Затримана територія, арешти та політична криза в Київській міській раді.
Зображення: facebook/Dinara Habibullaieva Перекриття трибуни депутатами фракції "ЄС" під час засідання Київської міської ради.
Формальною причиною колапсу місцевого самоврядування стало блокування трибуни представниками фракції "ЄС", які наполягали на прийнятті звернення проти тиску на опозицію, військових та п'ятого президента України. Однак, це рішення не отримало необхідної підтримки голосів. "Не можу працювати в таких умовах," -- прокоментував секретар Київради Володимир Бондаренко, після чого запросив голів фракцій на погоджувальну раду. Проте, ця рада не змогла досягти ніяких результатів, і пленарне засідання було просто перервано без жодних пояснень.
Фон "картинки" – засідання проходило в день, коли Україна вшановувала 11-ту річницю розстрілу Героїв Небесної Сотні. Крім того, країну накривав небачений геополітичний кризис, ініційований президентом США Дональдом Трампом. Того дня різні місцеві ради по всій Україні ухвалювали звернення на підтримку єдності та політичного курсу президента України, але Київрада виявилася максимально відстороненою від важливих питань, що турбують громадян. Голова міськради Віталій Кличко взагалі не з’явився на сесії. Причини його відсутності не були озвучені, проте відомо, що протягом тижня він перебував у закордонних поїздках: Мюнхен, Лондон, Брюссель.
Хоча міжнародна діяльність Віталія Кличка, відомого політика з України, має велике значення в Європі, у Києві також з нетерпінням очікували на його повернення. Це була перша сесія Київради після резонансних арештів серед депутатів і посадовців міської адміністрації, на якій мали б роз'яснити ситуацію. Проте, цього не відбулося, і мер залишається ніби окремою політичною одиницею, на яку арешти та обшуки в КМДА не впливають.
Зображення: facebook/Віталій Кличко Віталій Кличко веде бесіду з мером Брюсселя Філіпом Клозом щодо партнерства між містами, Брюссель, 20 лютого 2025 року.
Події, що розгорталися в столиці України протягом останніх двох тижнів під егідою НАБУ, мають значення для Києва, оскільки торкаються основ місцевого самоврядування та впливових особистостей. У рамках спецоперації з іронічною назвою "Чисте місто" правоохоронці затримали сімох осіб, яких підозрюють у причетності до злочинної організації, що займалася махінаціями з земельними ділянками столиці. Серед арештованих — заступники керівників комунальних підприємств, депутатка, голова комісії з містобудування, архітектури та земельних відносин Київради, а також заступник голови КМДА. Ще одним фігурантом справи є "медійно відомий колишній депутат Київради", згідно з інформацією НАБУ, Денис Комарницький, який раніше був частиною команди мера Черновецького і нині, за даними різних джерел, контролює фінансові потоки столиці.
Комарницький став єдиним членом злочинної організації, якого правоохоронці не змогли затримати. Спочатку з'явилась інформація про його перебування за кордоном, потім -- що він знаходиться в Україні та намагається втекти. Відомо лише те, що він не в СІЗО і оголошений у розшук. Слідчі вважають його головною фігурою в цій схемі. Інші учасники справи отримали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Проте, в перші дні після ухвалення рішення жоден із підозрюваних не скористався можливістю вийти під заставу, що є досить незвичайним розвитком подій.
Найбільший резонанс викликало затримання заступника голови КМДА Петра Оленича та голови земельної комісії Київради Михайла Терентьєва — їм було призначено заставу у розмірі 15 і 20 мільйонів гривень відповідно. З огляду на їхні декларації, їхні доходи або фінансові активи в банках не дозволяють їм безпосередньо знайти таку суму. Крім того, внесення коштів без підтвердження законності їх походження виглядало б дивно для осіб, підозрюваних у земельній корупції. Проте вони є публічними особами, які багато років працюють на благо міста, і, безумовно, мають коло друзів, однопартійців та колег, які могли б допомогти зібрати необхідну суму для застави.
Зображення: Суспільне новини/Нікіта Галка Петро Оленич, заступник голови КМДА, присутній у судовій залі, де триває процес обрання запобіжного заходу у справі, пов’язаній з корупцією.
У кулуарах Київради цього тижня казали, що під грошове зобов'язання (4,5 млн грн) уже вийшов заступник директора КП "Спецжитлофонд" Юрій Леонов (його називають людиною Комарницького). А також що збирають на заставу іншим фігурантам. Найскладніше це зробити депутатці Олені Марченко (фракція "Батьківщина") -- її застава найбільша з усіх фігурантів, 50 млн грн.
Марченко мало відома широкому загалу, проте вона має доволі красномовний послужний список: майже десять років на різних посадах у КП "Спецжитлофонд", радник міського голови, директор департаменту держархбудконтролю КМДА, перший заступник директора департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА. З 2020 року Олена Марченко -- просто депутат і член комісії Київради з питань містопланування і земельних відносин, а також іноді секретар засідань цієї комісії (замість депутата Юрія Федоренка (СН), який служить у ЗСУ). Судячи з розміру застави, саме Марченко виконувала основну функцію в конкретному земельному кейсі, який вело НАБУ і який став підставою для затримань.
У матеріалах справи під час обрання запобіжного заходу також фігурувала якась причетна до оборудок особа, що захотіла співпрацювати зі слідством й ім'я якої не розголошують. І це лишається інтригою для всіх спостерігачів -- ім'я цієї особи досі не спливло.
У цілому, розслідування НАБУ фокусується на так званих "туалетних схемах", які мають місце під час виділення бюджетних земель у столиці. Зловмисники вибирають перспективні ділянки, на яких реєструють технічні споруди (наприклад, туалети, склади чи кіоски) на афільованих осіб. Потім, на основі права власності на ці об'єкти, вони звертаються до Київської міської ради з проханням надати цю землю в користування для обслуговування споруд. З часом обслуговування трансформується в реконструкцію або нове будівництво, в результаті чого на місці колишнього смітника виникають цілих житлових комплексів або торгових центрів. Суть цієї схеми полягає в уникненні відкритих земельних аукціонів, де існує конкуренція, ринкова вартість і чітке призначення ділянки. Відсутність аукціонів дозволяє учасникам і організаторам схеми безперешкодно розподіляти фінансові надходження за землю між собою.
Фото: facebook/Dinara Habibullaieva
І тут ми повертаємося до сьогодення і зірваної дивним чином сесії Київради. Річ у тім, що земельні питання зазвичай складають щонайменше третину порядку денного пленарних засідань міськради. Це від 30-50 до іноді понад 100 проєктів рішень, пов'язаних з виділенням ділянок громадянам і підприємствам, дозволи на проєктування тощо. А профільна комісія, яка готує ці питання на сесію (фактично фільтрує і допускає або ні), є однією з найпопулярніших серед депутатів (разом з бюджетною). Один приклад: у голови земельної комісії аж три перші (!) заступники і ще шість звичайних -- настільки сильно всі фракції хочуть мати свою людину в керівництві цієї комісії.
Однак, незважаючи на наявність великої кількості заступників, після затримання голови комісії Михайла Терентьєва депутати не змогли провести жодного засідання, на відміну від своїх колег з інших комісій. В результаті, в порядок денний сесії 20 лютого не потрапило жодне питання, що стосується земельних ділянок, що є безпрецедентним випадком. Схоже, що без Терентьєва та профільного заступника мера Оленича земельні питання в Київраді фактично зупинилися. Або ж є інша версія: ситуація з арештованими у справі НАБУ не рухається; мер не відмовився від цих осіб, але й не висловив підтримки; підозрювані можуть перебувати в процесі переговорів про угоду зі слідством. Застарілі механізми обробки земельних питань тимчасово не функціонують, адже всі під пильним наглядом НАБУ. І без звичних координаторів цього процесу ніхто не наважується рухати нові проєкти рішень вперед.
Виявляється, що саме земля виступає в ролі сполучної сили між фракціями та депутатами. Коли це ключове питання несподівано зникло з обговорення, всі засідання, звернення та погоджувальні наради в Київраді втрачають свою значущість. В такій ситуації самоврядування відходить на другий план, позбавляючись будь-якого тиску.
