Зміна складу уряду обумовлена необхідністю підготовки до зимового періоду та актуальними викликами у сфері безпеки (відео)

Учасники експертної дискусії "Перезавантаження влади: причини та пріоритети" прийшли до цього висновку під час круглого столу, де обговорювали ряд ключових аспектів, що стосуються як внутрішньої політики України, так і міжнародних відносин.

Олексій Буряченко, кандидат політичних наук та професор в Державному університеті "Київський авіаційний інститут", а також президент Міжнародного інституту безпекових досліджень, прокоментував зміни у складі уряду. Він підкреслив, що рішення президента про кадрові ротації були зумовлені викликами в сфері безпеки та підготовкою до зими, яка обіцяє бути складною.

"Президент говорить про пріоритети, по яких має формуватися і кадрова політика і функціональна політика нового уряду, і про політичну відповідальність. Бо нині різні швидкості показує президент і виконавча гілка влади: багато зовнішніх ініціатив, домовленостей на рівні лідерів, акцентів на рівні безпеки і оборони, багато домовленостей по захисту інфраструктури перед зимою, але на рівні виконавчої гілки влади маємо провисання. І як на мене це одна із причин, що підштовхнули президента і монобільшість до кадрового оновлення уряду. Тобто перезавантаження уряду зумовлено підготовко до зими і провисанням сектору оборони, особливо з огляду ризиків часткової мобілізації в РФ, загострення ескалаційного періоду під час проміжних виборів у США", - зауважив Буряченко.

Учасники обговорення також звернули увагу на рішення президента щодо звільнення міністра оборони Максима Федорова.

Аналітик та військовий фахівець, колишній працівник Служби безпеки України Іван Ступак зазначив: "Особу, що має зайняти його місце, потрібно обирати з таким рівнем компетентності, який перевищує його, а в крайньому випадку, має бути принаймні на такому ж рівні. В іншому випадку, зміна не матиме жодного сенсу. Це моя особиста думка. Зараз не варто змінювати людину, яка досягла значних успіхів і змогла налагодити контакти з тими, з ким раніше не вдавалося домовитися; її слід залишити на посаді."

Доктор економічних наук, магістр державного управління та заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. В'ячеслав Потапенко зауважив, що попри відсутність у найближчому майбутньому виборів, боротьба за владу, тим не менше, триває, і "ми зараз спостерігаємо цей процес. Демократичні традиції реалізуються і зараз. Є якісь мітинги, попри те, що їх складніше організувати, є активність в соцмережах, є інститути громадянського суспільства. Я жумаю, що нові мили, що виростають на цій війні. Нові люди зновиими технологіями, з дронами, з РЕБами, зі штучним інтелетом, вони так чи інакше будуть просуватися у владу і їх вага буде зростати".

Докторка філософії, експертка із зовнішніх і внутрішніх політик; Людмила Покровщук зауважила, що під час війни при кадрових ротаціях важливо звертати увагу не так на персоналії, як на стабільність і дієвість державних інституцій: "Коли ми кожного разу акцентуємо на персоналіях, мені залається, що це невірно. Ми повинні говорити про інституції. Під час війни повинна працювати інституція, і тоді ми можемо говорити про впровадження ініціатив. І не буде залежати, що людина прийшла і пішла, і все змінилося і все не працює. Воно буде працювати, бо це інституція".