Неприємні новини для Орбана: як кілька медіа можуть вплинути на результат виборів в Угорщині.
Іноді ті, кого сприймають як малозначних аутсайдерів, раптом здобувають значний вплив. І мова йде не тільки про журналістів. На зображенні: банер сатиричної Партії двохвостої собаки, яка може забрати частину голосів у опозиційної Тиси.
Існує реальна можливість, що угорська опозиція на виборах 12 квітня переможе керівну партію "Фідес" Віктора Орбана.
Лідер опозиційної політичної сили "Тиса" Петер Мадяр оголосив, що у випадку успіху на виборах одним з перших рішень його майбутнього уряду буде призупинення ліцензії Фонду медіапослуг і підтримки (MTVA) – державної установи, що відповідає за фінансування та контроль за активами громадських медіа.
Це стане вірним рішенням — давно настав момент вимкнути проорбанівський апарат.
Протягом понад 15 років уряд Орбана поступово будував паркан для об'єктивної журналістики та посилював контроль над медіасередовищем. Через поєднання агресивних поглинань, кампаній тиску та втручання у роботу регуляторів, таких як Національне управління медіа та інфокомунікацій, він фундаментально змінив інформаційний простір країни.
Як наслідок, 80% новинних медіа країни перетворилися на провладні рупори.
Серед цих медіа можна знайти колишні незалежні видання, такі як Origo і Index. Захоплення таких значних медіа, яке ретельно зафіксовано, є безпрецедентним явищем в рамках Європейського Союзу і наочно ілюструє, як швидко можна підірвати плюралізм за допомогою юридичних хитрощів.
Мій особистий досвід свідчить про ретельно сплановані заходи Орбана для регулювання медіа, які використовують угорці.
У 2016 році я обіймав посаду заступника головного редактора Népszabadság, яка колись була найпопулярнішою щоденною газетою в країні, коли її закрили раптово, за одну ніч. Протягом кількох днів наш веб-сайт і великий цифровий архів, накопичений за роки, стали недоступними.
Поглинання було здійснене компанією Mediaworks, яка є частиною конгломерату, що належить олігарху Лорінцу Месарошу, давньому другу Орбана. Месарош, що здобув статки завдяки державним контрактам, нині фактично володіє практично усім ринком друкованих ЗМІ та багатьма онлайн-платформами.
На даний момент явно видно, що офіційна "об'єктивність" MTVA є лише ілюзією.
Недавнє дослідження Будапештського інституту Republikon виявило, що вечірні випуски новин державних ЗМІ надають "Фідес" та її коаліційному партнеру KDNP (Християнсько-демократична народна партія) приблизно 15 годин позитивного висвітлення щотижня. У той же час, "Тиса" та Петер Мадяр зазнали більш ніж п'яти годин критичних або наклепницьких матеріалів.
Володіючи потужною пропагандистською системою, партія "Фідес" має можливість направляти національні дебати в напрямку, що відповідає її інтересам.
Помітну роль перед виборами відіграють кампанії дискредитації та геополітичне нагнітання страху. У відчайдушній спробі зміцнити підтримку Орбана угорські державні медіа зараз зображують його єдиним гарантом миру у "часи війни".
Інший ключовий наратив полягає в тому, що президент України Володимир Зеленський нібито розробив "геніальний план" разом із Європейською комісією, щоб "скинути" Орбана і встановити Мадяра як маріонетку.
Крім того, внутрішні "скандали" фабрикуються для підтримки головного твердження режиму: опозиція відірвана від угорців і фінансується з-за кордону.
Минулого серпня Index опублікував нібито план "Тиси" із запровадження податку на рівні 33%.
Незважаючи на те, що опозиційні сили оперативно відкинули правдивість цього матеріалу, ця тема залишалася в центрі політичних обговорень протягом кількох місяців.
Згодом Index випустив інформацію про нібито ініціативу політичної партії щодо "податку на собак і котів". Після цього уряд застеріг пенсіонерів, що Мадяр змусить їх позбавитися своїх улюбленців. Хоча пізніше столичний суд вирішив, що "Тиса" не має ніякого відношення до цієї справи, шкода вже була завдана.
Ці внутрішні кампанії дискредитації покликані посіяти сумніви серед виборців і згодом пов'язуються з ширшими геополітичними претензіями.
Наприклад, зовсім нещодавно режим захопив два інкасаторські автомобілі з України, коли вони виконували планове транспортування коштів з австрійського банку Raiffeisen до українського Ощадбанку. Лише через кілька хвилин про цей інцидент повідомили провладні медіа, які використали його як аргумент на користь теорії "брудних грошей", що нібито надходять в країну для фінансування політичної опозиції, яку контролюють з-за кордону.
Посилаючись на національну безпеку у партійній пропаганді, уряд зміцнює уявлення, що інакодумство дорівнює зраді.
Фінансова структура угорських засобів масової інформації також має суттєві перекоси. З 2015 року уряд та державні підприємства, згідно з повідомленнями, витратили більше 1,1 мільярда євро на рекламні кампанії, фактично орієнтуючи кошти платників податків виключно на медіа, що мають зв'язок з "Фідес".
Проте можна помітити, що інформаційна монополія влади починає давати збій. Обмежена кількість незалежних медіа змогла пробитися крізь пропагандистську оболонку уряду, незважаючи на постійний політичний тиск та фактичну відсутність фінансування з реклами.
Журналістські розслідувальні платформи, такі як Direkt36, Telex і 444.hu, які тривалий час успішно функціонували завдяки відданості своїх репортерів та підтримці аудиторії, поступово розкривають дезінформацію через свої статті про корупційні схеми та зв'язки влади з Кремлем.
Це забезпечило суспільству спільний масив інформації, який не вдалося заглушити державному координованому мегафону, що створило сприятливе середовище для виникнення "Тиси" як реального конкурента за владу. Після 16 років стало очевидним, що реальність виявилася більш стійкою, ніж штучно сконструйовані наративи.
Це викликає труднощі для Орбана на виборах у квітні.
Зрештою, незалежна журналістика, яку Віктор Орбан намагався приборкати, але так і не зміг повністю заглушити, може стати кінцем його уряду.
