттєвими. В такому світлі Україна буде сприйматися як потенційний майбутній член Європейського Союзу.
Чи з'явився новий імпульс у дискусії про розширення, яка ведеться вже багато років? Адже ми чули кілька різних термінів. Нещодавно президент Зеленський говорив про 2027 рік, лідери у Брюсселі поки не готові назвати дату. Чи відбувається зараз новий етап обговорень, у межах якого країни ЄС і його лідери зможуть назвати реалістичні терміни вступу України?
Без сумніву, новий поштовх виник у лютому 2022 року, коли Україна розпочала процес приєднання до Європейського Союзу, за нею послідували Молдова та Грузія. Раніше питання розширення не було в центрі уваги обговорень.
Зараз відбувається дуже активна дискусія. Водночас я не думаю, що поки можна очікувати домовленості про конкретну дату. Добре мати амбіції, і в певний момент дата має з'явитися, але ми поки що до цього не дійшли.
Зараз ми обговорюємо, як скоригувати методологію переговорів про вступ. Адже нинішня система була створена у мирний час, а ми зараз живемо у стрімко мінливому та непередбачуваному світі.
Що ви розповідаєте колегам у Брюсселі про очікування українців?
Я неодноразово підкреслюю, що серед українського населення існує значна підтримка ідеї вступу до ЄС. Соціологічні дослідження продовжують свідчити про те, що більше 80% громадян висловлюють бажання стати частиною Європейського Союзу.
Я розповідаю, що в Україні всюди можна побачити прапори України та ЄС. Революція гідності на Майдані відбувалася під європейськими прапорами. Для багатьох українців вступ до ЄС є символом надії, особливо у воєнний час.
З іншого боку, я чітко даю зрозуміти, що Україна потрібна Євросоюзу не лише заради безпеки, захисту та сили. Йдеться також про конкурентоспроможність і інновації. У Європі ми часто говоримо про інноваційний розрив. Україна має величезний потенціал у цій сфері.
Вражаюча адаптивність, винахідливість і креативність українського суспільства не залишають байдужими. Якщо хтось і здатен сприяти подоланню інноваційного розриву в Європі, то це, безумовно, Україна. Це проявляється не лише у виробництві дронів, а й у процесах цифровізації. Наприклад, український уряд є одним із найцифровізованіших у Європі, що стало можливим завдяки мобільному застосунку "Дія". Цей досвід може стати важливим внеском у наше спільне майбутнє.
Як ви думаєте, чи готові до цього країни ЄС?
На мою думку, деякі люди більш підготовлені до цього, ніж інші. Проте я завжди наголошую своїм українським друзям, що приєднання нових держав до Європейського Союзу завжди супроводжувалося певною тривогою у когось.
Але чи здатні потужні та самовпевнені країни ЄС, які так пишаються своїми досягненнями, навчитися чомусь у такої країни, як Україна, яку багато хто ще нещодавно ігнорував?
Концепція навчання у нових націй або отримання вигоди від їх інтеграції не є очевидною. Історично це сприймалося як благословення для тих країн, які долучалися, чи не так? Тому я вважаю, що необхідно змінити підхід.
Чи всі підготовлені? Напевно, ні. Але зараз значно більше людей готові до цього, ніж під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли, відверто кажучи, наша країна була практично невідома. Я завжди стверджувала, що Україна є найбільшою непрочитаною сторінкою для європейців.
Зовсім ні.
Зовсім ні. Трагічно, що для цього знадобилася війна, але тепер люди відкривають для себе Україну і захоплюються нею.
Нещодавно ви стали мішенню російської пропаганди після публікації фотографії під час чергового російського нападу на Київ. Що цей інцидент говорить нам про інформаційну війну, яка супроводжує вторгнення Росії в Україну?
Те, що їхня атака була спрямована не на політичну фігуру, а на дипломата, який представляє Європейський Союз, і безпосередньо на мою особу, свідчить про те, що Росія була вкрай задоволена гуманітарною кризою, яку ми спостерігали в Києві в січні та лютому. Вона прагнула приховати цю ситуацію від міжнародної спільноти.
Росія звикла нав’язувати свою версію подій в Україні. Перед початком повномасштабного вторгнення її основним повідомленням було те, що Україна є корумпованою та майже неспроможною державою. Проте світ згодом виявив, що це не відповідає дійсності: Україна виявилася досить сильною країною. Вона не впала, і Київ не був захоплений за три дні. Саме тому так важливо спростовувати ці хибні наративи.
Які можливі основні виклики можуть виникнути у відносинах між ЄС та Україною в найближчій перспективі?
Основним завданням стане сприяння процесу розширення Європейського Союзу, що, безсумнівно, передбачає продовження реалізації реформ. Після чотирирічного конфлікту суспільство відчуває виснаження і втому. У той же час Верховна Рада та президент фактично розпочинають сьомий рік своїх каденцій.
У звичайному, демократичному циклі вибори мали б відбутися вже давно. Однак, з огляду на воєнний стан та триваючу війну, це стало неможливим, і прийняття законодавчих актів через Верховну Раду ускладнюється. Це, безумовно, зрозуміло, але нестача прогресу в цій сфері, у свою чергу, гальмує процес розширення.
Чи маєте ви варіанти вирішення цієї ситуації?
Нам важливо продовжувати спілкування між собою, обговорювати найголовніші питання, не відволікаючись на другорядні речі, і вести діалог з Верховною Радою та урядом. Це наша щоденна практика.
