Перемови в Женеві: що обговорюють Україна і Росія та чому критично важливо для Трампа, що відбувається в цей період.

17 лютого в Женеві розпочався третій раунд тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США. Напередодні зустрічі знову активізувалися дебати: чи є реальна можливість для значного прогресу, чи процес знову залишиться лише формальністю? Активно обговорюються різноманітні сценарії — від можливого енергетичного перемир'я до делікатних питань, пов'язаних з територіями. Деякі західні ЗМІ навіть озвучують приблизні дати, коли Дональд Трамп нібито планує підписання остаточної мирної угоди.

Чи варто очікувати якогось результату від тристоронніх переговорів -- TСН.ua розповів керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко.

Президент США Дональд Трамп вже назвав перемовини в Женеві "важливими" та додав, що "все буде досить просто". На його думку, Україні варто "терміново сідати за стіл переговорів". Втім, за словами експерта, подібні заяви з боку американського політика звучать не вперше.

"Це не вперше, коли ми чуємо подібні слова, і, напевно, не востаннє. Я не впевнений, що зараз є сенс говорити про серйозні досягнення. Мені хотілося б вірити в це, але наразі ситуація виглядає, якщо не як фантастика, то принаймні близька до неї," -- підкреслює Денисенко.

На його думку, для оптимізму щодо результативності переговорів наразі немає підстав.

"Протягом останніх днів ми бачили достатньо серйозний накат зі сторони російських можновладців. Передусім -- велике інтерв'ю заступника міністра закордонних справ (Росії -- ред.) Галузіна, який прямим текстом почав говорити про те, що в Україні потрібно вводити тимчасову зовнішню адміністрацію, яка проведе вибори, а РФ їх визнає", -- пояснює експерт.

За його словами, йдеться фактично про спробу нав'язати Україні зовнішнє управління.

"Там він наговорив багато чого іншого, але по суті це одна частина цієї історії. Друга -- це так званий "дух Анкориджа", про який говорили всі: від Лаврова до депутатів Держдуми", -- додає Денисенко.

Аналітик зазначив, що переважна частина цих заяв була спрямована безпосередньо до Сполучених Штатів.

Зокрема, висловлення Лаврова щодо необхідності "по-мужски вирішити питання, яке ми обговорювали в Анкориджі", свідчить про те, що на даний момент говорити про готовність Росії до конструктивного діалогу, зрозумілих компромісів або справжнього врегулювання питання миру – поки що неможливо, — зазначає він.

Закритий формат переговорів може служити елементом російської стратегії. Це дозволяє представникам РФ обговорювати питання, що є вигідними для них, а потім публічно стверджувати про нібито готовність України до діалогу. Проте, як підкреслює Денисенко, в дійсності Росія не має наміру вести справжні та конструктивні переговори.

У відповідь на запитання про те, чи можуть згадки про "домовленості в Анкориджі" свідчити про тиск на Україну щодо виведення військових з Донбасу, Вадим Денисенко підкреслив, що це лише один з елементів більш широкої ситуації. Він зазначив, що для Росії важливо не лише питання територій, але й проблема зняття санкцій. Однак експерт також звернув увагу на те, що навіть якщо Вашингтон буде чинити тиск, США не здатні самостійно ухвалити рішення щодо санкцій, оскільки значна їх частина залежить від позиції Європейського Союзу. Тому Денисенко вважає, що вирішальним фактором залишається позиція ЄС.

Проте результати конференції в Мюнхені вказують на те, що Дональд Трамп наразі не має значних важелів впливу на європейських союзників, а сам Євросоюз не проявляє готовності йти на компроміси з Росією. У таких обставинах, як зазначає експерт, друга частина цього "рівняння" ще не вирішена, і перспективи для продуктивних переговорів виглядають вкрай невтішно.

Експерт висловив свою думку щодо призначення Володимира Мединського керівником делегації Володимиром Путіним. За словами Денисенка, це є ще одним свідченням того, що наміри Кремля не викликають серйозності.

"Це свідчить про те, що Путін не ставиться серйозно до процесу ухвалення рішень. Коли виникає необхідність йти на компроміси та приймати навіть технічні, але суттєві рішення, він цього не робить", -- зазначає аналітик.

Він зазначив, що раніше переговорами керував більш потужний представник.

"Коли він усвідомлює, що жодних рішень не приймуть, можна запрошувати клоуна Мединського, який влаштує комічне шоу перед НАТО та всією планетою," – зазначає Денисенко.

Женевські переговори можуть слугувати платформою для висловлення думок, однак навряд чи призведуть до істотних компромісів. Як зазначає експерт, Росія продовжує дотримуватися стратегії тиску, ультиматумів і пропаганди, а не прагне до миру. Крім того, відсутність єдності в питаннях санкцій та позиція Європи обмежують вплив США на переговорний процес. У таких умовах не слід очікувати швидкого прогресу.

TSN.ua також запитав, чи може обговорення теми територій під час переговорів становити загрозу для України, враховуючи заяви Кремля та неоднозначні сигнали з боку російської делегації. Вадим Денисенко підкреслив, що останнім часом сторони неодноразово змінювали свою позицію щодо змісту переговорів, переходячи від питань енергетичного перемир'я до територіальних аспектів.

"На даний момент обговорювати можливість вирішення певних питань є досить проблематичним. Відсоток таких можливостей наразі залишає бажати кращого," -- підкреслює фахівець.

За його словами, істотні зміни з боку Кремля можливі лише під умовою значного тиску з боку США. Путін готовий йти на компроміси тільки тоді, коли Трамп здійснить серйозний тиск і надасть йому певні гарантії. Цим можна пояснити активні спроби Росії звернутися до так званого "духу Анкориджа", що є спробою повернути Вашингтон до попередніх угод та підвищити ставки в переговорах.

"Все визначається тим, наскільки Трамп буде готовий чинити тиск не тільки на Україну, а й на Путіна... На даний момент я не вважаю, що можливий суттєвий тиск, який міг би призвести до значних рішень," -- коментує експерт.

Коментуючи попередні заяви російської сторони про "прогрес" на перемовинах, Денисенко наголошує, що переговорний процес охоплює десятки різних напрямків, а не лише питання територій. За його словами, навіть мінімальні кроки, як-от відновлення обміну полоненими після п'ятимісячної паузи, вже можна вважати позитивним сигналом. А от на енергетичне перемир'я Росія не піде без суттєвих поступок з боку України під тиском США.

"В іншій ситуації ніяке енергетичне перемир'я не відбудеться," -- висловив думку Денисенко.

Особлива увага під час бесіди була зосереджена на питаннях можливих виборів в Україні. Зокрема, після публікацій західних ЗМІ виникла інформація про можливу дату проведення виборів, що, як вважається, може бути орієнтована на травень.

"Згідно з думкою Денисенка, теоретично провести вибори до 15 травня неможливо. Він також зазначив, що за результатами соціологічних досліджень, більшість громадян України виступають проти проведення виборів в умовах воєнного стану."

Що стосується готовності суспільства до виборів, то нещодавно ми завершили соціологічне опитування, результати якого були опубліковані минулого тижня. На сьогоднішній день близько 34% українців підтримують ідею проведення виборів під час воєнного стану та війни. Однак більшість населення виступає проти таких ініціатив. У цих умовах навіть спроба організувати вибори виглядатиме абсолютно нелегітимною. Тому, на мою думку, говорити про можливість їх проведення найближчим часом є малоймовірним — це скоріше фантазія, ніж реальний сценарій, — підкреслив він.

Коментуючи публікації американських медіа щодо можливого завершення війни до літа 2026 року, експерт зазначає, що такі дати пов'язані передусім із логікою президентської кампанії у США. На його думку, Дональд Трамп був би зацікавлений у завершенні війни напередодні активної фази виборів.

"Червень-липень -- це початок великої кампанії. Для нього це був би ідеальний момент... Чи можемо ми говорити, що саме до червня він поставив дедлайн? З моєї точки зору, це те саме, що тицяти пальцем у небо. Критичною точкою для нього є перше жовтня, адже будь-який інформаційний сигнал доходить до виборців приблизно за місяць. Тому для нього було б вкрай важливо завершити війну до початку жовтня. Тоді останній місяць виборчої кампанії можна було б провести під ідеєю: "Я зупинив найстрашнішу війну XXI століття. Однак, станом на сьогодні прогнозувати настільки далеко, чесно кажучи, ще зарано", -- додає він.

Які наслідки можуть бути, якщо конфлікт не завершиться до зазначених термінів? Денисенко підкреслив, що хоча зовнішня політика має значення для американських виборців, вона не є вирішальним фактором. На його думку, результат у значній мірі буде залежати від розподілу політичних сил після виборчого процесу.

"Якщо Трамп втрачає Конгрес -- це одна історія. Якщо і Конгрес, і Сенат -- це друга. Якщо все залишається, як є, -- це третя", -- пояснює експерт.

На думку Денисенка, Пекін ніколи не буде готовий прийняти другорядну позицію в переговорах, де основну роль відіграють Сполучені Штати.

"Китай або змагається на рівних із Вашингтоном, або зовсім не бере участі в грі", – підкреслює він.

Денисенко акцентує на труднощах, що виникають у взаєминах між Україною та Китаєм. Він зазначає, що в останні роки Київ майже не приділяв уваги розвитку цієї сфери.

"Експерт підкреслює: 'Коли наші стосунки з Китаєм є напруженими, навряд чи можна очікувати, що країна буде готова надавати допомогу з благородних спонукань'."

Він вважає втрату китайського вектора серйозною стратегічною проблемою, адже саме Пекін нині має найбільший потенційний вплив на Володимира Путіна.

Вже влітку-восени Росія може опинитися перед стратегічним вибором. За словами Денисенка, РФ поступово входить у глибоку технологічну кризу, яка супроводжується проблемами ліквідності підприємств.

"У Росії сьогодні немає людей і технологій, які могли б будувати економіку на 20 років уперед", -- пояснює він. У Кремля зараз фактично є два сценарії.

Перший варіант передбачає повне зближення з КНДР, що призведе до остаточного впровадження в китайську сферу впливу, що, у свою чергу, призведе до ізоляції та технологічної стагнації. Другий варіант полягає в спробі розширити зв'язки між Заходом і Китаєм, використовуючи внутрішні ресурси та логістичні можливості для відновлення статусу технологічно розвиненої держави. Наразі Путін відкладає прийняття остаточного рішення, вважаючи, що у нього ще є достатньо часу.

Аналізуючи економічний стан у Російській Федерації, Денисенко попереджає про необґрунтовані сподівання на миттєвий крах.

"За його словами, фінансів для Росії у 2026 році буде достатньо."

Одночасно ключовим чинником залишається глобальна вартість нафти. Якщо вона залишатиметься на низькому рівні протягом тривалого часу, кризові процеси можуть загостритися до середини 2027 року. Натомість, у випадку стабілізації або підвищення цін, Москва матиме більше можливостей для виживання.

Також, за словами експерта, важливими будуть управлінські рішення Кремля та стабільність рубля. Коментуючи заяви Трампа про домовленості з Індією щодо відмови від російської нафти, Денисенко уточнює, що повної відмови не відбулося. Йдеться про можливе скорочення імпорту -- з приблизно 1,4 млн барелів на добу до 800 тисяч.

"Навіть мінус 600 тисяч барелів для Росії -- це складно, але не смертельно", -- пояснює він.

Інформацію про можливу поїздку української делегації до Росії за участі США як гарантів експерт називає безпідставною.

"Це чистий вкид, тут нема що навіть обговорювати", -- заявляє Денисенко.

"Дуже схоже, що ми можемо опинитися в тупику. Імовірність результату є, але вона достатньо низька", -- зазначає Денисенко.

Водночас сценарій виходу Трампа з переговорного процесу під час виборчої кампанії він вважає малоймовірним.

"Уявити, що Трамп стріляє собі в ногу і виходить із процесу під час виборів, майже нереалістично", -- підсумував Денисенко.

Нагадуємо, що 17 лютого 2026 року, в другій половині дня, у Женеві стартував новий етап тристоронніх переговорів за участю представників України, США та Росії. Ця зустріч проходить на фоні значних змін у складі переговорних команд, що вказує на новий підхід учасників.

Крім того, під час зустрічі були помічені представники Франції та Великої Британії. Цей формат може вказувати на прагнення знайти компромісну модель для майбутніх переговорів.

Лідер делегації підкреслив, що українські представники отримали ясний мандат для ведення переговорів.