Час покласти край вірі в різноманітні вигадки. Справжніми є удари по енергетичній інфраструктурі Росії та бої за Покровськ - Том Купер і Дональд Гілл.
У новому тижневику Дональда Гілла Том Купер не зміг обійти стороною останні витівки Трампа та спотворене відображення політичної ситуації в США, яке подають засоби масової інформації. Гілл зазначив, що Збройні сили України мають ініціативу на Сумщині; хоча російські війська дещо просунулися на Покровському напрямку, вони зазнають значних втрат. Крім того, він акцентував увагу на вдалих ударах по військовим та інфраструктурним об'єктам в тимчасово окупованому Криму і на території росії.
Вступ Тома Купера. Минулого тижня було просто неймовірно спостерігати, як люди з ентузіазмом піддаються різним нісенітницям та новим шахрайствам. Цього разу в центрі уваги опинився міф про те, що "США планують передати Україні ракети "Томагавк". І нібито ці ракети принесуть Україні перемогу, а угоду вже начебто погодили. Експертів запрошували один за одним для інтерв'ю, і кожен з них намагався поділитися своїми вражаючими висновками. На жаль, згодом Пуддінг зателефонував Дампфу, і той змінив свою думку... а всі інші сподівання...
...і в той момент усі виявилися надзвичайно враженими, розчарованими та розгніваними...
...і зʼясувалося, що всі ці "плани" щодо "Томагавків для України" були лише ще однією партією... видавання бажаного за дійсне.
Це так само, як коли поважні, високопоставлені "журналісти" та "експерти" розповідають про "чергове бомбардування Ізраїлем Сектора Гази через порушення перемирʼя Хамасом" і про те, що "Хамас запізнився з передачею тіл заручників"... тоді як насправді Хамас бився з підтримуваними Ізраїлем бандами ІДІЛ, які нападають і грабують мирних жителів, і не міг витягнути тіла без того, щоб спершу отримати необхідні екскаватори та пальне для них.
Що ж трапилося з тими, хто має такі погляди? Які проблеми у всіх цих представників мейнстримних медіа, які сприяють роздуванню такої істерії? Чи вони справді щоранку прокидаються і луплять лобом об найближчу стіну просто заради задоволення?
Чи отримують вони винагороду за те, щоб заповнювати ефіри та кабельне телебачення безглуздою інформацією, яку поширюють?
І чому хтось повинен продовжувати миритися з такою поведінкою?
...і чому так складно зрозуміти декілька елементарних істин?
Гаразд. Пуддінг не досяг своєї мети завоювати Україну. Але він підлаштував свою мету: тепер його мета - зруйнувати Україну, "роззброївши" її. Через знищення інфраструктури зробити її нездатною звільнити території, захоплені росією... Якщо маєте сумніви, подивіться, що лишилося від України будь-де на схід і південь від поточної лінії фронту, і що лишилося від її енергопостачання. Перевірте, скільки будинків і де ще цілі. Скільки працює підприємств. Який стан місцевого електро- й водопостачання. Каналізації. Скільки полів заражено нерозірваними боєприпасами та мінами...
...якщо ви не зовсім усвідомлюєте, про що йдеться, хочу нагадати, що в Австрії та Німеччині (це лише два приклади) ми досі регулярно займаємося ліквідацією нерозірваних боєприпасів, які залишилися з часів Другої світової війни. Ця війна завершилася тут рівно 80 років тому.
Це недостатньо? Тоді зверніть увагу на економіку "південних" штатів США, яка зазнала значних руйнувань під час Громадянської війни в 1860-х роках: до сьогодні вона ще не змогла повністю відновитися...
Отже, якщо Україна все ще не знищена, і в країні все в порядку, а я просто вигадую нісенітниці, будь ласка, спробуйте пожити із сенсом і метою в тих регіонах, які "освободили" росіяни.
Далі. Війна в Україні, своєю чергою, полегшує життя Пуддінгу вдома. Він завжди може звинувачувати "війну", клясти "нацистів з НАТО" і "нацистів з України", вигадувати змови, ридати про "російську жертовність" і лаяти кого завгодно за все те, у чому насправді винен лише він сам. І він може далі нарощувати Росгвардію, підпорядковану лише йому структуру, створену для охорони його режиму (замість того, щоб відновлювати російські збройні сили).
Велика частина його успіху базується на підриві "Заходу" через корупцію. Додайте сюди західну жадобу матеріальних благ, некомпетентність та корупційні схеми, і стає очевидним, що немає жодного, хто міг би його зупинити. Ніхто навіть не розглядає можливість перешкодити Путіну. Хіба що вони розмірковують про "перемирʼя в Україні", щоб повернутися до своїх звичних справ і безтурботно планувати наступні відпустки.
...що, зокрема, дає Пуддінгу можливість продовжити і навіть завершити геноцид українців на окупованих територіях України.
Звісно, можна заперечити, що ця війна і цей геноцид зв'язують активи Пуддінга, в сенсі російських збройних сил. Нібито це робить Пуддінга неспроможним ще більше розширювати свою імперію. Можна стверджувати, що внаслідок війни "руйнується" і російська економіка. Однак Пуддінг бачить ситуацію інакше. В його очах економіка існує, щоб слугувати його інтересам, а ці інші "активи" - сотні тисяч "зайвих" росіян, які гинуть у процесі, і передусім ці непотрібні збройні сили - виявилися нездатними "бодай" завоювати Україну. З погляду Пуддінга, ця "армія" і всі тисячі росіян, убитих у цій війні, отримали саме те, на що "заслужили" - за свої "провали".
Який же це несподіваний поворот: Пуддінг не має жодних підстав "згоджуватися" на будь-яке "перемирʼя", навіть не варто про це мріяти. Зовсім немає жодних мотивів для таких дій.
Зачекайте. Це ще не є "найвизначнішим" у всій цій розповіді.
"Найголовніше" полягає в тому, що "Захід" переслідує подібні цілі: з точки зору тих 100-200 осіб, які насправді керують "Заходом" (оскільки контролюють 90-95% усіх ресурсів), все організовано ідеально. Росія зараз не просто "по коліна", а "по брови" у війні, яку вона не в змозі виграти. Вона "виключена" як потенційна загроза для "Заходу" на багато років уперед.
Дійсно, Росія Путіна ідеально вписується в інтереси нашої олігархії. Вона стає відмінним засобом для відволікання уваги від їхніх власних справ: варто лише згадати про "загрозу російського вторгнення", і відразу ж можна побачити, як президенти, канцлери та прем'єри без вагань витрачають гроші платників податків на закупівлю старої зброї. Це лише один з багатьох прикладів. Додайте до цього знищення плюралізму, обмеження особистих свобод, а також "нелегальних мігрантів" і інші "загрози", і ви отримаєте повну картину. Це чудово відволікає увагу навіть від нашої власної участі в геноциді палестинців, що здійснюється Ізраїлем.
"Адже всі вони - терористи" і "мають отримати таке покарання", без сумніву.
Додатково, Росія під керівництвом Путіна залишається бездоганним постачальником усіх своїх мінеральних ресурсів. Наразі їх видобуток став навіть більш вигідним, особливо для тих, хто купує для подальшого перепродажу в Європейському Союзі за значно завищеними цінами.
Бо це збільшує прибуток.
Проте ні. Вся відповідальність лежить на мені або на таких, як я. Тепер, бачите, я занурююсь у світ конспірології і відчуваю параною щодо Дампфа та подібних тем...
Зрозуміло. Так і є. Вам буде легше, якщо ви дійдете до такого ж висновку, але не забудьте продемонструвати здивування, коли побачите, скільки з наших "демократизаторів" і "турботливих про добробут своїх націй" в ЄС готові йти на компроміси (і яким чином), щоб дозволити Путіну дістатися до Будапешта для зустрічі з Дампфом, "всупереч" санкціям ЄС і ордеру МКС на арешт. Крім того, речниця ЄС Анніта Хіппер вже встигла "підтвердити", що "деякі країни ЄС можуть робити винятки з заборони на в’їзд", хоча насправді ані Путін, ані його міністр закордонних справ Лавров не підпадають під жодні індивідуальні заборони на в’їзд до ЄС.
Еге ж, я (знову) розпалююсь з приводу політики і нібито не можу тверезо аналізувати (особливо цю війну), доки ви намагаєтеся дізнатися про війну.
...бо політика ведення агресивних війн, звісно, не має жодного стосунку до агресивних воєн. І між ними немає жодного звʼязку. Авжеж. Будь-що, тільки не тверезе мислення і прості висновки, підкріплені фактами.
Передаю эстафету Дональду Гіллу...
Сумщина. Українські сили завдали удару по Олексіївці. Пізніше, російські безпілотники здійснили напад на українські позиції в центрі населеного пункту. За межами Костянтинівки 225-й штурмовий полк проводить операції проти російських солдатів на відкритих просторах та в лісистих районах.
Командир 95-ї десантно-штурмової бригади стверджує, що Україна має перевагу в Сумській області. Російські сили намагаються перекидати військові підрозділи та запаси до своїх позицій на фронті, але стикаються з значними втратами через дії дронів. Українські війська проникають в тил противника невеликими групами по 2-3 бійці та займають оборонні позиції, проте для ефективного виконання завдань потрібні підготовлені фахівці, а процес навчання займає час. Коли росіяни дізнаються про їхню активність, намагаються вжити заходів для витіснення, але їхні дії часто виявляються неорганізованими, що призводить до зіткнень з українською артилерією та безпілотниками.
Ці наступальні операції сприяли зменшенню втрат у 95-й бригаді в порівнянні з часами, коли вона виконувала оборонні функції. Однією з причин цього є часта зміна позицій, що ускладнює їх виявлення. У зимовий період це може бути ще більш проблематично через відсутність листя на деревах.
Керованих авіаційних бомб (КАБ) існує безліч, проте більшість з них націлені на артилерію та системи протиповітряної оборони. Однак їхня ефективність і точність знижуються через вплив радіоелектронної боротьби (РЕБ). Місця, звідки запускаються ці бомби, відомі, а радіолокаційні системи фіксують пуски, що забезпечує 40 секунд для попередження, під час яких військові можуть знайти укриття. У випадку балістичних ракет, час на реагування значно коротший – всього 5 секунд з моменту сповіщення.
95-та бригада, що є частиною корпусу, перебуває на передовій вже три місяці. Її командири менше досвідчені, але в Сумській області бригада продовжує діяти так само, як і раніше, оскільки не залучається до спільних операцій з іншими підрозділами свого корпусу. У бригаді сформувалася потужна команда, що спеціалізується на безпілотниках повітряного базування, хоча робота з наземними дронами тільки починається. Їхня артилерія займає перше місце серед усіх бригад за кількістю знищених живих сил та техніки. У Курській області вони випустили 500 снарядів щодня, а тепер у Сумській області – кілька сотень. Новобранці з навчальних центрів прибувають краще підготовленими, ніж раніше, проте бригада все ще проводить додаткові 15 днів навчання перед відправкою в бій. Середній вік бійців бригади, ймовірно, коливається між 35 і 40 роками.
Куп'янськ. У цьому місті межі сірої зони визначаються українськими артилерійськими ударами та атаками безпілотників.
Місяць по тому, як російські війська просунулися на північ від Піщаного, витративши на цю операцію цілу дивізію, вони нарешті досягли села.
Біля Піщаного - знайома історія. російський боєць просить евакуації через поранення. Командири наказали йому залишатися на місці. Він без їжі і п'є воду з болота. Кожного, хто відступає, зустрічає боєць із позивним "Сафон". Він наказує повернутися на фронт. Якщо відмовляються - розстрілює.
Інший росіянин, який відстав від своєї групи, врешті-решт зміг їх наздогнати. Проте всі вже були мертвими. Запис завершується звуком дрону.
Терни. 63-тя бригада полює на росіян у лісі та на відкритій місцевості і перехоплює російські дрони. Україна продовжує бомбити мости через річку Жеребець. Десятихвилинне відео роботи 3-ї штурмової бригади із зачищення будівлі між Новоселівкою та Шандриголовим.
Сіверськ. Український наземний безпілотник доставляє протитанкову міну прямо до російського укриття.
Торецьк. Ведуться бої на північному краю Щербинівки. Російські бронетанкові наступи з Яблунівки продовжують зазнавати невдач. 93-тя бригада активно протистоїть ворогу, використовуючи повітряні та наземні дрони. Збірка атак українських безпілотників на позиції російських військ вказує на розширення сірої зони.
Покровськ. Та сама погода, що ускладнює операції українських дронів, також полегшує пересування української техніки для постачання в Покровськ, адже вона заважає і російським безпілотникам. Росія розпочала наступ із 16 одиницями техніки, втративши при цьому 15 машин і 78 солдатів. Протягом трьох днів нова атака призвела до втрати 17 одиниць техніки та "десятків" загиблих, згідно з офіційними російськими даними. Російські війська знищили аміакопровід, сподіваючись, що викид газу підірве українську оборону. Це дійсно затримало підкріплення, але не зупинило дрони та артилерію. На південний схід від Затишка були знищені 9 російських військових. Під час руху на північ знищено 16 російських бронетранспортерів та два мотоцикли, які не дійшли до лінії фронту.
У Покровську російські підрозділи змогли увійти до будівель на західній та південній частинах міста. Українські сили намагаються витіснити їх і здійснили обмежену контратаку в Звірові, щоб перервати їхні шляхи вторгнення. Російські війська змогли досягти Новопавлівки. З Удачного вони організовують малі групи, які вирушають до гірничого майданчика на півночі.
Цікаво, що російські експерти вважають, що 90% їхніх груп вторгнення насправді не досягають своїх цілей.
У Покровському секторі існує безліч РЕБ-перешкод, проте дрони без оптоволоконного управління все ще можуть бути ефективно використані. Це підтверджується відеозаписом, зробленим за три кілометри на захід від Миролюбівки, де МТ-ЛБ витратила 13 хвилин на проходження дистанції, яку зазвичай можна було б подолати за дві хвилини.
У російському центрі збору постраждалих зафіксовано п'ять загиблих та одного пораненого. З'явилось відео, на якому зафіксовано загибель російського бійця на полі.
Ось ще кілька моментів з механізованого наступу 9 жовтня.
Полковник Максим Марченко очолював тактичну групу "Покровськ" до її ліквідації в липні, коли армія переходила на корпусно-бригадну організацію. Відомо, що Марченко ігнорував вказівки вищого командування, що призвело до непотрібних втрат. Він також не повідомляв про справжню ситуацію на фронті, а лише те, що, на його думку, могло б задовольнити керівництво.
На даний момент Корпус "Азов" висвітлює діяльність інших підрозділів, які працюють на Добропільському виступі, проте жоден з його власних батальйонів не бере участі у бойових діях там. Командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол надає завдання штурмовим і десантним підрозділам до прибуття Сирського, котрий планує взяти на себе особисте командування. Як стверджує один із полковників, накази Сирського часто виявляються безрезультатними, оскільки після їх отримання він залишає місце подій, а ситуація суттєво змінюється. Його присутність знецінює ідею реформування корпусу та бригад: команди не керують своїми частинами, і стратегічне планування ведення війни залишається на низькому рівні.
Полковник також сказав, що росіяни зазнають великих втрат, алелише 30% оголошених Україною успіхів відповідають дійсності.
Іншими словами: "ЗСУ Сирського" продовжують діяти...
Великомихайлівка. росіяни просунулися на 7 км у напрямку Привілля і знову зайшли в Олексіївку, але решта сектора залишалася досить стабільною, незважаючи на бої вздовж фронту.
Запоріжжя. Окрім звільнення Малих Щербаків, яке відбулося два тижні тому, 33-й штурмовий полк разом із 24-м батальйоном "Айдар" провели операцію з очищення Щербаків та частини території Степового.
19 серпня Україна за допомогою дронів зупинила російський поїзд, що перебував у 30 км від фронту, знищивши цистерни з пальним, які він перевозив. Внаслідок цього уламки заблокували залізничні колії і досі залишаються на місці через активні дії дронів. Крім того, сама залізнична лінія потребує ремонту. У зв'язку з ризиками, російські сили не займаються ліквідацією завалів. Вони продовжують експлуатувати Керченський міст і прибережну залізничну гілку, яку завершили в квітні 2024 року, розташовану за 75 км від лінії фронту.
Росія та Україна досягли угоди щодо встановлення зон припинення вогню, які необхідні для відновлення електропередач, що живлять потужну Запорізьку атомну електростанцію, пошкоджену внаслідок попередніх бойових дій. Від часу окупації станції російськими військами в березні 2022 року, з'єднання з електромережею було перерване десять разів. Останній, десятий інцидент стався 23 вересня і тривав найдовше. Електроенергія є критично важливою для забезпечення циркуляції охолоджувальної води та роботи систем безпеки; резервні дизельні генератори виконували функцію забезпечення електропостачання.
Херсонщина. Український дрон скидає боєприпас на склад на Кінбурнській косі і відлітає.
Російський безпілотник завдає удару по автомобілю в Херсоні, в той час як інший дрон веде спостереження за ситуацією. В місті на людину скидають гранату.
З травня 2024 року російські оператори безпілотників регулярно намагаються вразити цивільні об'єкти. З 300 000 жителів Херсона до війни в місті залишилося лише близько 70 000, і багато з них змушені ховатися під землею. Населення правого берега, яке до початку конфлікту складало 500 000 осіб, зменшилося до 145 000. Відео тривалістю 18 хвилин ілюструє поточну ситуацію в Херсоні та його околицях.
Російські війська активізують свої атаки на автомобільні шляхи, що ведуть до міста, прагнучи повністю заблокувати автомобільний рух. У деяких районах вже збудовані сітчасті тунелі, проте їх потрібно встановлювати також і над основними трасами. У серпні місцева влада закликала жителів уникати використання автомагістралей, якщо це не є нагально необхідним. Потяг до Херсона курсує лише раз на добу, а на російських медіа звучать заклики до атак на цей маршрут, з метою повної ізоляції міста.
Місцевий журналіст використовує детектор безпілотників, який також здатний приймати відеосигнал, що його російські оператори застосовують для управління своїми апаратами. Пішоходи повинні бути обережними, стежачи за пелюстковими мінами, які можуть бути розкидані навколо, і водночас прислухатися до звуків дронів в небі. Інтерв'ю з керівником аграрного департаменту Херсона перериває літальний апарат. Північна частина міста є небезпечною, хоча й не такою, як південь. Нещодавно відкрився новий ресторан, де вікна обгороджені дерев'яними рейками для захисту від осколків; журналісти залишають детектор безпілотників прямо на столі.
Комендантська година розпочинається з настанням сутінків, коли зазвичай активізуються численні атаки дронів. О четвертій тридцять ранку закордонний журналіст фіксує звуки вибухів, що лунають за його вікном. Навіть при використанні навушників із шумозаглушенням, відчутні вібрації не дають спокою.
Після відступу російських військ численні українські аграрії загинули або отримали травми під час розмінування та ліквідації нерозірваних снарядів. Херсонщина славиться своїми родючими землями, проте значна частина агрокультур залежить від зрошувальних каналів, які залишилися порожніми через руйнування Каховської дамби російськими військами. Під обстрілами опинилися як будівлі, так і техніка на фермерських господарствах, а також самі фермери. Олександр Гордієнко до останнього боронив свою землю і господарство, але tragічно загинув у вересні через удар дрона.
Крим. Було здійснено атаку на електростанцію в Сімферополі та підстанцію.
В результаті удару українських безпілотників по нафтобазі "Гвардійське" російські військові випадково знищили свій літак Су-30СМ. Атакували як авіабазу "Гвардійське", так і розташовану неподалік нафтобазу.
Супутникові фотографії, які демонструють знищені нафтові резервуари у Феодосії, а також нові руйнування, що сталися після двох ударів у жовтні.
Внаслідок руйнування паливних складів у Криму та проблем з постачанням пального на півострів, регіон відчуває найбільші труднощі через нестачу пального.
Чорне море. Після десяти місяців випробувань Україна застосувала швейцарську ракету "Рута" проти морської бурової платформи на відстані 250 км. За різними звітами, її дальність становить 300-500 км, а швидкість - 800-990 км/год. Вона використовує оптичне термінальне наведення і не залежить від супутників для навігації. У разі застосування для розвідки може приземлятися за допомогою парашутів і повітряних подушок. Має модульне корисне навантаження, заявлене в діапазоні від 10 кілограмів до 100 кг. Через швейцарські закони про постачання зброї сторонам конфлікту, її виготовили за межами Швейцарії, ймовірно, в Україні.
Росія. У червні сталося одне напад на енергетичну інфраструктуру країни, у липні – вже два, а з серпня їх кількість зросла до 58. Більшість атак виконуються за допомогою 20-30 дронів, проте на початку жовтня відбулася масштабна операція, в якій було задіяно 300 безпілотників. Одним із навігаційних пристроїв є камера, яка порівнює особливості місцевості з заздалегідь завантаженою картою.
Україна намагається створити дефіцит бензину та дизельного палива, що ускладнить заправку російських броньованих та логістичних машин. Пошкоджено 21% їхніх переробних потужностей, а ціна на бензин зросла приблизно на 10%.
З 1 червня було 18 атак на насосні станції трубопроводів, 32 - на НПЗ, 5 - на нафтобази та 6 - на експортні термінали. Нафта і газ становлять 25,4% доходів росії. Удари по енергетичній інфраструктурі не лише зменшують продажі росії, а й змушують її витрачати великі кошти на ремонт.
Було пошкоджено Саратовський НПЗ. Є кадри, як дрони FP-2 влітають в нафтові резервуари в Гвардійському. Горів НПЗ у Волгограді. Палав Новокуйбишевський НПЗ, Оренбурзький газопереробний завод теж спалахнув вночі після удару. Вранці димів НПЗ "Башнєфть-Уфанафтохім".
Було атаковано електропідстанцію в Нижньому Новгороді, а також "Балашовську" підстанцію у Волгограді і підстанцію "Вешкайма", що забезпечує з'єднання чотирьох різних енергосистем.
Атаки на електричну мережу призводять до перевантаження інших ділянок інфраструктури, які не зазнали прямих ударів. Наразі спостерігається дефіцит потужності на рівні 9% – 25 ГВт, який зростає внаслідок навантаження на мережу, старіння обладнання та санкцій, що ускладнюють постачання нових комплектуючих. Підстанція в Самарі загорілася через коротке замикання в трансформаторі, а підстанція в Березниках згоріла через перевантаження, а не через атаки безпілотників.
На хімічному заводі "Авангард" відбулася сильна детонація, що, ймовірно, викликана внутрішнім інцидентом.
Цього року вугільний сектор Росії зазнав збитків у розмірі 2,8 мільярда доларів, що вдвічі перевищує минулорічні втрати. Внаслідок цього закрилися 23 компанії, що становить 13% від загальної кількості підприємств у галузі, а ще 53 опинилися на межі закриття. Ціни на вугілля впали на 78% у порівнянні з рекордними показниками 2022 року, внаслідок чого російські експортери змушені реалізовувати його зі значними знижками.
Гроші, які Росія вкладає у війну, могли б бути спрямовані на оновлення інфраструктури.
