Податковий тиск - Оновлення від bigmir)net

Італійський виробник, автосалон з мільйонними оборотами, дистриб'ютор сільгосппродукції - вони довели неправомірність дій ДПС. Рада бізнес-омбудсмена фіксує критичне падіння довіри до податкових органів.

Відповідно до даних, оприлюднених Радою бізнес-омбудсмена, у четвертому кварталі 2024 року податкові питання становили 64% від загальної кількості скарг, а довіра до територіальних підрозділів податкової служби знизилася до критичного рівня - всього 13%. Більшість судових рішень ухвалюється на користь платників податків, що змушує державу щорічно витрачати десятки мільйонів гривень на програні позови.

Вірусна "чорна мітка"

Уявіть собі ситуацію: ваша компанія успішно функціонує в Україні вже майже двадцять років, ваші продукти відомі мільйонам споживачів, ви регулярно виконуєте свої податкові зобов'язання, і раптом... податкова служба класифікує вас як "ризикового" платника. Саме таку неприємну ситуацію пережив один відомий італійський виробник побутової техніки, який постачає свою продукцію в Україну з 2006 року. Незважаючи на надану детальну інформацію про свою діяльність та партнерів, податкова служба столиці проігнорувала документи і знову підтвердила рішення про "ризиковість".

Схожа доля спіткала й дистриб'ютора скла, якого податкова віднесла до "ризикових" через накопичення залишків нереалізованих товарів та співпрацю з "ризиковим" контрагентом. Обидві компанії опинилися в пастці того, що експерти вже охрестили "віральною ризиковістю" - коли одне невмотивоване рішення тягне за собою ланцюгову реакцію обмежень для десятків пов'язаних підприємств.

"Компанії надали податковим органам усі необхідні документи та роз’яснення, підтверджуючи безпідставність висунутих звинувачень, проте їхні аргументи були просто проігноровані", - зазначають у Раді бізнес-омбудсмена. Лише після втручання Ради, яка направила скарги на розгляд до Експертної Групи з Державної податкової служби, податкові органи змінили свої рішення.

Податкова система України нагадує складну гру з несправедливими правилами: якщо компанія опиняється в списку "неблагонадійних", вона стикається з блокуванням податкових накладних, додатковими перевірками та значними труднощами у веденні бізнесу. Вийти з цього "чорного списку" самостійно практично неможливо — це вимагає місяців бюрократичних процедур, численних звернень та залучення зовнішніх фахівців.

"Бізнес потрапляє у специфічну податкову пастку, де йому потрібно доводити свою невинуватість, замість того щоб податкова служба наводила обґрунтування своїх вимог," - підкреслюють фахівці.

Мільйонні доплати на піску.

Якщо статус "ризикового" платника податків є лише першим етапом податкових труднощів, то необґрунтовані донарахування стають справжньою прірвою, здатною поглинути навіть найстабільніші підприємства. Наприкінці 2024 року Рада бізнес-омбудсмена допомогла компанії, що займається транспортуванням скраплених вуглеводневих газів, скасувати величезну суму донарахувань - 39 мільйонів гривень.

Податкова оскаржувала базові принципи бухгалтерського обліку витрат на ремонт залізничних вагонів, наполягаючи на їх амортизації замість віднесення до поточних витрат. Також були претензії до операцій з придбання матеріалів для будівництва залізничної колії.

Не менш вражаючим є приклад автомобільної компанії, якій податкові органи додатково нарахували 9 мільйонів гривень через сумніви у коректності розрахунку бази оподаткування ПДВ при реалізації вживаних автомобілів.

"Рада провела ґрунтовний аналіз ситуації і виявила значні недоліки в висновках податкового органу. Зокрема, сумніваючися в правильності обраної підприємством бази оподаткування і донараховуючи йому суттєві податкові зобов'язання, податковий орган не надав жодних доказів своїх висновків і навіть не представив власні розрахунки", -- зазначено у звіті бізнес-омбудсмена після розгляду цієї справи.

Ці історії немов списані з сюрреалістичних романів - податківці фактично вигадують правила "на ходу", ігноруючи міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, судову практику Верховного Суду та результати попередніх перевірок. Компанії опиняються в абсурдній ситуації, коли їм доводиться доводити очевидні речі, витрачаючи час і ресурси на боротьбу з вітряками бюрократії.

Абсурд дворазового покарання

Уявіть собі, які емоції переживає керівник компанії, коли дізнається, що організацію вдруге штрафують за те саме правопорушення, за яке вже було виплачено покарання. Саме така абсурдна ситуація сталася з фірмою, що займається орендою нерухомості.

Податкова служба столиці визначила, що підприємство не встигло зареєструвати накладні, оформлені перед початком повномасштабної агресії Росії та в проміжку до січня 2024 року. Незважаючи на те, що штраф за це правопорушення вже був сплачений, це не зупинило податкові органи – вони провели нову перевірку і в результаті "виписали" додатковий штраф на суму понад півмільйона гривень.

Не менш абсурдною виглядає ситуація з будівельною компанією з Волинської області, яку податкова служба оштрафувала через... технічну помилку державного реєстратора. Податкова стверджувала, що акт приймання-передачі прав на квартиру був підписаний у травні 2022 року, хоча компанія надала переконливі докази, що це сталося в червні: відсутність зареєстрованої адреси будинку в травні, неповна оплата квартири на той момент, підтвердження від покупця та пояснення нотаріуса.

"Такі ситуації нагадують театр абсурду, де податкові органи створюють віртуальну реальність, ігноруючи фактичні докази", - коментують експерти Ради бізнес-омбудсмена.

Війна проти своїх

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук уже починає бити на сполох, попереджаючи про глобальну кризу довіри: "Щорічне формування десятків тисяч формальних і малопідтверджених висновків податкових перевірок призводить до адміністративної, правоохоронної, юридичної та судової метушні, що насправді не сприяє зростанню податкових надходжень в Україні".

Цей метод роботи податківців можна порівняти з ситуацією, коли людина пиляє гілку, на якій сама перебуває. Вичерпуючи підприємства безпідставними перевірками та накладаючи штрафи, податкова служба підриває основи податкової бази, що наповнює державний бюджет.

"Ця практика позбавляє компанії оборотних коштів і змушує керівництво витрачати цінний час на безкінечні судові розгляди, замість того щоб зосередитися на розвитку бізнесу та створенні нових робочих місць," - наголошує Ващук.

Особливо іронічно така політика виглядає на фоні війни, коли країна як ніколи потребує стабільної економіки. Замість того, щоб співпрацювати з підприємствами для відновлення економічного потенціалу, податкова служба продовжує займатися застарілими бюрократичними практиками, які шкодять економічному розвитку України.

Наведені історії успішного оскарження неправомірних рішень податкових органів - лише вершина айсберга. За кожною скасованою перевіркою чи штрафом стоять десятки компаній, які не мають ресурсів для боротьби з системою або просто не знають про можливість отримати підтримку. Податкова система України схожа на лабіринт, в якому навіть досвідчені компанії можуть заблукати без провідника.

Згідно з народною мудрістю, "риба псується з голови". Якщо не здійснити системні зміни в підходах до роботи податкової служби, не запровадити персональну відповідальність для податківців за ухвалення необґрунтованих рішень і не визначити чіткі та прозорі критерії для перевірок, українським підприємцям і далі доведеться витрачати свої ресурси не на розвиток бізнесу, а на боротьбу з податковим апаратом.