Політика Трампа характеризується невизначеністю, а в умовах цієї непередбачуваності можна зловити значні фінансові вигоди, - зазначає Рибачук.
На основі ваших спостережень, які прогнози можна зробити щодо політики американської адміністрації, особливо в контексті Дональда Трампа? Його рішення про введення нових мит викликали значний резонанс у світі, і Україна також відчуває наслідки. Оскільки ви нещодавно відвідали США, було б цікаво почути ваші особисті враження. Які зміни можуть очікувати українці та європейці в результаті дій Трампа?
Мій тиждень у США залишив незабутні враження: я прибув до Маямі, і в той же вечір туди ж прилетів Трамп. Він миттєво сів у гелікоптер і вирушив грати в гольф, не втрачаючи часу на відпочинок. На наступний день Трамп зробив резонансну заяву, яка струсила світові фінансові ринки, і... знову повернувся до гри в гольф. Якщо заглибитися в американський інформаційний контекст, стає зрозуміло, що в Україні все ще існує велика свобода слова та різноманіття думок. А в США ж ти просто не отримуєш цілісної картини подій.
Є два табори, які абсолютно по-різному тлумачать одні й ті самі події.
Єдина теза, яка звучала на республіканських каналах, коли журналісти намагалися дістатися до суті, то була одна універсальна відповідь: "Трампа не можна зрозуміти -- в Трампа треба вірити" ("In Trump we trust").
Як на американських доларах написано "In God we trust", так і тут можна було б впровадити новий слоган на банкнотах: "Ми віримо в Трампа". Це вражає, коли державний службовець не може дати чітке пояснення, адже логіки немає, і просто говорить, що потрібно вірити, оскільки Трамп знає, що робить.
Що стосується відносин між США та Україною, то команда Трампа представила нову редакцію угоди щодо корисних копалин. Враховуючи, як президент поводиться зі своїми партнерами, такими як Європа чи Канада, я не дуже сподіваюся на те, що його вимоги стануть менш жорсткими. Яка ваша думка з цього приводу?
В інформаційному просторі США Україна виринула лише на тлі згадок про жертви серед цивільного населення. Наприклад, є статистика, що у березні на 50% зросла кількість загиблих мирних жителів через російські атаки.
Коли журналісти звернулися до представників адміністрації Трампа з питанням, чому не було введено санкцій чи тарифів проти Росії, їм відповіли: "Оскільки Росія бере участь у переговорах, ми не прагнемо втручатися у цей процес".
Наступне питання звучало так: "А чому тоді Україна, яка теж бере участь у переговорах, отримала 10% тарифів?". На це відповіді не дали. Але то була єдина новина, де згадували Україну на фоні катаклізму на фондовому ринку.
Щодо прогнозів на майбутнє, на одній з конференцій виступив аналітик з відомого фонду Heritage Foundation, який є ключовим аналітичним центром для республіканців. Цей фахівець мав досвід роботи в адміністрації Буша і займав посаду заступника керівника USAID, а також заявив про свою ідентичність як рейганівський республіканець. Проте навіть він зіштовхнувся з труднощами під час відповідей на деякі запитання, що прозвучали від аудиторії.
Я підійшов до нього після виступу та у приватній розмові запитав: "Чи може Трамп якось вплинути на Росію і Путіна?". Його відповідь була: "Так. Трамп може розчавити Росію і Путіна. І він близький до цього рішення". Я вже не допитувався, якими саме інструментами й чим "чавити".
Цей аналітик, який має великий досвід у своїй сфері, намагався донести до учасників конференції суть поточних подій, а також пояснити, чому республіканці займають таку позицію щодо судової системи та USAID. Незадовго до цього виступав Ілон Маск, який висловив своє обурення з приводу того, що федеральний суддя може заблокувати рішення президента країни, назвавши це абсурдом. Його слова викликали бурхливу реакцію, адже основна функція судової влади полягає у забезпеченні балансу. Проте не лише Маск вважає неприйнятним, щоб хтось ставив під сумнів рішення Трампа.
Представник Heritage зазначив, що 97% усіх членів наглядових рад, які ухвалювали рішення стосовно USAID, становили демократи.
Демократи, використовуючи свою ідеологію у контексті правової системи, не переслідували Трампа з юридичної перспективи, а скоріше з ідеологічної. Вони настільки занурилися у свої погляди, пов’язані з гендерними питаннями та іншими преференціями, що система виявилася серйозно хворою і потребує лікування.
На конференції в аудиторії виникло нове запитання: "Якщо ви стверджуєте, що демократи 'порушили' судову систему та ідеологію, чому ж ви зараз дієте так само, але з власною інтерпретацією? Чи неможливо просто відновити верховенство права і повернути його до американської системи?" На це експерт відповів, що саме до цього ми і прагнемо, але ситуація насправді свідчить про те, що республіканці не докладають зусиль для відновлення верховенства права. Тобто, була одна хвиля, що домінувала, де панувала певна ідеологія, а тепер спостерігаємо іншу хвилю з протилежного боку. Загалом, мені стало зрозуміло, які внутрішні мотиви стоять за такими жорсткими поступками.
Щодо ситуації із USAID, отримано відповідь, що організація має глибоке розуміння концепції "м'якої сили" та усвідомлює її значення. В рамках Державного департаменту планується відновлення цієї системи.
Десь на осінь ми з вами побачимо, що з'явиться знову програма зовнішньої допомоги, але вона вже буде відповідати пріоритетам президента Трампа.
А що, як спробувати створити та порівняти дві команди? Візьмемо наш український досвід, умовно кажучи, 95-й квартал, доповнений впливом геополітичних гравців, таких як "Трускавецька школа" та "милованці", які прагнуть отримати владу в Україні. З іншого боку, маємо Трампа, Венса, Рубіо та Heritage Foundation. Таким чином, виникає своєрідна геополітична гра між командами. Проте, наскільки я можу судити, в їхньому випадку все відбувається набагато жорсткіше, і не складається враження, що вони планують згорнутися. Немає відчуття, що мільйони жителів Нью-Йорка вийдуть на вулиці, вирушать до Вашингтона, розгорнуть намети і продовжать за звичним сценарієм.
Проте варто визнати заслуги Трампа, адже він, безумовно, один з перших президентів США, який зміг залучити на вулиці мільйони людей.
Субота, 5 квітня, стала днем важливої події під гаслом "Руки геть". Це гасло об'єднало мільйони американців, які вийшли на вулиці міст, висловлюючи свій протест проти політики президента Трампа.
В одній з телепрограм у США запитали, чи пам'ятає якийсь конгресмен щось подібне з будь-яким іншим президентом, то відповідь була, що Трамп другого пришестя просто конкурує з Трампом першого пришестя, бо інші президенти за 100 днів не встигали настільки розлютити виборців, щоб ті масово виходили на вулиці. Тобто, у них є проблеми. І далі -- про інші проблеми, про які вже відверто говорять.
Дуже цікаво спостерігати за оцінкою цих тарифних кульбітів. Бо в ті дні, поки я ще там був, нечувано все падало на ринках. Це була катастрофічна ситуація, Трамп знову грає в гольф. Коли питають: "Що робити? ", а відповідь: "Усе буде".
Трамп каже, що щодня в Америку заходять по декілька мільярдів доларів, і буде ще більше. І що вже шикується черга бажаючих "поцілувати його у дупу" -- саме так він і сказав англійською: "Kiss my ass".
Чи він говорив про задню частину спини, чи про область сідниць?
Якби ж це було так просто. Англійською він висловився чітко: "Kiss my ass". Коректний переклад звучить як "поцілуй мене у дупу", і це не мої слова, а його, слово в слово. І американці теж помітили це. Міг би підібрати більш м'які вирази, але, на жаль, не зробив цього.
Американські медіа повідомляють: "Ми ще не втомилися від цих досягнень, адже щодня з'являються нові новини". Проте серед цього потоку інформації можна знайти й глибокі аналітичні статті. Наприклад, я переглядав виступ одного з американських мільярдерів, що входить до числа найбагатших людей країни. Ця людина здобула свій капітал завдяки інвестиціям і має глибоке розуміння фондових ринків. Він відзначається обережністю та професіоналізмом. Цей мільярдер зазначає: "Протягом усього життя я намагався уникати різких коментарів про президентів США, незалежно від їх партійної належності. Але тепер, коли мене запитують про оцінку подій, мені стає важко знайти потрібні слова". І це говорить людина, яка заробила мільярди в цій сфері.
Коли мова заходить про тарифи, виникає цікава історія. У наших соціальних мережах вже можна знайти відео, присвячене знаменитому ідеологу тарифної політики — економісту Пітеру Кенту Наварро, який викладає в Бізнес-школі Каліфорнійського університету в Ірвайні. Мене зацікавило, тому я переглянув сюжет про те, як він потрапив у команду Трампа.
Коли Трамп увійшов в Овальний кабінет, у нього не було жодного економічного консультанта, тому він попросив свого зятя допомогти в пошуках. Зять вирішив скористатися платформою Amazon і натрапив на книгу "Смерть Китаю" (Death by China).
Назва справді вражала, а автором виявився Наварро. Зять познайомив Трампа з Наварро, і саме тоді Трамп став запеклим прихильником тарифної стратегії.
Унікальність доктора Наварро полягає в тому, що в академічному середовищі США його не впізнавали.
Він зараз - концентрований доказ того, що тарифна політика - ефективна. Але Наварро написав сім книг, в яких постійно посилається на "відомого економіста Рона Варо". Це як Порошенко і Рошен, бо Наварро взяв і з літер свого прізвища склав собі псевдо героя, посилаючись на нього, як на авторитета в тарифній політиці. Він запроваджував теорію того, що теорія тарифної політики змінить все, і заразив цим Трампа.
Дивовижно, як можна сприймати фактично вигадану теорію, яку ніхто не підтримує. Я не чув жодного авторитетного економіста, нобелівського лауреата або мільярдера, який би стверджував, що тарифна політика може реально зменшити бюджетний дефіцит. Тим не менш, Трамп вперто наполягає на тому, що це працює.
Я мав можливість спостерігати за виступом Наварро в реальному часі, а потім став свідком його публічної суперечки з Маском, який назвав Наварро "повним ідіотом". Він також додав, що у нього не мозок, а мішок з цеглинами. Ця їхня дискусія вже активно обговорюється в мережі.
Вражаюче, але американці усвідомлюють, що стали жертвами теорії, породженої хворою уявою, яка фактично призвела до руйнування світу. Наразі тривають зусилля, щоб обмежити повноваження Трампа у сфері тарифних рішень. У Сенаті вже було ухвалено резолюцію, що позбавляє його права самостійно приймати рішення щодо тарифів.
У конгресі більш як десять республіканців теж підтримують це. Якщо винести цю резолюцію у конгрес, то можна забрати у Трампа цю можливість, але там вступає в силу їхній Стефанчук, тобто Джонсон. А він не хоче ставити на голосування цю резолюцію, бо результат передбачуваний. Тому кількість республіканців, які починають бунтувати в конгресі, зростає. Це не Майдан, але за менш ніж 100 днів досягти таких результатів -- вражаюче.
Трамп став справжнім рекордсменом у світі політики та претендує на Нобелівську премію в декількох категоріях. Яке ставлення українців до цього явища? Як варто оцінювати активні зв'язки між путінським оточенням і трампівською командою? Окрім Віткоффа, на горизонті з'являється новий фінансовий гігант — Дмитрієв, котрий витісняє Абрамовича з цього поля. Якщо трампівці справді є такими ж геніальними в економіці і вміють заробляти на падінні ринків, то чи можуть вони укласти угоду з російськими? А можливо, запал Трампа стане протилежністю, і ми станемо свідками нової економічної революції, що чинитиме тиск на агресора?
Я запитав учасників конференції: "Чи хтось піднімав питання про Маска?". Відома політична діячка з Грузії відповіла: "Так, мене запитували, як я ставлюсь до Маска". Вона також розповіла, що під час перевірки паспорта прикордонник на своєму моніторі побачив її соціальні мережі: грузинські пости в Інстаграмі та Фейсбуці – все швидко сканується.
З'явилися повідомлення про те, що компанії Маска застосовують штучний інтелект для аналізу та прослуховування на предмет лояльності працівників федеральних установ. Це означає, що якщо ШІ «зачепить» певні ключові фрази, він почне здійснювати моніторинг всього, що відбувається. Тож, якщо ви плануєте грати в гольф, можуть виникнути деякі непередбачені проблеми на кордоні.
Однак, давайте знову звернемося до російського питання.
Отже, повертаємося до ситуації в Росії та загалом до змін, що відбуваються з тарифами.
Моя кар'єра розпочалася в Національному банку, потім я опинився на Wall Street, де проходив стажування в різних інвестиційних фірмах. Однією з найбільших провин у цій сфері вважається інсайдерство — це справжній злочин.
Якщо ти займаєшся цінними паперами, працюючи в комерційному банку або, тим більше, у державній установі, і маючи інформацію про майбутні події на ринку, наприклад, не утримуєшся від продажу акцій перед падінням чи, навпаки, купуєш їх перед зростанням, то це згідно з Кримінальним кодексом вважається злочином великого розміру.
Вони створили сценарій: уяви, що ми з тобою -- це Трамп, і маємо ще одного родича, якогось Кушнера. Ми знаємо, що завтра Трамп оголосить про нові санкції, внаслідок чого відбудеться падіння ринку, а ми в цей час продаємо активи. Адже спекулянти заробляють як на зниженні, так і на підвищенні цін.
Наприклад, є дані про те, що санкції були відтерміновані на 90 днів. За словами деяких джерел, це сталося через те, що японський уряд почав активно розпродавати американські державні облігації. Трамп усвідомив, що така ситуація може призвести до падіння ринку держоблігацій, внаслідок чого уряд США не зможе забезпечити своє фінансування. Це могло б обернутися справжньою катастрофою.
Цікаво, що "геніальність" стратегії Трампа полягає в тому, що він постійно підтримує атмосферу невизначеності. На сьогоднішній день важко передбачити, що станеться через три місяці. Його підхід полягає в тому, щоб тримати всіх у стані напруги. Проте в цій хаотичній ситуації можна отримувати величезні прибутки.
Скоріш за все, вже починають дивитися, хто продавав і купував акції -- шукатимуть винних. Але, якщо це стосується зятя Трампа чи когось із родини, чи особисто Трампа, то ніяких переслідувань не буде. І про це вже говорять відверто.
Що стосується Дмитрієва, то на цій конференції обговорювали, що він є спробою Путіна заманити Трампа, використовуючи його пристрасть до великих грошей.
Він вже стверджує, що два трильйони нібито повернулися, використовуючи неймовірні цифри. Але найважливіше для нього — це перетворення будь-яких дій у фінансову вигоду. Його талант полягає в тому, що він заявляє, ніби 95 країн жадають співпраці з ним і готові завалити Америку грошима. І саме цей механізм він збирається запропонувати.
Вони ж не оголошують, про що буде йти мова. Але я маю відчуття, що це буде той же механізм, який використовували до України - РосУкрЕнерго. Тільки там був газ, а тут будуть, скоріш за все, пропонувати схему, де можна буде через офшорні компанії, структури, що не обов'язково підзвітні чи під контролем, створювати спільні підприємства, засвоювати ресурси, що буде приносити величезні кошти.
З іншого боку той представник Heritage Foundation теж підкреслював, що Трамп прагне досягнути результату до 20 квітня. Не знаю, чи прямо до Великодня, але термін короткий. Трамп розуміє, що Путін затягує ситуацію. Тому моє питання було: "Що Трамп може зробити?". І я отримав відповідь: "Може просто розчавити Росію, Путіна, адже всі інструменти є для цього".
Постає питання, чи не виявиться Трамп у ситуації, коли Путін запропонує йому не просто трильйон, а цілих два трильйони умовних одиниць для розвитку Арктики, відходу територій, видобутку корисних копалин та залучення західних інвестицій. У такій ситуації питання про більш жорсткі санкції вже не стоятиме на порядку денному переговорів. Як ви вважаєте, якщо виникнуть певні обставини, яким чином Трамп може чинити тиск на нас?
Тут виникла ще одна тема - Трампо-китайських відносин, бо ви знаєте, що вже 125%, а це не тарифна війна, це вже ситуація повної заборгованості.
Це називається оголошення торговельної війни.
Проте це вже фактично еквівалент ядерного удару, адже 125% означає абсолютну економічну ізоляцію. Китай теж не відступив і погодився на 85%. На цьому фоні можливості значно зросли, і американські аналітики почали обговорювати можливі сценарії військового конфлікту. У результаті, вони дійшли висновку і почали висловлювати занепокоєння, що їм не вистачає зброї.
З'ясувалося, що їхні витрати на хуситів виявилися надзвичайно великими: вони просто обстрілювали бойовиків, які пересувалися на велосипедах у капцях по безкрайній пустелі, а тепер стикаються з нестачею високоточної зброї. Ця інформація вже потрапила в медіа, і Пентагон висловив своє занепокоєння з цього приводу.
Не думаю, що вони прямо зараз готові до чогось реально дійти. Але я звернув увагу - якщо США офіційно заявлять, що їм не вистачає зброї, то це може стати зручним аргументом, щоб сказати Україні: "Ми б і раді допомогти, але й для себе нічого не залишилось". Тому тут для України виникає велике питання.
Напруженість у відносинах із Іраном продовжує ескалувати. Під час мого перебування в США проходив візит Нетаньягу, який став для нього справжнім шоком. Адже Трамп відкрито заявив, що США ведуть переговори з Іраном і розглядають можливість укладення угоди. Проте, якщо угода не буде досягнута, Сполучені Штати готові вжити військових заходів проти Ірану, що може суттєво вплинути на ситуацію в Україні, зокрема в контексті підтримки, яку Іран надає Росії.
Також активно обговорювали новину про те, що китайські солдати потрапили в полон. Проте китайські дипломати швидко запевнили, що Китай не має жодного відношення до цієї ситуації.
Скажу щодо тарифів, наприклад, British Steel Company, для нас це - британська металургія, але її власник -- китайська компанія.
Коли експерти аналізують результати тарифних санкцій, вони виявляють, що серед наших партнерів істинними власниками багатьох компаній є Китай.
Коли американські законодавці помічають економічну активність Китаю, ця країна миттєво стає об'єктом їхніх санкцій.
В даний момент конфлікт з Китаєм на фоні оголошення Трампа про 90-денний термін залишає ситуацію невизначеною. Ніхто не може передбачити, чи дійсно це буде 90 днів, адже він може змінити своє рішення – все залежить лише від нього. Таким чином, світ опинився в стані невизначеності.
Протягом цього тижня в Україні основною темою обговорень стали тарифні війни. Втрата 9 трильйонів на ринку — це безпрецедентний випадок. Проте, вже вчора ринок показав деяке зростання. Це нагадує ситуацію з валютною політикою, де ключовим є уникнення різких коливань і забезпечення стабільності. Адже на таких коливаннях завжди є ті, хто отримує суттєві прибутки. Таким чином, ситуація залишається невизначеною.
Проте, Трамп залишається Трампом. Вчора я помітив, що BBC майже дві години присвятила трансляції його виступу. Це була пряма трансляція, в якій Трамп виступав перед власниками великих автомобільних компаній та підписував президентські укази. В прямому ефірі він витрачає години, знову беручи на себе всю відповідальність і пояснюючи свою розумну політику, підтримуючи тих, хто стверджував, що "потрібно просто вірити Трампу". Він демонструє, що "знає все", "все буде гаразд", адже "все під його контролем".
